Справа № 2а/1570/781/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЮРУС ПАК»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ЮРУС ПАК», за результатом якого позивач просить, визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення –рішення від 06.01.2011 р. № 0000012301/0 на суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 130303, 00 грн., штрафних санкцій на суму 32576, 00 грн.; визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення –рішення від 06.01.2011 р. № 0000022301/0 на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість –105 284, 00 грн. та штрафних санкцій по цьому податку на суму 26 321, 00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, 13.12.2010 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ПП «ЮРУС ПАК»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.01.2009 р. о 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.
Перевіркою було встановлено порушення підприємством п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 3.1 Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р., а саме заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 130303 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 р., а саме заниження податку на додану вартість на суму 105 284 грн., про що було складено Акт № 397/23-213/33865462 від 13.12.2010 р. та виставлено податкове повідомлення –рішення № 0000012301/0 від 06.01.2011 р. про визначення суми податкового зобов’язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 162 879 грн., з яких 130 303 грн. - за основним платежем, 32 576 грн. - за штрафними санкціями та податкове повідомлення –рішення № 0000022301/0 від 06.01.2011 р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 131 605 грн. у тому числі 105 284 грн. - за основним платежем, 26 321 грн. - за штрафними санкціями.
Позивач зазначає, що з рішеннями відповідача не згодний, вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, висновки відповідача, ґрунтуються, на тому, що в періоді, що перевірявся позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту включалися витрати на придбання транспортно –експедиторських послуг (послуг автомобільних перевезень) без наявності транспортних документів (товарно –транспортних накладних), які б підтверджували фактичне отримання експедиторських послуг на загальну суму 239 583 грн.
Позивач вважає такі висновки хибними, оскільки товарно –транспортні накладні відповідно до чинного законодавства не є документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В процесі перевірки відповідачу були надані всі належним чином оформленні первинні та інші документи, що підтверджують правовідносини з контрагентами, а саме були надані договори, рахунки, акти прийому виконаних робіт та платіжні документи, які підтверджують правильність та правомірність формування валових витрат підприємства за перевіряємий період.
Безпідставним, позивач вважає, також висновок відповідача щодо включення до складу валових витрат та податкового кредиту послуги по нанесенню флексопечатки та пакетуванню без наявності відповідних документів, які б підтверджували фактичне їх використання у господарській діяльності з ТОВ «Росток Плюс»та ПП «Трансоптимус», оскільки з договорів поставки із вказаними підприємствами ТОВ «ЮРУС ПАК»зобов’язано було передати товар в упаковці, специфікаціями до договорів передбачалось здійснення поставки гофротари лише з нанесеною флексопечаткою, нанесення якої можливе лише за наявності відповідного устаткування, яке у ПП «ЮРУС ПАК»відсутнє, що викликало потребу нести витрати на придбання відповідних послуг.
Копії всіх первинних документів, що підтверджували правовідносини з контрагентами та правомірність формування валових витрат та податкового кредиту були надані перевіряючим під час перевірки.
На підставі викладеного, позивач вважає висновки відповідача про завищення валових витрат та безпідставність формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, необґрунтованими, а виставленні повідомлення –рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник відповідача у особі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, наполягав, що оспорювані повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 21.11.2005 р. № 15561020000014312, ПП «ЮРУС ПАК» зареєстроване 21.11.2005 в Виконавчому комітеті Одеської міської ради. Відповідно до довідки форми 4 –ОПП, ПП «ЮРУС ПАК»взято на облік в органах державної податкової служби 29.11.2005 р. за № 6506/29-007 та перебуває на обліку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ПП «ЮРУС ПАК»зареєстровано платником ПДВ, 02.12.2005 р. за № 22324105.
В період з 27.10.10 р. по 23.11.2010 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проводилась планова виїзна перевірка ПП «ЮРУС ПАК».
Термін проведення перевірки продовжувався з 24.11.2010 р. по 09.12.2010 р. на підставі наказу по ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.11.2010 р. № 1111.
За результатом перевірки було складено Акт № 397/23-213/33865462 від 13.12.2010 р. та виставлено податкове повідомлення –рішення № 0000012301/0 від 06.01.2011 р. про визначення суми податкового зобов’язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 162 879 грн. з яких 130 303 грн. - за основним платежем, 32 576 грн.- за штрафними санкціями та податкове повідомлення –рішення № 0000022301/0 від 06.01.2011 р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 131 605 грн. у тому числі 105 284 грн. за основним платежем, 26 321 грн. за штрафними санкціями.
В порядку адміністративного оскарження рішення ДПІ в Малинвському районі м. Одеси не оскаржувались.
Перевіряючи правильність висновків відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Так, в ході перевірки було встановлено, що ПП «ЮРУС ПАК»в періоді, що перевірявся, включались до складу валових витрат та податкового кредиту послуги по нанесенню флексопечатки та пакетуванню, отриманих від ТОВ «Росток Плюс»та ПП «Трансоптимус»без їх використання у господарській діяльності на загальну суму 286 933 грн.
Основний вид господарської діяльності ПП «ЮРУС ПАК» - «Інші види оптової торгівлі».
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97 –ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу – сума будь –яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97 –ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь –яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.8 цієї статті.
Згідно інструкції від 30.11.1999 р. № 291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств.
Відповідно до Плану рахунків:
- Рахунок 23 «Виробництво», цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);
- Рахунок 26 «Готова продукція», цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.
- Рахунок 28 «Товари», на рахунку 28 «товари»ведеться облік руху товарно –матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.
Як було встановлено судом, з пояснень представника позивача, ПП «ЮРУС ПАК»не є виробником упаковки та флексопечатки.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку, підприємство відносило гофрокартонну продукцію на 28 рахунок, а послуги по нанесенню флексопечатки та пакетуванню на 23 рахунок, 26 рахунок в бухгалтерських проводках задіяний не був, тобто підприємство позивач яке не є виробником продукції, показував витрати на рахунку виробника, що призвело до правильного висновку відповідача про невикористання у господарській діяльності послуг по нанесенню флексопечатки та пакетуванню.
Суд не приймає до уваги, пояснення позивача, що це є помилкою в регістрах бухгалтерських проводок, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р., бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В наданих до суду накладних, податкових накладних з договорів по продажу гофрокартонних виробів відміток щодо нанесених флексопечаток та пакування гофрокартонних виробів не має.
В ході перевірки, також, було встановлено, що ПП «ЮРУС ПАК»в періоді, що перевірявся, включались до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання транспортно –експедиторських послуг (послуг автомобільних перевезень) отриманих від ТОВ «Вортекс Пром», ПП «Биркон Транс», ПП «Торенс», ПП «Акрона», ТОВ «Метиз ЛТД».
Витрати на придбання вищевказаних послуг ПП «ЮРУС ПАК»було включено до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах без наявності обов’язкових документів, які б підтверджували їх фактичне виконання, а саме підприємством не було надано перевіряючим товарно –транспортні накладні, які б підтверджували надання послуг експедиторами.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України № 996 від 16.07.1999 року “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують, підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
До документів, що підтверджують рух товарно –матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно –матеріальних цінностей, накладна –вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно –транспортна накладна та інше.
Форми накладних є типовими формами первинного обліку, затвердженими нормативно –правовими актами Держкомстату.
Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР), який діяв на момент перевірки.
У законодавчих актах України, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст.5 та ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати з оплати транспортних послуг мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними.
За своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом –а ні розрахунковим, а ні платіжним, а ні іншим документом.
Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, регулюють питання організації роботи автотранспорту, як галузі господарства, і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акти не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат.
Відповідно до абз. „г” п.п.2.1 п.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306/2001, на вантаж, що перевозиться, мають бути “документи на вантаж”.
Таким чином, зазначені нормативні акти не містять вказівок на обов’язковість оформлення товарно-транспортної накладної.
Але, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України № 996 від 16.07.1999 року “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, платникам податків забороняється формування показників бухгалтерської, податкової, статистичної та іншої діяльності на підставі даних не підтверджених документами які мають ознаки перелічені в ст. 9 Закону України № 996.
Так в ході розгляду справи судом були досліджені надані позивачем документи по правочинам з контрагентами: ТОВ «Вортекс пром», ПП «Биркон Транс», ПП «Торенс», ПП «Акрона», ТОВ «Метиз ЛТД», а саме були надані договори, акти виконаних робіт, виставлені рахунки, податкові накладні.
Відповідно до положень ч.2 ст. 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За результатами дослідження наданих до суду первинних документів, на підставі яких відбулося формування підприємством позивачем валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся, суд встановив.
За договором № 15-1\04 на транспортно –експедиційне обслуговування укладеним між ПП «Біркон Транс»та ПП «ЮРУС АК»від 15.04.2009 р. строк дії договору зазначений 28.07.2009 р. (а.с. 160 Т. 2), відповідно до Акту виконаних робіт до договору № 15-1/04 від 15.04.2009 р. підписаного сторонами 31.07.2009 р. (тобто після закінчення строку дії договору без пролонгації його дії), дати надання послуг зазначені за 2008 р. (а.с. 170 Т.2); згідно Акту виконаних робіт к договору № 15-1/04 від 15.04.2009 р., підписаного сторонами 28.08.2009 р. (тобто після закінчення строку дії договору без пролонгації його дії), дати надання послуг вказані серпень 2009 р., тобто після закінчення строку дії договору (а.с. 174 Т.2); згідно Акту виконаних робіт к договору № 15-1/04 від 15.04.2009 р., підписаного сторонами 28.08.2009 р. (тобто після закінчення строку дії договору без пролонгації його дії), дати надання послуг вказані вересень 2009 р., тобто після закінчення строку дії договору (а.с. 178 Т.2); згідно Акту виконаних робіт к договору № 15-1/04 від 15.04.2009 р., підписаного сторонами 27.10.2009 р. (тобто після закінчення строку дії договору без пролонгації його дії), дати надання послуг вказані жовтень 2009 р., тобто після закінчення строку дії договору (а.с. 182 Т.2); згідно Акту виконаних робіт к договору № 15-1/04 від 15.04.2009 р., підписаного сторонами 27.11.2009 р. (тобто після закінчення строку дії договору без пролонгації його дії), дати надання послуг вказані листопад 2009 р., тобто після закінчення строку дії договору (а.с. 183 Т.2).
За договором № 28/11 на транспортно –експедиційне обслуговування укладеним між ПП «Торенс»та ПП «ЮРУС ПАК» від 28.11.2009 р., строк дії договору зазначений 28.07.2009 р. (а.с. 188-189 Т.2), акти виконаних робіт датовані датами після перебігу строку дії договору, тому до уваги суду не приймаються.
За договором № 26-1\01 на транспортно –експедиційне обслуговування укладеним між ПП «Акрона»та ПП «ЮРУС ПАК» від 26.01.2010 р., строк дії договору зазначений 28.07.2009 р. (а.с. 198-199 Т.2), акти виконаних робіт датовані датами після перебігу строку дії договору, тому до уваги суду не приймаються.
За договором № 27\05 на транспортно –експедиційне обслуговування укладеним між ТОВ «Метиз ЛТД»та ПП «ЮРУС ПАК» від 27.05.2010 р., строк дії договору зазначений 28.07.2009 р. (а.с. 214-215 Т.2)
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, заборонено включати у валові витрати, котрі не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, досліджені судом документи не відповідають приведеним вимогам закону, є формально складеними, недостовірними, тому не можуть бути прийняті в якості первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. Суд не приймає до уваги ствердження представника позивача, що зазначені незбіжності є технічною помилкою, оскільки вище приведені документи підписані та скріплені печаткою обох підприємств.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, такими що не ґрунтуються на вимогах закону тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 6-14, 17, 19, 122, 159-164 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Приватного підприємства «ЮРУС ПАК» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень – рішень від 06.01.2011 р. № 0000012301/0 та від 06.01.2011 р. № 0000022301/0 – відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 15 серпня 2011 року.
Суддя Н.В. Бжассо