П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.10.06                                                                                 Справа № 6/437.

Суддя  Василенко Т.А.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальскому районі Луганської області, м. Перевальск   Луганської області

до Комісарівської виправної колонії  № 22 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, с. Комісарівка   Луганської області

про стягнення 9 991 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – Тітова О.П. (дов. № 3/117 від 05.01.06),

від  відповідача –не прибув (явка обов'язкова).

          в с т а н о в и в :

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по  страховим внескам  в сумі 9 991 грн. 96 коп.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 05.09.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем до господарського суду Луганської області надано відзив на позовну заяву № 28/17-409 від 21.09.06, за яким відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд прийшов до наступного:

У відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавці як страховики зобов’язані  своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

Згідно з п.4.1 Інструкції “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 12 (далі –Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).

Розміри страхових внесків  страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що  включають витрати на виплату основної та  додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат (п.4.10 Інструкції) та сплачуються юридичними особами щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці  в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –платники зобов’язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду (п.4.12 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що Комісарівська виправна колонія  № 22 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області зареєстрована як платник страхових внесків до Фонду.

Сума заборгованості по сплаті страхових внесків станом на 01.07.06 складає 9 991 грн. 96 коп., яка припущена відповідачем,  підтверджена матеріалами справи.

Також  відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною  3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.

Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.  

  Оцінивши матеріали справи суд вважає, що сума боргу обґрунтована та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Комісарівської виправної колонії  № 22 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, с. Комісарівка   Перевальського райну Луганської області, р/р 26005300102150 УСБ м. Алчевськ, МФО 304052, код 08680359 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальскому районі Луганської області, м. Перевальск   Луганської області, вул. Литовська, 1а, р/р 37174420001211 УДК у Луганській області, МФО 304013, код 25938486 заборгованість  у сумі 9 991 грн. 96 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 09.10.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Т.А. Василенко

Спеціаліст 1 категорії                                                               Т.В. Шкуть