Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4718/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Талько О.Б., Кочетова Л.Г.,
при секретарі судового
засідання Пюра Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», –
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС третьої категорії. Оскільки відповідач неправильно виплачує йому доплату, передбачену ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ), просив стягнути на свою користь недоплачені йому кошти в сумі 59258,52 грн., за період з січня 1998 року по грудень 2008 року.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2009 року позов задоволено частково. Дії відповідача визнані неправомірними щодо нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу коштів, передбачених ст.39 Закону. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2 59218,52 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, та на користь держави 595,59 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, працювала в період з 01.01.1998 року по 31.12.2008 року 12-13) на території радіоактивного забруднення ( а.с12-13) .
З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заробітної плати позивачу щомісяця виплачувалися передбачені ст.39 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.13).
Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме норма ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати позивачу до заробітної плати, в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу доплати до заробітної плати суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 195,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2009 року в частині стягнення грошових коштів скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області в частині не нарахування доплати до заробітної плати ОСОБА_2 відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.01.1998 року по 31.12.2008 року .
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.01.1998 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Розмір судового збору зменшити до 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: