Справа № 2-986/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14 червня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді  Нізік О.В.

при секретарі –Таран К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської філії акціонерного товариства страхової компанії «ІНПРО»про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

15 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 11 жовтня 2007 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ-21104 державний номерний знак «НОМЕР_1»рухаючись в місті Дніпропетровську по вулиці Отєчествєній не врахувавши дорожню обстановку, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-110557 державний номерний знак «НОМЕР_2», що належить йому на підставі генеральної довіреності виданої ОСОБА_4 Внаслідок вказаної ДТП його автомобіль отримав значні технічні ушкодження. Відповідно до проведеної експертизи, вартість ремонту страхового відшкодування становить 9 763 грн. 26 коп., за послуги експерта він сплатив 450 грн. 00 коп., таким чином вважає що загальна сума завдана вказаною ДТП скоєною ОСОБА_3 складає 10213 грн. 26 коп. Оскільки цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Дніпропетровській філії Акціонерного товариства Страхової компанії «ІНПРО»то він звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої додав всі необхідні документи. Заяву страховик прийняв 12 травня 2008 року. Однак станом на 07 вересня 2010 року він від страховика жодної відповіді не отримав. Вважає, що з вини страховика допущено прострочення виплати страхового відшкодування та взагалі порушено його право на отримання страхового відшкодування, тому пеня склала суму у розмірі 4823 грн. 55 коп. Просив стягнути з відповідача Дніпропетровської філії акціонерного товариства страхової компанії «ІНПРО»на його користь страхове відшкодування –9763 грн. 26 коп., пеню –4823 грн. 55 коп., витрати понесені ним при проведенні експертизи –450 грн. 00 коп., а всього 15036 грн. 81 коп. та судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, доповнив позовні вимоги поясненнями, що він звертався до МТСБУ, на його звернення йому надали письмову відповідь про неможливість сплати страхового відшкодування замість ЗАТ СК «ІНПРО», вважає що він взагалі не має ходити та з’ясовувати хто має йому відшкодовувати шкоду завдану ДТП, зазначив, що при зверненні до страховика з заявою, він до заяви додав всі необхідні документи в оригіналах.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2007 року 11.10.2007р. водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д/н НОМЕР_1 та рухаючись в місті Дніпропетровську по вулиці Отєчествєній не урахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-110557 державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, в зв’язку з чим ОСОБА_3 визнано у скоєнні адміністартивног правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а. с. 8).

Судом встановлено, що дійсно 11.10.2007р. відбулося пошкодження транспортного засобу позивача в наслідок неправомірних дій водія ОСОБА_3, що являється страховим випадком за наявності Договору страхування.

Позивач у позовній заяві та усно у судовому засіданні стверджував, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача, однак копії договору страхування наземного транспорту на підтвердження тому не надав. Позивач не надав суду доказів, що він мав право звертатись до відповідача щодо виплати страхового відшкодування.

Для підтвердження настання страхового випадку відповідно до Закону України «Про страхування»та умов договору страхування (за його наявності) саме ОСОБА_3 мав пред’явити до відповідача заяву на виплату страхового відшкодування встановленого зразку разом з необхідними документами.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення. В цивільному судочинстві змагальність виявляється в тому, що: дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача; суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів; особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду; сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати; особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників; кожна особа зобов'язана доказати факти, на які вона покликається; у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 137 ЦПК, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні вимог щодо покладення судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212, 213-216, 218 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпропетровської філії акціонерного товариства страхової компанії «ІНПРО»про стягнення страхового відшкодування –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя                                                                                               О. В. Нізік