Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4683/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Талько О.Б., Кочетова Л.Г.,
при секретарі судового
засідання Пюра Г.В.,
з участю
розглянувши в судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року,
за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ,-
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що вона має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, і непрацюючого пенсіонера, а тому на підставі ст.ст. 37 і 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ) має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а також доплати до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Посилаючись на те, що зазначені грошова допомога і доплата до пенсії виплачуються у розмірах менших, ніж встановлені Законом України № 796-ХІІ, позивач просила стягнути на її користь з відповідачів 2128,80 грн. недоплаченої грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року та доплату до пенсії в сумі 7097,60 грн. за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів неправомірними. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2 2131,80 грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону, за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року, з Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області на користь позивача 7107,60 грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 39 Закону, за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року .
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Корост енському районі Житомирської області просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає у с. Щорсівка, Коростенського району Житомирської області і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області як непрацюючий пенсіонер, має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №17 с. Щорсівка Коростенського району Житомирської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до ст. 37 Закону України № 796-ХІІ, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на 1 мінімальну заробітню плату.
З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачами щомісяця виплачувалися позивачеві передбачені ст.ст.37,39 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми статей 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідачів по виплаті грошової допомоги та доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідачів щодо неналежного нарахування і виплати позивачу доплат до пенсії суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 195,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року в частині стягнення грошових коштів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: