ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6839/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретаріПономаренко В.Г.
за участю:
представника позивача
представника відповідача
представника відповідача
представника відповідача Кучерук А.В.
Кучеренко І.А.
Грищенко А.В.
Литвин О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 20.05.2011 року № 162, -
ВСТАНОВИВ
10.06.2011 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить визнати недійсним рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення № 162 від 20.05.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 3.4. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29, порушенням відповідачем порядку проведення планової перевірки господарської діяльності позивача.
При цьому позивач зазначає, що в порушення вимог Закону в листі від 14.02.2011 року № 03-23/509 відповідач не вказав дату початку та закінчення планового заходу. Крім того, вказаний лист не відповідає вимогам додатку 1 зазначеної Інструкції. Посадові особи, які повинні були здійснювати перевірку, не надали посвідчень для перевірки та не зареєструвалися в Журналі обліку перевірок (запитів) правоохоронними та державними контролюючими органами. Перевірка на підприємстві фактично не здійснювалась, оскільки фахівці відповідача не були допущені до перевірки, про що позивачем був складений акт про недопуск до проведення перевірки від 28.04.2011 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2011 року.
У судовому засіданні, відкритому 11.07.2011 року, розгляд справи відкладався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з’явився представник позивача та представники відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»не регламентує порядок здійснення органами Фонду контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а перевірка проводилась згідно вимог Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29. Перевірка здійснювалась з 28.04.2011 року по 06.05.2011 року представниками відповідача Грищенко А.В., Баранець О.В. та Литвин О.А на підставі направлення № 441 від 28.04.2011 року., які зареєструвалися в Журналі реєстрації перевірок № 2, наданому позивачем. При проведенні попередньої перевірки були встановлені аналогічні порушення у зв’язку з чим були донараховані страхові внески та видано у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»припис від 17.09.2011 року № 144. Оскільки позивачем вимоги припису були виконані, то у відповідності з вказаною Постановою КМУ штрафні санкції до нього не застосвувались. Не зважаючи на це, позивач продовжує не нараховувати страхові внески, тому до нього був застосований штраф в трикратному розмірі заниженого фонду оплати труда.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка начальник фінансово-економічного відділу Дніпропетровської Дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця» Лебединський Андрій Миколайович показав, що перевірка на підприємстві відповідачем проводилась, план перевірки був доведений тільки листом, документи для перевірки були надані бухгалтерією, повноважень щодо підписання акту перевірки йому не надано.
Допитана у якості свідка заступник завідувача відділу соціальних виплат ВД ДОВ ФСС з ТВП Литвин Олена Анатоліївна показала, що у період 28-29 квітня 2011 року нею проводилась перевірка лікарняних листів.
Допитана головний спеціаліст контрольно-ревізійного відділу ВД ДОВ ФСС з ТВП Баранець Ольга Валентинівна показала, що про початок перевірки позивач був повідомлений у телефонному режимі, перевірка проводилась за її участі, акт перевірки був наданий у загальний відділ.
Розглянувши матеріали справи, доводи позовної заяви та показання свідків, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності зі статтею 9 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (надалі –Закон № 2240-III) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно статті 10 Закону № 2240-III управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В областях безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.
Згідно п. 1.3. Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженому постановою правління Фонду від 26.06.2001 року N 13, відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду, є юридичною особою і має, зокрема, право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, вимагати від страхувальників усунення порушень законодавства щодо сплати страхових внесків і використання коштів Фонду; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законодавством.
При цьому у відповідності з п. 5.9. вказаного Положення накладають фінансові санкції та адміністративні штрафи у випадках, передбачених чинним законодавством, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду.
Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при реалізації ним прав, передбачених законодавством, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно преамбули Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 17 Закону № 2240-III визначено, що державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
При цьому пунктами 3, 4 статті 2 Закону № 2240-III визначено, що страхувальник відповідно до цього Закону - це роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону та особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, а страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що Фонд та його відділення не є органами державного нагляду у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а таким органом є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, якому Фонд, як страховик, сам є підконтрольним.
За таких обставин, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставними.
Контрольні заходи органами Фонду здійснюються відповідно до Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду від 22.12.2010 року N 29.
У відповідності з п. 2.4., 2.5., 3.4., 3.10., 3.13. вказаної Інструкції посадові особи органу Фонду вносять запис до журналу реєстрації перевірок страхувальника (за його наявності). Планова перевірка проводиться за умови письмового повідомлення страхувальника не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення такого заходу за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Інструкції. Повідомлення надсилається страхувальнику рекомендованим листом чи телефонограмою або надається під розписку керівнику чи головному бухгалтеру (бухгалтеру) цього страхувальника або уповноваженій керівником особі із зазначенням, зокрема, дати початку та закінчення її проведення. На проведення кожної перевірки посадовій особі органу Фонду видається направлення за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції, яке пред'являється перед початком перевірки керівнику страхувальника або уповноваженій ним особі разом із службовим посвідченням. Копія направлення вручається керівнику страхувальника або уповноваженій керівником особі з відміткою про отримання. Страхувальник має право не допускати посадових осіб органу Фонду до здійснення перевірки, якщо вони не пред'явили направлення. Строк проведення планової перевірки страхувальників не може перевищувати 15 робочих днів. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються посадовими особами органу Фонду, які її проводили, керівником, головним бухгалтером (бухгалтером) або уповноваженою керівником особою та головою комісії (уповноваженим) із соціального страхування страхувальника, який перевіряється. У разі відмови посадової особи страхувальника підписати та отримати акт перевірки посадова особа органу Фонду вносить до нього відповідний запис із складанням акта відмови від підпису акта перевірки та його отримання у двох примірниках (у довільній формі).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав позивачу лист від 14.04.2011 року № 03-23/509 про проведення в квітні 2011 року планової перевірки (а.с. 9).
Вказаний лист не відповідає вимогам Інструкції N 29 щодо форми і змісту письмового повідомлення про проведення перевірки, наведеного у додатку 1 до цієї Інструкції, зокрема, не містить дати початку та закінчення її проведення.
28.04.2011 року посадові особи відповідача Грищенко А.В., Баранець О.В., Литвин О.А. на підставі направлення № 447 від 28.04.2011 року (а.с. 10) розпочали перевірку, про що зроблено запис у Журналі реєстрації перевірок № 2, наданого позивачем (а.с. 44-45).
Доводи позивача про недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки суд не враховує, оскільки відповідний акт був вручений представнику відповідача 06.05.2011 року, тобто після проведення перевірки (а.с. 11), а також тому, що Інструкцією N 29 єдиною підставою для недопущення посадових осіб органу Фонду до здійснення перевірки є непред'явлення ними направлення.
Після закінчення перевірки посадовими особами відповідача був складений акт від 06.05.2011 року, який був вручений позивачу. Від підписання вказаного акту представники позивача відмовились, про що був складений Акт про відмову від підпису акту перевірки від 19.05.2011 року (а.с. 48).
На підставі Акту перевірки від 06.05.2011 року директором виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення від 20.05.2011 року № 162, яким:
- нараховані за актом перевірки внески –1429,57 грн.;
- накладено штраф –222722,46 грн. (трикратний розмір заниженого ФОП);
- не прийнято до зарахування витрат –1223,31 грн.;
- накладено штраф –611,66 грн. (1223,31 грн. х 50%).
Згідно статті 30 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в редакції чинній на момент спірних правовідносин, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
У Акті перевірки від 06.05.2011 року зазначено, що перевірка правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів Фонду здійснювалась за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року та перевірка правильності обчислення середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам та правомірності заявлення і використання страхових коштів за період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року.
Результатами перевірки встановлено заниження фонду оплати праці в сумі 75240,82 грн. на виплати грошової винагороди, що були нараховані працівникам позивача по підсумках їх роботи за рік та виплаченої після звільнення з займаних посад, у зв’язку з чим донараховано 1429,57 грн. страхових внесків.
Оскільки попередньою перевіркою (акт від 17.09.2010 року (а.с. 48) були встановлені аналогічні порушення, то на підставі ст. 30 Закону № 2240-III на позивача за неповну сплату страхових внесків було накладено у трикратному розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати (75240,82 грн. х 3 = 225722,46 грн.).
Перевіркою встановлено, що з порушенням чинного законодавства позивачем використано коштів Фонду на суму 1223,31 грн. (за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року – 811,93 грн. та за 1 квартал 2011 року –411,38 грн.), у зв’язку з чим вказані суми не були прийняті для заліку та на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 30 Закону № 2240-III за порушення порядку використання коштів Фонду було накладено штраф у сумі 611,66 грн. (1223,31 х 50% = 611,66 грн.).
У відповідності зі статтею 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням:
для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:
0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
Відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору
Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», визначено перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. До цього переліку суми премій, виплачених працівникові після його звільнення, не входять.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно донараховано страхових внесків на суму 1429,57 грн. у зв’язку з заниженням позивачем заниження фонду оплати праці в сумі 75240,82 грн. на виплати грошової винагороди, нарахованої працівникам позивача по підсумках їх роботи за рік та виплаченої після звільнення з займаних посад.
Правильність визначення сум коштів Фонду, що були використані позивачем з порушенням чинного законодавства, у розмірі 1223,31 грн. не спростовується матеріалами справи та не оспорюється позивачем.
Відповідно до п. 7 Розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що відповідачем у вересні 2010 року проводилась попередня перевірка позивача щодо правильності нарахування, сплати страхових внесків і витрачання коштів ФСС з ТВП за період з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року, за результатами якої було складено акт від 17.09.2010 року № 113 (а.с. 50-53).
У відповідності з п. 4.1. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29, за матеріалами акта перевірки керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій, яке складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.
При цьому п. 1.5. вказаної Інструкції визначено, що акт перевірки - документ, який складається в установленому законодавством порядку посадовими особами органу Фонду, що проводили перевірку, фіксує факт її проведення та результати, а рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - обов'язковий для виконання письмовий документ за підписом керівника органу Фонду (його заступника), підготовлений на підставі акта перевірки та відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, акт перевірки не є документом, обов’язковим для страхувальника, та не створює для нього юридичних наслідків.
Таким документом є рішення відповідного керівника органу Фонду або його заступника, складеному на підставі акту.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки від 17.09.2010 року № 113 рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства відповідачем не приймалося.
Натомість на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»було винесено припис від 17.09.2011 року № 144.
Проте, у відповідності з п. 1 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. N 502 ця постанова стосується органів і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до яких відповідач не відноситься.
За таких обставин, зважаючи на те, що рішення, яке є єдиним обов’язковим документом, що фіксує порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відповідачем за результатами попередньої перевірки не приймалося, суд дійшов висновку, що накладення на позивача штрафу у трикратному розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, як за повторне порушення, є передчасним.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 2.4., 2.5., 3.4., 3.10., 3.13. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29, ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 7 Розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 30 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", ст. 3, 17, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити частково.
Скасувати рішення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 162 від 20.05.2011 року в частині накладення штрафу у сумі 150481,64 грн.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» судові витрати у сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –10.08.2011 р.
Суддя
О.В. Серьогіна