Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  1-14/11

2009 р.

В И Р О К

18.04.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:  

Головуючого -  судді      -  Крючко Н.І.,

при секретарі            -    Зубович М.Ю., Куцолап І.Г., Закорецькій М.Ю.,

технічному секретарі - Олефір А.О, Зозулі М.М., Куцолап І.Г., Артюховій Я.В.,

за участю прокурора -  Пухи І.Ю., Легеньковської Г.Б, Мандича С.М.,

           захисників підсудних - адвокатів -   ОСОБА_5, ОСОБА_6,

                                               ОСОБА_7,

           представника потерпілих – адвоката  - ОСОБА_8,

           потерпілих     - ОСОБА_9, ОСОБА_10,   

           громадських захисників підсудних – ОСОБА_11, ОСОБА_12,

          підсудних -  ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за обвинуваченням:

          ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1          уродженця АДРЕСА_5, громадянина Республіки

Білорусія, освіта середня–спеціальна, не працюючого, без постійного  місця проживання,  раніше судимого:

- 25 червня 2010 року  Ленінським  районним судом м. Полтави за  ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185,  ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 289, ст. 304 ,  ч. 1 ст. 70 КК України  у вигляді  6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини особистого майна,

у  вчиненні  злочинів передбачених  ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України,

                                         ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця  м. Полтави, українця, громадянина  України,  освіта середня-спеціальна, невійськовозобов»язаного,  працюючого до затримання в ТОВ «Ніко» кровельщиком, одруженого, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_6 раніше судимого:

- 17.05.1994 року Ленінським районним судом  м. Полтави за  ч.2 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року) у вигляді  позбавлення волі  на строк 5 років з конфіскацією  майна. Згідно ухвали  Полтавського обласного суду від 08.06.1994 року перекваліфіковано  з ч.2  на  ч. 1 ст. 142 КК України, призначено покарання у  вигляді  позбавлення  волі на строк  4 роки ВК суворого режиму;

- 25.05.2000 року Октябрським районним судом  м. Полтави за ч. 2 ст. 140 КК України  (в редакції 1960  року) у вигляді  позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна;

- 23.07.2002 року Октябрським районним судом  м. Полтави  за ч. 2 ст. 309 КК України  у вигляді   позбавлення волі  на строк 2 роки з застосуванням ст. 71 КК України приєднано 3 місяці  позбавленні волі;

- 08.06.2006 року  Октябрським районним судом  м. Полтави за ч.2 ст. 309 КК України  до 2 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України на 1 рік;

- 06.10.2006 року Київським районним судом м. Полтави за ч.1ст. 122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України на 1 рік,

у вчиненні  злочинів передбачених  ч. 2 ст. 187,  ч.3 ст. 136 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Полтави, українця, громадянина  України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, військовозобов»язаного, розлученого, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених  ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 136 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинили розбійний напад на громадянина ОСОБА_18, застосувавши до нього насильство небезпечне для його життя та здоров»я, в ході якого підсудним ОСОБА_13 було заподіяно потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть останнього за таких обставин.

          Ввечері, 25 травня 2007 року  ОСОБА_13, знаходячись в належній ОСОБА_19 квартирі АДРЕСА_3, після сумісного вживання протягом тривалого часу спиртних напоїв та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з своїми приятелями – ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вирішили вийти з квартири в місто з метою  протиправного збагачення та продовження пияцтва. Для реалізації свого злочинного  наміру взяли з собою металічний ломик (монтувалку), який поклали до чорного поліетиленового пакету.

          Прогулюючись по місту в нічний час доби 26 травня 2007 року близько 01 год. ночі підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, піднімаючись по сходинах, що ведуть до ОСОБА_20 з боку вул. Мазуровської в м. Полтаві та помітивши незнайомого чоловіка, який як їм здалося рухався хиткою ходою в силу стану алкогольного сп»яніння, і коли розминулися з ним на пропозицію ОСОБА_15, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном останні вчинили розбійний напад на ОСОБА_18, застосувавши до нього насильство, небезпечне для його життя і здоров»я, в ході якого, наздогнавши останнього, ОСОБА_13 декількома ударами в потиличну частину голови металевим ломиком (монтувалкою), заздалегідь приготовленим для скоєння злочину, на неосвітленій ділянці місцевості збив ОСОБА_18 із ніг, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в шлуночки мозку, обширними ділянками забоїв м’яких тканин головного мозку, наслідком яких настала смерть потерпілого, та завдали потерпілому численних ударів в різні частини тіла та по голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

          У подальшому, ОСОБА_13 за руки перетягнув ОСОБА_18 до найближчих кущів в безлюдне місце, де нападники переконалися, що він подає ознаки життя, обшукали кишені його одягу, після чого перевернули тіло останнього обличчям до землі, щоб той не захлибнувся кров»ю, з місця злочину зникли, залишивши потерпілого в безпорадному стані, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Під час розбійного нападу ОСОБА_13, діючи спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15, заволоділи майном громадянина ОСОБА_18, а саме: грошима в сумі 20 грн. та  туфлями вартістю 96 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 126 грн..

03 червня 2007 року  потерпілий ОСОБА_18 від отриманих  тілесних ушкоджень, перебуваючи  в нейрохірургічному  відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні, помер.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину як у нанесенні металевим ломиком (монтувалкою) одного, а можливо і декількох ударів ОСОБА_18 під час нападу з метою заволодіння майном останнього, так і у заволодінні коштами потерпілого в сумі 20 грн. визнав, але заявив, що дані дії були скоєні ним лише з метою позбавлення потерпілого свідомості, а також уникнення та припинення опору від нападу з його боку. При цьому, смертельних ушкоджень потерпілому не завдавав і наміру на їх спричинення останньому не мав. Дані дії вчинив самостійно, а підсудних ОСОБА_14 і ОСОБА_15, під тиском працівників міліції в результаті застосування до нього недозволених методів зізнання та досудового слідства, оговорив під час розслідування даної справи.

Допитані в ході судового слідства підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 свою вину в інкримінованих їм злочинах взагалі не визнали та пояснили, що причетність їх до даних злочинів не доведена, а зібрані по справі докази їх вини є недопустимими. Крім того, підсудний ОСОБА_15 вважає, що розшук на нього оголошувався необґрунтовано, оскільки він жив і працював в м. Євпаторія без наміру переховуватися від слідства та суду.

          Однак, не дивлячись на часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_13 та повне невизнання підсудними ОСОБА_14 та ОСОБА_15 своєї вини в інкримінованих їм злочинах, їх винність у вчиненні за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння чужим майном розбійного нападу на ОСОБА_18, застосувавши до потерпілого насильство небезпечне для його життя та здоров»я, в ході якого підсудним ОСОБА_13 було заподіяно потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть останнього, за обставин наведених у вироку підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.

          ОСОБА_17 судово-медичного дослідження (обстеження) трупу гр. ОСОБА_18 № 634 від 03.07.2007 року смерть останнього наступила в результаті тупої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку (т.2 а.с. 7-15).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що її чоловік ОСОБА_21 працював слюсарем-наладчиком на кондитерській фабриці, яка знаходиться на вул. Спаській в м. Полтаві, і на роботу завжди ходив пішки по одному і тому самому маршруту – через ОСОБА_20.

Коли ввечері 25 травня 2007 року він не повернувся додому, вона з сином занепокоїлися та протягом усієї ночі до ранку наступного дня вели безперервні пошуки, які були безрезультатними. При цьому, вони декілька разів телефонували до міліції та на роботу чоловіка, де їм повідомили, що останній вийшов через прохідну фабрики о 23 год. 04 хв. і цех, де він працював, опечатаний.

ОСОБА_20 того, вони з сином обшукували місцевість повз тієї дороги, по якій чоловік  завжди повертався додому, але ніяких результатів по розшуку останнього це не дало, як і те, що син декілька разів об»їжджав  на таксі весь район м. Полтави – Поділ, в надії знайти свого батька.

Вранці наступного дня  близько 8 год. ранку до дому прийшли працівники міліції та повідомили, що чоловік знаходиться у нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні.

          Згодом їй стало відомо, що тіло її чоловіка, який подавав ознаки життя, було виявлене невідомою жінкою, яка рано вранці поблизу ОСОБА_20 вигулювала свою собачку, та з мобільного телефону викликала карету швидкої допомоги.

          Ці обставини підтвердив в судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_9.

          Зокрема підсудний ОСОБА_13 як у стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні визнав, що саме він з метою заволодіння грошима близько 1 год. ночі 26 травня 2007 року на сходинах, що ведуть до ОСОБА_20 з боку вул. Мазуровської,  металевим ломом (монтувалкою), в потиличну частину голови завдав невідомому чоловіку високого зросту, який рухався в напрямку зверху – вниз, один або декілька ударів, точної їх кількості не пам»ятає,  від яких останній упав на траву обличчям до землі. В ході нападу заволодів грошима останнього в сумі 20 грн. після чого відтягнув його за руки в бік у кущі на відстань близько 8 метрів.

          Дані обставини, про які їм стало відомо зі слів самого ОСОБА_13, підтвердили в судовому засіданні і самі підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що 26 травня 2007 року в складі бригади лікарів за повідомленням на пульт швидкої допомоги «03»  від невідомої жінки, яке надійшло близько 5 год. ранку з мобільного телефону, вона виїжджала на виклик, в ході якого в кущах неподалік від східців, що ведуть до ОСОБА_20 з боку вул. Мазуровської, був знайдений невідомий чоловік, який перебував в непритомному стані, голова та одяг якого були в крові. Оглянувши останнього, нею був встановлений діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, внутрішньочерепна гематома, після чого він був доставлений до нейрохірургічного відділення обласної лікарні.

Вищевказані обставини, за яких медичними працівниками було встановлено: місцевість, де знаходився потерпілий ОСОБА_18; стан та вигляд, в якому він перебував з описанням тілесних ушкоджень, виявлених на ньому; першочерговий діагноз та обсяг наданої йому допомоги, а також обставини, за яких було отримано виклик карети швидкої, підтверджуються даними картки виклику швидкої допомоги № 041971 від 26.05.2007 року (т.2 а.с. 16-17).

У протоколі огляду місця події від 26.05.2007 р. зазначено, що на асфальтованих сходах, що ведуть до ОСОБА_20, і прилеглій території в ході огляду було виявлено: плями бурого кольору, скляну пляшку, монету номіналом «п»ять» копійок, чотири чека з банкомата, чоловічий гребінець та туфель ( т.1 а.с., а.с.8-16,17-22, 23-26).

Як вбачається з висновку експерта № 257 від 20.07.2007 року, відповідно до якого при сірко логічному дослідженні висохлих рослин та зіскоба виявлений антиген А ізосіркологічної системи АВО, який міг походити від любої особи, в крові якої він міститься, в тому числі і від самого гр. ОСОБА_18 ( т. 1 а.с. 187-189).

Під час пред»явлення для впізнання предметів, дружиною потерпілого ОСОБА_10 серед пред»явлених їй предметів було впізнано, належний останньому, чоловічий гребінець чорного кольору з червоними вставками, що був виявлений та вилучений під час огляду місця події від 26.05.2007 року (т. 2 а.с. 1-2).

За місцем тимчасового проживання ОСОБА_13 та перебування підсудних ОСОБА_14 й ОСОБА_15 27 травня 2007 року в ході огляду квартири АДРЕСА_7 було виявлено та вилучено два гаманця та металевий ломик (монтувалку) ( т.1 а.с.40-43).

Згідно висновку експерта № 258 від 20.07.2007 року  при серологічному дослідженні речовини бурого кольору на металевому ломі виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, який міг походити від будь-якої особи, в крові якої він міститься, в тому числі, і від самого гр. ОСОБА_18 ( т. 1 а.с. 183-185).

Протоколом огляду предмета від 10.08.2007 року, який був вилучений в ході огляду квартири АДРЕСА_8 було встановлено, що монтувалка обмотана чорною ізолюючою стрічкою по всій довжині. Під ізолюючою стрічкою металева монтувалка обмотана поліетиленом чорного кольору. На ній приклеєні чотири позначки судового експерта цитолога, де було виявлено зразки експертного дослідження. Монтувалка з двох кінців зігнута, кінці приплющені, довжина монтувалки складає 66 см., діаметр складає 2 см., кінці мають розміри 2 см. і 4 см. (т. 1 а.с. 219).

Даний предмет 10.08.2007 року було визнано речовим доказом по даній справі (т.1 а.с. 220).

          Крім того, згідно Акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 6.09.2007 року експертом встановлено, що наданий на дослідження для опису речовий доказ по вказаній справі представляє собою – короткий ломик з сірого металу, загальна довжина 614 мм, загальна вага 1 580 г. Ломик загорнутий в чорну поліетиленову плівку, поверх якої чорна ізолююча стрічка. Ломик виготовлений із круглого металевого стержня, діаметр якого 20 мм. Тіло ломика прямолінійної форми. Один кінець зігнутий під кутом біля 20 градусів і має лапку плоско-клиновидної форми зі стоншеним кінцем, найбільшою шириною 27 мм. Інший кінець ломика зігнутий майже під прямим кутом в протилежному від вищеописаного кінця сторону, з наявністю плоско-клиновидної роздвоєної лапки зі стоншеним кінцем, найбільша ширина якої 42 мм (цвяходер). Лівий край лапки з кінцевим дефектом металу. Лапки мають плоскі грані і добре виражені ребра. На поверхні ломика ділянки накладень чорної речовини, подібної до фарби та накладення іржі ( т. 2 а.с. 170-171).

Факт вилучення цих предметів підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_23, яка є власницею вказаної квартири і була присутня під час огляду, та зазначила, що 26 травня 2007 року, виходячи з її квартири ОСОБА_13, з яким вона співмешкала, тримав в руках якийсь предмет.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 вказала, що в ході огляду квартири № 46, розташованої по АДРЕСА_9 її сестра ОСОБА_23 в присутності понятих одразу працівникам міліції вказала, що лом-монтувалка, належний її співмешканцю ОСОБА_13, знаходиться на балконі, а також видала інші його речі.

Підсудний ОСОБА_13 як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні не заперечував того факту, що металеву монтувалку, яку він знайшов на балконі квартири ОСОБА_23 (ОСОБА_19), незадовго до вчинення даного злочину з метою приготування її до грабунків з автомобілів разом з ОСОБА_24 обмотував ізолюючою стрічкою чорного кольору, поклав до поліетиленового пакета такого ж кольору та взяв з собою 25 травня 2007 року, коли вийшов на прогулянку до міста разом з підсудними ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

Факт знаходження монтувалки, до вищевказаних подій, на балконі квартири № 46, що розташована по АДРЕСА_9 не заперечував як в ході досудового слідства так і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24

Дані обставини за виключенням того, що ОСОБА_13, збираючись на прогулянку до міста, брав з собою пакет з монтувалкою чорного кольору підтвердив як в ході досудового так і судового слідства і підсудний ОСОБА_15

Підсудний ОСОБА_14 також суду зазначив, що ОСОБА_13, вийшовши з квартири ОСОБА_23 (ОСОБА_19), 26 травня 2007 року мав при собі пакет, з яким туди ж наступного дня і повернувся.

Посилання захисників підсудних щодо невідповідності по формі та розмірам речового доказу, фактично вилученого з квартири ОСОБА_19, тому, на який вказують самі підсудні та свідки по справі, а також недопустимості доказу - протоколу огляду квартири АДРЕСА_4 від  27 травня 2007 року, як такого, що отриманий з порушення вимог КПК України, є неспроможними.

Так, в судовому засіданні власник даного помешкання – свідок ОСОБА_23 (ОСОБА_19) зазначила, що даний огляд працівниками міліції був проведений за її згодою, а заява про надання нею згоди на його проведення (т. 1 а.с. 39) була складена та підписана нею особисто.

Дані посилання були спростовані і показаннями допитаного судом в якості свідка співробітника СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_25, який зазначив, що огляд вказаного помешкання було проведено ним з дозволу та в присутності його власниці, за участі понятих та інших учасників даної процесуальної дії, від яких будь-яких зауважень щодо порядку та ходу її проведення не надходило.

Останній також суду повідомив, що на балконі даної квартири серед інших предметів було виявлено ломик, замотаний в чорний поліетиленовий пакет, який і був  вилучений. Інших схожих металевих предметів в даному помешканні виявлено не було та з вказаної квартири не вилучалося.

Свідок ОСОБА_26, яка також була присутня під час вказаного огляду квартири своєї сестри, в судовому засіданні підтвердила вказані вище обставини.

Крім того, захисниками підсудних на підтвердження вказаних тверджень щодо суперечливості та недопустимості доказів, ніяким чином не спростовано установлених досудовим слідством фактичних даних, щодо наявності на даному речовому доказі залишків крові, яка за висновком судово-імунологічної експертизи може походити і від потерпілого ОСОБА_18.

ОСОБА_20 того, сам підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні не заперечував того, що металевий предмет, визнаний речовим доказом по справі та пред»явлений йому для впізнання, по формі, вигляду та розмірам відповідає тому, який він використовував в ході розбійного нападу на ОСОБА_18.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи  № 167 від 17.10.2007 року смерть потерпілого ОСОБА_18 наступила в результаті тупої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, обширними ділянками забоїв м’яких тканин головного мозку. Між цими тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого – прямий причинно-наслідковий зв»язок.

В ході проведення комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 № 167  від 17.10.2007 року були виявлені тілесні пошкодження у вигляді:

а) тяжкої  черепно-мозкової травми, крововиливів  під тверду  мозкову оболонку в проекції передньої і задньої черепно-мозкових ямок зліва, крововиливи під м’яку мозкову оболонку: по конвекситальній поверхні правої півкулі, по конвекситальній поверхні потиличної долі лівої півкулі; по базальній поверхні правої півкулі, по базальній поверхні лівої півкулі; дві ізольовані ділянки забою головного мозку: в потиличній долі лівої півкулі, скроневій та потиличній долі лівої півкулі; три рани волосистої частини голови в правій тім’яно-потиличній долі лівої півкулі; три рани волосистої частини голови в правій тім’яно-потиличній ділянці розміром 8х0,1 см., в лівій тім’яно-потиличній ділянці розміром 5,3х0,1 см., правій потиличній області 5х0,1 см., з крововиливами в м’які тканин, садно лобної області справа;

б) три садна задньої поверхні правого передпліччя та тильної поверхні правої кисті, один синець по зовнішній поверхні лівого плеча.

Стосовно живої особи всі ушкодження голови можуть бути кваліфіковані лише в сукупності як ТЯЖКІ по критерію небезпеки для життя; садна та синець верхніх кінцівок відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень( т. 2 а.с. 62-77).

Дані висновки комісійної судово-медичної експертизи майже в цілому знайшли своє відображення і в Акті судово-медичного дослідження трупу гр. ОСОБА_18 №634 від 03.07.2007 року (т.2 а.а. 7-15), але суперечать лише в його частині щодо тілесних ушкоджень, виявлених на тілі останнього, у вигляді: підкапсульного розриву правої долі печінки з утворенням гемангіоми, які були віднесені до другої групи тілесних ушкоджень та по відношенню до живої особи відносяться до ТЯЖКИХ, як небезпечне для життя в момент його заподіяння, які суд оцінює критично і не може прийняти до уваги.

Поряд з цим, пояснення, надані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_10 та її представником, щодо підтвердження винності підсудних у нанесенні ними тяжких тілесних ушкоджень потерпілому в область печінки з посиланням саме на дані Акту судово-медичного дослідження трупу потерпілого № 634 від 03.07.2007 року у вказаній вище частині та обґрунтуванням, що її чоловік за життя ніколи не хворів та не скаржився на захворювання печінки, суд також визнає неспроможними і такими, що не відповідають матеріалам справи та встановленим обставинам.

Так, висновком комісійної судово-медичної експертизи трупа потерпілого № 167 від 17.10.2007 року експертною комісією встановлено, що об»єктивних судово-медичних даних про наявність будь-яких тілесних ушкоджень печінки по даним медичної документації, результатам макро- та мікроскопічного дослідження трупа гр. ОСОБА_18 не виявлено.

Згідно судово-гістологічного дослідження, у нього виявлено доброякісну пухлину судин печінки – гемангіому, яка є самостійним захворюванням, ні в якому причинно-наслідковому зв»язку з тілесними ушкодженнями, заподіяними гр. ОСОБА_18, не перебуває і не підлягає судово-медичній оцінці по ступеню тяжкості.

Дані висновки комісійної судово-медичної експертизи підтвердила в судовому засіданні і експерт ОСОБА_27, та пояснила, що під час експертного дослідження були вивчені всі можливі джерела отримання інформації про можливу травму печінки. Ті зміни печінки, які експертом візуально були оцінені як її пошкодження за результатами цитологічного дослідження виявилися доброякісною пухлиною судин печінки – гемангіомою. Крім того, потерпілий ОСОБА_18 був оглянутий хірургом і в ході лікування в обласній лікарні, в результаті чого ні зовнішніх пошкоджень черевної стінки та грудей, а також симптомів травми печінки, останнім виявлено та внесено до медичної картки хворого не було.

Експерт ОСОБА_28, яким було проведено судово-медичний розтин трупу ОСОБА_18 та складено акт його судово-медичного дослідження № 634 від 03.07.2007 року, в судовому засіданні вказав, що тілесних ушкоджень на шкірі трупу потерпілого в проекції до місця розриву печінки при дослідженні виявлено не було. Ділянки печінки місця підкапсульного її розриву за результатами саме судово-медичного дослідження трупу потерпілого і були направлені для з»ясування всіх морфологічних даних на більш точне - гістологічне дослідження, яке в подальшому і дало визначення щодо наявності у потерпілого захворювання судин печінки – гемангіоми.

Із матеріалів справи, а саме висновку комісійної судово-медичної експертизи № 167 від 17.10.2007 року, також вбачається, що зіставляючи характер, морфологічні особливості та параметри, кількість ран волосистої частини голови з особливостями ушкоджень головного мозку та його оболонок і м»яких покривів голови з результатами медико-криміналістичного та судово-цитологічного дослідження речового доказу – ломика (монтувалки), встановлено, що в ділянку голови підекспертного, а саме: в праву тім»яно-потиличну область, ліву тім»яно-потиличну область і в праву потиличну область було нанесено не менше, ніж три удари зі значною силою твердим тупим предметом видовженої форми, яким міг бути і ломик (монтувалка), представлений на експертизу. Об»єктивних судово-медичних даних про послідовність нанесення тілесних ушкоджень потерпілому не виявлено.

Садно в лобній області справа могло утворитися при падінні на площині, як про це вказано в матеріалах кримінальної справи «Протокол допроса подозреваемого ОСОБА_29: « …я размахнулся от груди с левой стороны и нанёс ему один удар монтировкой в затылочную область, от которого неизвестный мужчина упал…лицом вниз…»).

Три садна правої верхньої кінцівки та один синець лівого плеча утворилися не менш, ніж від чотирьох взаємодій з тупими предметами. Вкрай короткий опис даних тілесних ушкоджень позбавляє можливості членів експертної комісії більш детально навіть у вірогідній формі, вказати про механізм їх утворення. Локалізація саден по тильній поверхні правої кисті та по задній поверхні правого передпліччя може свідчити про захист від ударів.

Тяжка черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки мозку та в шлуночки мозку, забоєм речовини головного мозку є смертельна і так як тяжка черепно-мозкова травма, як правило, супроводжується втратою свідомості, встановлено, що під час нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_18 не міг відчувати особливий фізичний біль.

Об»єктивних судово-медичних даних про позу підекспертного під час нанесення йому тілесних ушкоджень проведенням даної експертизи не встановлено.

По давності тілесні ушкодження не суперечить строку, викладеному в матеріалах кримінальної справи.

Дані, викладені в описовій частині постанови, не суперечать об»єктивним медичним даним по місцю та обставинах нанесення тілесних ушкоджень, діючому предмету, і не відповідають по кількості нанесених ударів (т. 2 а.с. 62-77).

Як вбачається з висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 168 від 17.10.2007 р., всі тілесні ушкодження, виявлені на трупі гр. ОСОБА_18, утворилися в достатньо короткий проміжок часу. Об»єктивних судово-медичних даних про кількість осіб, які наносили тілесні ушкодження гр. ОСОБА_18 експертною комісією виявлено не було (т. 2 а.с. 80-84).

Акт та висновок судово-медичного обстеження трупу гр. ОСОБА_18 Бюро судово-медичних експертиз МОЗ України, а також висновки комісійної та додаткової комісійної судово-медичної експертиз всебічно мотивовані і науково обгрунтовані, тому ніяких сумнівів в їх об”єктивності та правильності у суду не виникає.

Показаннями підсудного ОСОБА_13, наданими останнім в судовому засіданні, в частині механізму нанесення потерпілому ОСОБА_18 одного удару металевою монтувалкою, за обставин зазначених ним в ході досудового слідства та на яких грунтуються експертні висновки, які в цій частині є стабільними відповідають за змістом та узгоджуються з матеріалами справи.

Крім того, обставини причини смерті потерпілого, ступеня тяжкості, механізму утворення, локалізації тілесних ушкоджень на тілі останнього були підтверджені і показами в судовому засіданні експертів ОСОБА_28 та ОСОБА_27.

Зазначеними доказами спростовуються доводи підсудного ОСОБА_13 та його захисника про те, що він не мав наміру вбивати потерпілого і ломиком (монтувалкою) наніс один або декілька ударів з незначною силою, точної їх кількості не пам»ятає, лише з метою збити з ніг потерпілого і припинити опір від нападу з його боку, та не наносив потерпілому вказану у висновках експертизи кількість ударів, що спричинили тяжку черепно-мозкову травму, за наслідками якої і настала смерть потерпілого.

Дані твердження підсудного спростовуються і показаннями даними в судовому засіданні експертом ОСОБА_27, яка пояснила, що зміст наукового терміну «достатньо короткий проміжок часу» означає майже «одномоментно», що в свою чергу надає суду підстави вважати, що всі удари в область голови потерпілого були нанесені одночасно і однією особою.

Твердження підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх захисників про те, що вони не мали попередньої змови з ОСОБА_13 на вчинення розбою і тим більше, ніяких дій щодо вчинення розбійного нападу на потерпілого та застосування до нього насильства не вчиняли, суд визнає безпідставними і такими, що суперечать зібраним матеріалам справи в їх сукупності.

Так, із протоколу відтворення обстановки й обставин події від 10.02.2007 року за участю ОСОБА_13 вбачається, що останній у подробицях розповів про події, які передували даному злочину, деталі підготовки до нього: що саме на пропозицію ОСОБА_15 вони взяли з собою під час прогулянки монтувалку, яка знаходилася на балконі квартири ОСОБА_23 (ОСОБА_26), загорнули її в два поліетиленових пакети для сміття чорного кольору, обмотали ізолюючою стрічкою та поклали до поліетиленового пакету, який спочатку ніс з собою Лазарєв; показав місце нападу на потерпілого ОСОБА_18, скоєного 26 травня 2007 року спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з метою заволодіти його грошима;  місце, обставини та механізм нанесення удару металевим ломом (монтувалкою) потерпілому, місце де він заволодів належними останньому 20 грн. і куди ним був переміщений потерпілий, всі обставини цієї дії: як через декілька секунд після того, як він відтягнув потерпілого в кущі, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 оглядали кишені його одягу після чого Лазарєв зняв з нього туфлі і поклав до пакету з монтувалкою, який знаходився вже в руках у ОСОБА_14; як на пропозицію ОСОБА_15 повернули потерпілого на живіт, щоб він не захлинувся своєю кров»ю; ступінь участі ОСОБА_14 і ОСОБА_15 у огляді викраденого взуття потерпілого та місце де вони його викинули; як розпорядилися викраденими коштами; а також події, які розвивалися після його скоєння та обставини, за яких ним було скоєно інші злочини, по яким кримінальна справа виділена в інше провадження ( т.1 а.с.129-132).

Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що він був присутній в якості понятого під час даного відтворення обставин і обстановки події злочину, яке проходило за участю великої кількості учасників, в ході якого підсудний ОСОБА_13 вільно орієнтувався на місцевості, вказував на розворот подій, деталі вчиненого злочину та їх учасників, які фіксувалися шляхом проведення відповідних замірів відстаней. При цьому, будь-яких скарг від учасників даної слідчої дії, в тому числі і  підсудного не надходило.

Також, на всі обставини скоєння даного злочину, зазначені ОСОБА_13 під час його відтворення від 20.06.2007 р., останній вказував одразу після його затримання під час надання пояснень та допиту, коли він назвався ОСОБА_29, в той час коли працівникам міліції взагалі не були відомі учасники, мотиви, а тим більше, його обставини чи деталі (т.1 а.с. 32-33, 56-57) та в ході проведеного за участю останнього відтворення обставин і обстановки події злочину  від 29.05.2007 року (т. 1 а.с. 61-62).

В подальшому вони знайшли своє відображення і в протоколі допиту ОСОБА_13 в якості обвинуваченого по даній справі (т.1 а.с. 120-127).

Крім того, в ході стаціонарної, амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, проведеної відносно підсудного ОСОБА_13, було встановлено, що при дослідженні підекспертний глибоких порушень пам»яті, активної уваги не виявляє. Про себе, про обставини інкримінованого йому діяння розповідає досить послідовно і докладно.

Його дії не носили характер автоматизованих, вони були доцільні і раціональні. Поведінка досліджуваного після здійснення делікту також була адекватною, тобто відповідала вимогам ситуації, що склалася, про що свідчить також збережена у випробуваного здатність до інтроспекції, достатня повнота охоплення і точність сприйняття обставин учиненого, можливість наступного правильного і диференційованого їхнього відтворення в період слідства. Показова можливість виконання досить складної діяльності, багатоетапної поведінки ( т.1 а.с. 205-210).

Суд критично ставиться до тверджень підсудних та їх захисників, щодо недопустимості вказаних вище доказів, як таких, що отримані з порушенням закону, оскільки, особа підозрюваного, з якою проводилися слідчі дії, не була точно встановлена співробітниками міліції, їх тексти складено у печатному вигляді, а самі поняті були запрошені слідчими безпосередньо на місці вчинення злочину, а не райвідділі, як зазначено в даному протоколі.

Вказані твердження базуються лише на припущеннях та суб»єктивному їх сприйнятті і спростовуються показаннями, допитаних судом свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, які в суді, не зважаючи на тривалість часу, який сплинув з вказаних подій, досить детально та чітко відтворили кількість учасників процесуальної дії, погодні умови, за яких вона відбувалася, та місцевість, суть обставин, за яких було скоєно злочин з пояснень підсудного, а також повністю підтвердили зміст протоколів даної слідчої дії, оголошених судом, і особисті підписи в них.

Дані обставини були підтверджені свідченнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_33 та ОСОБА_34, які безпосередньо проводили вищевказану слідчу дію та складали протоколи, а також оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_35 (т. 1 а.с. 222-223).

Доводи останніх також спростовуються і тим, що сам підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні не заперечував факту тотожності себе з ОСОБА_29, яким першочергово назвався співробітникам міліції при затриманні з метою приховання свого кримінального минулого, та змісту вказаних процесуальних документів.

Інших об»єктивних даних на підтвердження своїх доводів щодо недопустимості доказів суду зазначено та надано не було.

За свідченнями ОСОБА_24, даними ним як в ході досудового слідства так і першочергово в судовому засіданні 21 вересня 2010 року, його знайомий ОСОБА_14, з яким вони протягом певного часу разом проводили вільний час і розпивали спиртні напої, вранці 26 травня 2007 року близько 5-6 год. ранку, повернувшись разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 до квартири ОСОБА_23 (ОСОБА_26), розповів йому, що в ту ніч ОСОБА_13 металевою монтувалкою, ударив невідомого чоловіка по голові і вони всі разом заволоділи грошима останнього в сумі 20 грн..

Суд критично оцінює відмову свідка ОСОБА_24 від своїх показань, даних під час судового слідства по даній справі, обгрунтовану застосуванням до нього недозволених методів дізнання та досудового слідства у вигляді фізичного та психологічного тиску з боку працівників Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та інших співробітників міліції, і не приймає до уваги його показання з приводу даної заяви в зв»язку з їх безпідставністю.

ОСОБА_20 того, заява останнього про відмову від показань в якості свідка, наданих  в судовому засіданні, перевірялася судом і шляхом призначення прокурорської перевірки в порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої прокурором Ленінського району м. Полтави в порушенні кримінальної справи відносно працівників Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, своєю постановою від 03.11.2010 року, було відмовлено в зв»язку з відсутністю в їх діях ознак складу будь-якого злочину.

Згідно протоколів відтворення обставин і обстановки події, проведених за участі підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15, останні пояснили, що під час прогулянки по місту бачили в руках у ОСОБА_13 пакет чорного кольору, в якому знаходилася монтувалка, на місцевості вказали на місце, де знаходився потерпілий, зазначаючи при цьому, що його обличчя було в крові, та місце де були викинуті туфлі останнього (т. 1 а.с. 152-154; 155-157).

Вартість пари туфель, викрадених у потерпілого, відповідно до висновку експерта № В-4513/3 від 11.09.2007 року з урахуванням зносу, складає 96 грн. ( т. 1 а.с. 253).

З показань, як підсудних ОСОБА_14 і ОСОБА_15 так і ОСОБА_13, впродовж всього слідства по даній справі вбачається, що протягом тривалого часу останні спілкувалися між собою, проводили вільний час, що постійно супроводжувалося спільним вживанням спиртних напоїв. При цьому, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на момент скоєння злочину вже достеменно було відомо про спосіб життя, який вів ОСОБА_13 та за рахунок якого він співіснував, його кримінальне минуле, відсутність місця роботи та проживання, приналежність до громадянства іншої держави.

Таким чином, даними доказами спростовуються доводи підсудних ОСОБА_14 і ОСОБА_15 стосовно того, що їм не було відомо мети, з якою на прогулянку по місту, підсудний ОСОБА_13 брав з собою пакет з монтувалкою, і що також свідчить про направленість умислу у підсудних на співучасть у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_18.

Не вказували в судовому засіданні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і на застосування до них незаконних методів фізичного примусу.

Суперечності в показаннях ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з показаннями підсудного ОСОБА_13 в тій частині, що саме ОСОБА_13 ніс пакет з монтувалкою не заслуговують на увагу.

Зазначеними доказами спростовуються доводи підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх захисників щодо відсутності їх на місці вчинення розбійного нападу на потерпілого та взагалі їх причетності до даного злочину.

На підтвердження вчинення підсудними у співучасті злочинних дій щодо розбійного нападу на ОСОБА_36, які були попередньо узгодженими та спрямованими на досягнення єдиної мети, вказують і показання потерпілої ОСОБА_10 про те, що її чоловік, прийшовши до свідомості після оперативного втручання і надання кваліфікованої медичної допомоги, перебуваючи на лікуванні в обласній лікарні, на її запитання: «Скільки осіб тебе били?», - показав на пальцях руки в кількості не менше «трьох».

Висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 168 від 17.10.2007 р. встановлено, що згідно «Медичної картки № 7216 стаціонарного хворого» Полтавської обласної клінічної лікарні, періодично в лікарні до моменту повної втрати свідомості  гр. ОСОБА_18 був доступний контакту, міг односкладно відповідати на питання, рухати руками і ногами ( т. 2 а.с. 80-84).

Експерт ОСОБА_27 підтвердила в суді дані експертні висновки.

ОСОБА_20 того, допитаний в судовому засіданні лікар-нейрохірург ОСОБА_37, який проводив лікування потерпілого, також підтвердив вказані висновки додаткової комісійної експертизи та суду зазначив, що в момент покращення свого стану здоров»я хворий гр. ОСОБА_18, перебуваючи при цьому у свідомості і будучи доступним контакту, що в свою чергу дозволяло останньому відповідати на прості запитання та розуміти їх зміст, в його присутності на запитання дружини на пальцях своєї руки вказав на число нападників, які його побили, в кількості не менше «трьох».

Про узгодженість та спрямованість дій підсудних на досягнення єдиної мети, в тому числі і завдання насильства потерпілому, небезпечного для життя в момент його спричинення, вказують і висновки комісійної судово-медичної експертизи трупу потерпілого ОСОБА_18 про те, що з врахуванням морфологічних особливостей, масивності та тяжкості черепно-мозкової травми, після розвитку всіх її еквівалентів до моменту госпіталізації в лікарню, останній не міг виконувати самостійних активних дій. Об»єктивних судово-медичних даних про спосіб та напрямок переміщення ОСОБА_18 після травми експертами  виявлено не було (т.2 а.с.62-77).

Дані обставини підтверджуються також даними протоколу виїмки в приміщенні прийомного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні одягу потерпілого ОСОБА_18 та його огляду, в ході якого на ньому були виявлені масивні плями, схожі за кольором на кров людини ( т. 2 а.с. 197-200).

Твердження підсудних та їх захисників щодо невідповідності даних висновків матеріалам справи суд визнає неспроможними.

Показання підсудних в частині спільного розпорядження викраденими у потерпілого коштами, на які вони придбали пиво, останніми не змінювалися, як в ході досудового так і судового слідства, і також вказують про узгодженість дій підсудних по досягненню спільної мети.

          З огляду на вищенаведені докази суд також критично оцінює показання підсудного ОСОБА_13 про застосування до нього в ході слідства недозволених методів, в результаті яких він оговорив ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у злочинній співучасті.

          Дані твердження спростовуються також і даними прокурорської перевірки за зверненням останнього про застосування до нього недозволених методів дізнання і досудового слідства з боку працівників прокуратури Ленінського району м. Полтави, в ході якої вказані заявником обставини не знайшли свого підтвердження, а в порушенні кримінальної справи відносно прокурора Ленінського району м. Полтави ОСОБА_38 та заступника прокурора Коп»яка М.П. у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367, 371, 372, 373, 374, 126, 127 КК України було відмовлено на підставі ч. 1 ст. 6 КПК України, у зв»язку з відсутністю події злочину  (т. 3 а.с. 10-12).

          ОСОБА_20 того, свідок ОСОБА_39, який був призначений старшим слідчо-оперативної групи по даній справі, також підтвердив суду, що всі показання підсудними давалися добровільно, в присутності захисників, останні вільно орієнтувалися на місцевості та активно відтворювали всі події злочину, при цьому кожен з них залишався на своїх показаннях впродовж всього слідства. Всі суперечності в показаннях останніх заносилися до процесуальних документів і перевірялися шляхом проведення певних слідчих дій, в зв»язку з чим будь-яких підстав до примушування чи застосування  до них недозволених методів не було. ОСОБА_20 того, будь-яких заяв чи скарг з цього приводу до нього, як безпосередньо від підсудних так і через інші органи для їх перевірки в ході досудового слідства, не надходило взагалі.

Інших доказів про застосування до засуджених незаконних методів слідства судом не встановлено.

З огляду на викладені докази суд визнає неспроможними доводи підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і їх захисників щодо непричетності останніх до вчинення даного злочину і оцінює їх лише як тактику, обрану для свого захисту.

          Також, органами досудового слідства підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обвинувачувалися у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи відповідним установам або особам, якщо це спричинило смерть потерпілого.

          Відповідно до диспозиції вказаної статті суб»єктом даного злочину може бути будь-яка особа, на якій не лежить правовий обов»язок надання допомоги, або яка не поставила іншу особу в небезпечний для життя стан.

          Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність в діях підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України в зв»язку з чим останніх слід виправдати, а провадження у справі в даній частині закрити.

Таким чином, зібрані по справі докази повністю викривають підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, як осіб, які вчинили за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою заволодіння чужим майном розбійний напад на громадянина ОСОБА_18, застосувавши до нього насильство небезпечне для його життя та здоров»я, в ході якого підсудним ОСОБА_13 було заподіяно потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть останнього.

Дії підсудних суд кваліфікує ОСОБА_13  за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_14  та ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_13 вчинив дії, які кваліфікуються як різні злочини та до постановлення відносно нього вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.06.2010 року, а  тому призначаючи йому покарання суд повинен виходити з вимог ч.1,4 ст. 70 КК України.

Підсудний ОСОБА_14 вчинив дані дії після постановлення відносно нього 06.10.2006 року Київським районним судом м. Полтави вироку за ч.1ст. 122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України на 1 рік, а тому призначаючи покарання останньому суд повинен виходити з вимог ст. 71 КК України.

          Вирішуючи питання про призначення міри  покарання підсудним суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, роль і ступінь участі кожного з них, всі данні про особи винних, а також  обставини, що обтяжують та  пом»якшують їх покарання.

          Суд насамперед враховує, що підсудний ОСОБА_13 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 скоїли тяжкий  злочин, ініціатором і більш активним учасником даних дій був ОСОБА_13, при цьому підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, підсудний ОСОБА_15  вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудних суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, а відносно підсудного ОСОБА_14 також і рецидив злочину.

Згідно медичних висновків підсудні  практично здорові, працездатні не потребують примусового лікування від залежності до психоактивних речовин (т. 3 а.с. 119-120, 129-130, 234).

Підсудні, згідно наданих документів, що характеризують їх особу, за місцем проживання – характеризуються посередньо (т. 3 а.с 114, 219).

Суд з урахуванням обставин, що впливають на міру покарання підсудним, а саме думки потерпілих та їх представника, які наполягали на суворій мірі покарання, те що підсудні в ході судового слідства співчували потерпілим, але при цьому не розкаялися у своїй причетності до даного злочину, стану здоров»я підсудних, суд приходить до висновку, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

          Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_10, про стягнення в солідарному порядку  з підсудних матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення в сумі  26 259,27 грн., а в частині збільшених судових вимог потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про стягнення додаткових матеріальних витрат за надання юридичної допомоги залишити без розгляду, роз»яснивши при цьому позивачам їх право на звернення в порядку цивільного судочинства України.

          Цивільний позов потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення з підсудних в солідарному порядку моральної немайнової шкоди по 500 000 грн. на користь кожного задовольнити частково, стягнувши з підсудних в солідарному порядку в розмірі по 50 000 грн. на користь кожного з потерпілих.

          Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного ОСОБА_13 витрат,  пов»язаних з стаціонарним лікуванням в Полтавській обласній клінічній лікарні, в сумі  903, 61 грн. задовольнити в повному обсязі ( т. 1 а.с. 215).

Долю речових доказів та знаряддя злочину необхідно вирішити згідно вимог ст. 81 КПК України.

Знаряддя злочину -металева монтіровка, яка  зберігається  в камері схову речових доказів  СВ при УМВС України в Полтавській області – підлягає знищенню ( т.1 а.с.220).

Речові докази по справі:  футболку червоного кольору та шорти (бриджі) сірого кольору, що належать підсудному  ОСОБА_13, які зберігаються  в камері зберігання речових доказів СВ при СУ УМВС  в  Полтавській області – підлягають повернення  підсудному ОСОБА_13 ( т.2 а.с.201-202), рубашку  світлого кольору з коротким рукавом та джинсові штани сірого кольору, що належать  підсудному  ОСОБА_40, які зберігаються  в камері зберігання речових доказів СВ при СУ УМВС України в Полтавській області – підлягають  поверненню підсудному  ОСОБА_14.( т.2. а.с.201-202); футболку світлого кольору, джинсові штани синього кольору, труси, пара носків, що належали потерпілому  ОСОБА_18, які зберігаються в камері схову  речових доказів  СВ  при СУ УМВС України в Полтавській області -  підлягають поверненню  ОСОБА_10 (т.2, а.с.201-202);скляну бутилу, п’ятикопіїчну монету, чотири чека  з банкомата, розчіску, чоловічий туфель, три СД-диска, два гаманця, які зберігаються в камері схову  речових доказів  СВ  при СУ УМВС України в Полтавській області – підлягають  знищенню (т.2 а.с.251-253).

Судові витрати по справі відсутні.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України,  ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_13 визнати винним та призначити покарання за  ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев»ять) років з конфіскацією всього особистого майна; за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком  на 8 (вісім) років.

В порядку ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_13 покарання за сукупністю злочинів у вигляді 9 (дев”яти) років  позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

З урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.06.20010 року в порядку ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточно ОСОБА_13 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 11 (одинадцяти)  років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_14 визнати винним та призначити покарання за ст. 187 ч. 2 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

В порядку ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 06.10.06 року за ч.1ст. 122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України на 1 рік, у вигляді 1 року позбавлення волі, призначити ОСОБА_14 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 8 (восьми) років  позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_15 визнати винним та призначити покарання за ст. 187 ч. 2 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Виправдати підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні ними злочину передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину,  провадження у справі в даній частині  - закрити.

Запобіжний  захід стосовно засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 залишити попередній  у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженим рахувати з моменту їх затримання, а саме:

-          ОСОБА_13 з 29.05.2007 року;

-          ОСОБА_14 з 01.10.2007 року;

-          ОСОБА_15 з 15.02.2008 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебування їх під вартою з 30 травня по 1 червня 2007 року, як уточнено в судовому засіданні.

Стягнути з засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 26 259,27 грн.

Позов потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9  в частині збільшених судових вимог про стягнення додаткових матеріальних витрат за надання юридичної допомоги, залишити без розгляду, роз»яснивши при цьому позивачам їх право на звернення в порядку цивільного судочинства України.

Стягнути з засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в солідарному порядку на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної немайнової шкоди в сумі по 50 000 грн. на користь кожного з них.

Стягнути з засудженого ОСОБА_13 на користь ПОКЛ ім. М.В. Скліфасофського: рс 35424004001147 УДК в Полтавській області, МФО 831019, код 019991076 витрат за проведення стаціонарного лікування хворого ОСОБА_18 в сумі  903, 61 грн. (т. 1 а.с. 215).

Знаряддя злочину – металеву монтіровку, яка  зберігається  в камері схову речових доказів  СВ при УМВС України в Полтавській області –  знищити ( т.1 а.с.220).

        Речові докази по справі:  футболку червоного кольору та шорти (бриджі) сірого кольору, що належать підсудному  ОСОБА_13, які зберігаються  в камері зберігання речових доказів СВ при СУ УМВС  в  Полтавській області – повернути  підсудному ОСОБА_13 ( т.2 а.с.201-202), рубашку  світлого кольору з коротким рукавом та джинсові штани сірого кольору, що належать  підсудному  ОСОБА_40, які зберігаються  в камері зберігання речових доказів СВ при СУ УМВС України в Полтавській області –   повернути підсудному  ОСОБА_14А.( т.2. а.с.201-202); футболку світлого кольору, джинсові штани синього кольору, труси, пара носків, що належали потерпілому  ОСОБА_18, які зберігаються в камері схову  речових доказів  СВ  при СУ УМВС України в Полтавській області -   повернути ОСОБА_10 (т.2, а.с.201-202); скляну бутилу, п’ятикопіїчну монету, чотири чека  з банкомата, розчіску, чоловічий туфель, три СД-диска, два гаманця, які зберігаються в камері схову  речових доказів  СВ  при СУ УМВС України в Полтавській області – знищити (т.2 а.с.251-253).

             На вирок може бути принесено скаргу до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави  протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженими у вказаний термін з часу отримання копії вироку.

Суддя   Н. І. Крючко