справа №176/2755/24

провадження №2/176/1322/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

       12 грудня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                        ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2024 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 12.06.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептуваннябанком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки тавідкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміткредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставкифіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% відсуми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про

обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є

невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив

акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов

договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на

час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився

з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних

коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитнимикоштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядкахнарахування.

АТ «Альфа банк» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало своєчасно та в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 49514,04 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 12.06.2018 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 49514,04грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати: 3028 грн. судового збору, 9200 грн. витрат на професійну правову допомогу.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було витребувано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

20.11.2024 року надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від представника позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.

       Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем його реєстрації направлялись копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому, відповідач не скористався своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачеві судової кореспонденції. Заперечень щодо розгляду справи у його відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подав.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, суд ухвалив відповідно ст.280 ЦПК України, проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 12.06.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептуваннябанком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки тавідкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміткредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставкифіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% відсуми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. /а.с.5/

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про

обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є

невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив

акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов

договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на

час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився

з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних

коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитнимикоштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядкахнарахування.

АТ «Альфа банк» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало своєчасно та в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача. /а.с.16-24/

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 49514,04 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. /а.с.25/

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладений договір факторингу №3, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуває належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 Договору. /а.с.8-12/

На підтвердження відступлення права вимоги у розмірі 49514,04грн. за кредитним договором від 12.06.2018 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, позивачем надано суду Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 20.09.2021 року до Договору Факторингу №3 від 20.09.2021 року, виписку з Реєстру Боржників до Договору Факторингу №3 від 20.09.2021 року та платіжне доручення №559 від 20.09.2021 року. /а.с.13-15/

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено уст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» є правонаступником Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.526 ЦК України – зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.09.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 49514,04грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 12.06.2018 року у загальному розмірі 49514,04грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9200 грн. суд зазначає наступне.

За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9200 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 2000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати: судовий збір в сумі 3028 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 514, 536, 610, 612, 625, 626, 629, 638, 639, 1046-1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ІКЮО 40340222, що знаходиться за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, заборгованість за кредитним договором від 12.06.2018 року в сумі 49514,04 грн.,витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та 2000 грн. - витрати на правову допомогу.

       В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України – в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

       Повний текст рішення суду складено 12 грудня 2024 року.

       Суддя