Справа № 22-ц-77 2008р. Головуючий у 1-й інстанції Лебедько М.М.
Категорія 19 Суддя-доповідач Смирнова Т.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - представника апелянта Сумської
обласної спілки споживчих товариств, відповідачів ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сумської обласної спілки споживчих товариств в інтересах підприємства обласної спілки споживчих товариств Конотопського ринку
на рішення Конотопського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року
у справі за позовом Сумської обласної спілки споживчих товариств в інтересах підприємства обласної спілки споживчих товариств Конотопського ринку до ОСОБА_1 про стягнення 12423 грн., до ОСОБА_2 про стягнення 1313,91 грн., до ОСОБА_3 про стягнення 4362 грн. на відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року Сумська обласна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. про стягнення збитків. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1. був директором підприємства облспоживспілки Конотопський ринок, ОСОБА_2 - головним бухгалтером, а ОСОБА_3. - заступником директора, ОСОБА_4. - завідуюча фермою.
27 червня 2007 року було складено акт документальної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства облспоживспілки, відповідно до якого встановлено ряд грубих порушень фінансово-господарської діяльності цього підприємства, виявлені непродуктивні витрати за 5 місяців 2007 року загальною сумою 20067,37 грн., які не були відшкодовані і тому є матеріальною шкодою.
При цьому позивач просив стягнути з відповідачів наступні суми:
з ОСОБА_1 - 11 503,57 грн. (7316,49 грн. на ремонт приміщення ПСП «Світанок», яке ринком не використовувалось, 200 грн. виплат до свята захисника Вітчизни, виплачених без рішення правління, 700 грн. нестягнутого посадового окладу по матеріалах попередньої документальної ревізії, 3287,08 грн. переплати заробітної плати колишньому працівнику ОСОБА_5. ),
з ОСОБА_2 - 1415,91 грн. (124,07 грн. за вартість тари, 102 грн. штрафу, накладеного на директора, 1189,84 грн. за списання бензину без підтверджуючих документів),
з ОСОБА_3. - 4362,01 грн. (4328,85 грн. зайво нарахованих премій працівникам ринку, 33,16 грн. зайво нараховану зарплату ОСОБА_3.)
з ОСОБА_4. - 2785,88 грн. (за нестачу кормів та біодобавок).
22 жовтня 2007 року позивач змінив свої позовні вимоги, і відмовився від позовних вимог до ОСОБА_4. про стягнення 2785,88 грн., та доповнив свої позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення неповернутої позики в сумі 920 грн.
Всього з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. позивач просив стягнути 17 933 грн.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року позовні вимоги Сумської облспоживспілки задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства облспоживспілки Конотопський ринок в рахунок відшкодування шкоди 960 грн. 32 грн. і 9,6 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 969 грн. 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь підприємства облспоживспілки Конотопський ринок в рахунок відшкодування шкоди 1313,91 грн. і 13,13 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 1327 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3. на користь підприємства облспоживспілки Конотопський ринок в рахунок відшкодування шкоди 1077 грн. і 10,77 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього на суму 1087 грн.
В решті позовних вимог Сумської обласної спілки споживчих товариств відмовлено.
В апеляційній скарзі Сумська облспоживспілка просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо часткового стягнення шкоди з ОСОБА_1, ОСОБА_3. та постановити нове рішення про задоволення позову до них в повному обсязі, так як вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає. що суд не прийняв до уваги, що непродуктивні витрати, зроблені директором ОСОБА_1. та його заступником ОСОБА_3., підтверджені актом документальної ревізії, крім того, стосовно ОСОБА_1 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбачено ч. 3 ст. 365 КК України.
За таких підстав, апелянт вважає, що ОСОБА_1. та ОСОБА_3. повинні нести відповідальність за п. 3 ст. 134 КЗпП України, як випадок повної матеріальної відповідальності, а саме: коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних в кримінальному порядку.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що відповідачами дійсно спричинена шкода підприємству у вказаних сумах, що підтверджується документальними доказами - наказами, актом.
Однак суд стягнув завдану шкоду у повному розмірі тільки з головного бухгалтера ОСОБА_2, так як з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.97), і в цій частині рішення сторонами не оскаржувалось.
Стосовно стягнення шкоди з ОСОБА_1 та ОСОБА_3., суд вважав, що оскільки з ними не укладались договори про повну матеріальну відповідальність, то вони як керівник та заступник повинні нести обмежену матеріальну відповідальність згідно п.2 ч.1 ст.133 КЗпП України, у розмірі не більше свого середньомісячного заробітку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2005 року між Сумською облспоживспілкою і ОСОБА_1. був укладений контракт про призначення його на посаду директора підприємства обспоживспілки Конотопський ринок строком на 1 рік до 20 травня 2006 року (а.с.24-27).
В подальшому строк дії контракту було продовжено до 20 травня 2007 року (а.с.28).
В період з 24 травня 2007 року по 27 червня 2007 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства Сумської облспоживспілки «Конотопський ринок» та складено відповідний акт (а.с.34-44).
Постановою правління Сумської облспоживспілки від 01 липня 2007 року ОСОБА_1 було вирішено звільнити з посади директора Конотопського ринку за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, останнім днем роботи рахувати день виходу із лікарняного.
ОСОБА_2 була прийнята на роботу головним бухгалтером на підприємство «Конотопський ринок» відповідно до наказу № 82-К від 14 грудня 2005 року (а.с.92), з нею укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.97), а наказом № 77 від 5 листопада 2007 року вона звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП України в зв'язку з виходом на пенсію (а.с.153).
ОСОБА_3. була тимчасово прийнята на роботу на посаду касира відповідно до наказу № 66-к від 15 липня 2003 року (а.с.91), з нею укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.95).
Наказом № 15-к від 18 березня 2005 року ОСОБА_3. доручено виконання обов'язків завідуючого ТЗП (а.с.89).
Наказом № 35-К від 15 червня 2006 року ОСОБА_3. була призначена економістом ринку, із залишенням виконання обов'язків касира на 0,5 посадового окладу та зняттям обов'язків завідуючого ТПЗ (а.с.90), а 1 жовтня 2006 року з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність як з бухгалтером та контролером на 0,25 ставки (а.с.96).
Зі своїми посадовими обов'язками як бухгалтера ОСОБА_3. була ознайомлена 14 червня 2007 року (а.с.169).
Наказом № 16-к від 3 травня 2007 року ОСОБА_3. була призначена на посаду заступника директора підприємства облспоживспілки Конотопський ринок, а звільнена з даної посади відповідно до наказу № 32-к від 6 липня 2007 року за п.2 ст. 41 КЗпП України за втратою довір'я до неї з боку власника та уповноваженого ним органу (а.с.94).
В матеріалах справи мається постанова про порушення кримінальної справи стосовно директора підприємства облспоживспілки «Конотопський ринок» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (а.с.59).
Підставами для порушення кримінальної справи зазначено незаконне укладення директором ринку договорів на суму 270 000 грн. без дозволу правління, тоді як відповідно до Статуту облспоживспілки, він міг укладати угоду на суму, яка перевищує 25 000 грн., тільки з дозволу правління облпоживспілки.
Таким чином вбачається, що посилання апелянта на те, що відповідач ОСОБА_1. повинен нести повну матеріальну відповідальність за ч. 3 ст. 134 КЗпП України, так як шкоди завдано його діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку - в даному випадку є невірними, оскільки позов заявлений до ОСОБА_1 зовсім з інших підстав, позов ґрунтується на інших фактах, про які не йдеться у постанові про порушення кримінальної справи.
Стосовно доводів апелянта про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_3. з цих же підстав за ч. 3 ст. 134 КЗпП України, то колегія суддів не може прийняти ці доводи до уваги, оскільки відсутні відомості про те, що дії ОСОБА_3. мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку і взагалі відсутня інформація про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3.
Таким чином, відносно відповідачів відсутній вирок суду, яким була б встановлена їх вина в скоєнні діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, а тому вони не можуть відповідати за завдану шкоду в повному обсязі.
Разом з тим, вирішуючи позов до ОСОБА_1. суд першої інстанції допустив помилку в застосуванні матеріального закону.
Зокрема, наряду з різними фактами, з якими пов'язується завдання цим відповідачем матеріальної шкоди, позивач, а разом з ним і суд, виходили з того, що неповернення позивачем коштів в сумі 920 грн. як позики є також завданням шкоди у розумінні ст. ст. 130, 132 КЗпП України.
Проте з цим погодитись не можна, оскільки обов'язок повернення позики ґрунтується на договірних відносинах сторін, тоді як обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди ґрунтується на недоговірних відносинах.
Отже, виходячи з цього, та враховуючи докази у справі та визнання відповідачем ОСОБА_1. наявності в нього боргу 920 грн. за договором позики, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1., з котрого наряду з присудженням судом суми на відшкодування матеріальної шкоди 960 грн. 32 грн., слід стягнути ще 920 грн. в повернення позики.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів:
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Сумської обласної спілки споживчих товариств в інтересах підприємства обласної спілки споживчих товариств Конотопського ринку задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року в даній справі в частині вирішення позову до ОСОБА_1 змінити, та додатково до стягнутої суми 960 грн. 32 коп. відшкодування шкоди стягнути 920 грн. на повернення позики, а всього стягнути 1880 грн. 32 коп., та 18 грн. 80 коп. в повернення судового збору.
В іншому рішення Конотопського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді -