ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2011 р. Справа №2а-6067/11/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапуша О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перші мультісервісні мережі"
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 26.05.11 року надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перші мультісервісні мережі" про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій по податку на прибуток сумою 1 019,00 грн.
Ухвалою суду від 30.05.11 р. в адміністративній справі відкрито скорочене провадження, відповідачу надано строк до 16.06.11 р. для подачі до канцелярії суду заперечення проти позову, всі необхідні документи та докази або заяву про визнання позову, доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.
Сторони, повідомлені про розгляд справи в порядку скороченого провадження за правилами ст. 183-2 КАС України (а.с.20,21), наслідки неподання додаткових документів, заперечень проти позову, доказів, приписи ухвали суду про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі не виконали. Отримання судом довідки із зазначенням "за закінченням терміну зберігання" розцінюється судом, як небажання в отриманні поштового відправлення з суду через первісне отримання копії позову, направленого позивачем.
Беручи до уваги вимоги ч. 11 ст. 35 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи.
Дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач з положень статті 4 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" є державним органом виконавчої влади та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної пунктом 11 частини першої статті 11 вказаного Закону, звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до згаданого пункту 11 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та право звертатись до судових органів із заявою (позовною заявою) про стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягнення до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сторони про місце, день та час судового засідання повідомлені, приймаючи до уваги приписи ч. 11 ст.35 КАС України, перешкод для розгляду справи в порядку скороченого провадження не знаходить та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів, цей спір підсудний окружному адміністративному суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перші мультісервісні мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 36165043, зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 10.01.08 року, за адресою: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Таврічеська, буд. 36, кв. 15, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6,8).
Відповідача платником податків, зборів, обов’язкових платежів узято на облік у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 02.10.08р. (а.с.7).
31.05.10р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт № 7974/15-1. Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платником податку на прибуток не подано декларації з податку на прибуток за відповідні податкової періоди: за 2008 рік – граничний строк подання – 09.02.09р.; за 1 кв. 2009р. – граничний строк подання – 12.05.09р.; за 2 кв. 2009р. – граничний строк подання – 10.08.09р.; за 3 кв. 2009р. – граничний строк подання – 09.11.09р.; за 2009р. – граничний строк подання – 09.02.10р.; за 1 кв. 2010р. – граничний строк подання – 11.05.10р. (а.с.13). Внаслідок неможливості вручення акту про порушення податкового законодавства від 31.05.10р. № 7974/15-1, складено відповідний акт від 02.06.10р. № 3495/15-1 (а.с.13).
Відповідно до підпункту 4.2.2 статті 4 та п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.10р. № 0009141501/0, яким визначено податкові зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на прибуток приватних підприємств сумою 1020,00 грн. (а.с.10).
Через неможливість вручення платнику податків – відповідачу податкового повідомлення-рішення від 04.06.10р. № 0009141501/0, направленого на відому адресу відповідача та повернутого відділенням поштового зв’язку "за закінченням терміну зберігання", позивачем розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ в м. Сімферополь, що відповідно до положень п.п.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" свідчить про його вручення відповідачу (а.с.11).
Направлені на адресу відповідача податкові вимоги від 29.06.10р. № 1/1961 сумою 1019,00 грн., та від 04.08.10р. № 2/2408 сумою 1019,00 грн., повернуті, у зв’язку із чим розміщені дошці об’яв ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с.15,16), що відповідно до положень п.п.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" свідчить про їх вручення відповідачу.
Позивачем відповідно до п. 10.1.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення обов’язкових платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за рішенням № 465/24-1 від 06.09.10 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, які знаходяться у власності (повному господарському віданні) платників податків, а також тих активів, право власності на які виникнуть у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу платника податків (а.с.14).
Податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнається як податковий борг (недоїмка).
Як зазначає позивач, станом на час розгляду справи, відповідно до довідки розрахунку з бюджетом, сформованої за даними облікової картки платника податків, відповідач частково погасив заборгованість зі сплати податкових зобов’язань, через що розмір податкової заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств складає 1 019,00 грн.
За приписами пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем процедури адміністративного оскарження відповідно до пп. 5.2.2, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв’язку з чим своєчасно несплачені узгоджені податкові зобов’язання визнаються податковим боргом.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами".
Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за податком на прибуток приватних підприємств сумою 1 019,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому покладенні у відшкодування судових витрат, понесених позивачем на відповідача – слід відмовити.
Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перші мультісервісні мережі" ідентифікаційний юридичної особи 36165043, заборгованість зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств сумою 1 019,00 грн., що підлягає зарахуванню до Державного бюджету м. Сімферополь на р/р 31112009700002 в ГУ ДКУ АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 34740405, код платежу 3011021000.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Папуша