ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4126/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріГрунт Ю.В.
за участю:
позивача –ОСОБА_3
представника відповідача - Рубцова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 2а/0470/4126/11 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення №136 та № 137 від 01.04.2011 року про застосування штрафних санкцій за подання до органів ПФУ недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у розмірі 170 грн. та 1190 грн. відповідно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача №136 та №137 про застосування штрафних санкцій є незаконними та такими, які підлягають скасуванню, оскільки на час прийняття зазначених рішень п.5 ч. 9 ст. 106 ЗУ №1058, на підставі якої було застосовано до позивача штрафні санкції, не діяла взагалі. Також позивач зазначив, наведена норма права була виключена на підставі ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»№2464, який набрав чинності 01.01.2011 року. Тобто відповідача застосував штрафні фінансові санкції на підставі нечинної норми.
Представник відповідача проти позиву заперечував, надавши письмові заперечення в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що рішення №136 та №137 є обґрунтованими, прийнятими на підстав закону та по результатам проведеної перевірки позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 07.04.2004 року як суб`єкт підприємницької діяльності, знаходиться на обліку у УПФ України у м. Жовті Води Дніпропетровської області та є платником єдиного податку на підставі свідоцтва від 01.01.2011 р.
З 30.03.2011 року по 31.03.2011 року УПФ України у м. Жовті Води було проведено позапланова перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду.
За результатами перевірки УПФ України у м. Жовті Води був складений акт №53 від 31.03.2011 року, яким зафіксовано порушення з боку позивача, а саме п. 6 ч. 2 ст.ст. 17, 19 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та статті 4 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п.4.1. розділу 4,п.п.5.1.1 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663. Примірник акту був отриманий ОСОБА_3, про що свідчить її підпис на останній сторінці акту.
В обґрунтування свого висновку відповідачем в акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки відомостей про заробітну плату застрахованих осіб з даними звітів з персоніфікованого обліку встановлено завищення платником фонду оплати праці на який нараховуються та з якого утримуються страхові внески у січні - липні 2010р. по застрахованій особі ОСОБА_5, що не перебувала з платником у трудових відносинах. Під час проведення перевірки обліку загального стажу працівників за 2009р. встановлено невідповідність дати закінчення трудових відносин застрахованої особи ОСОБА_5 згідно трудового договору вказаної в індивідуальній відомості працівника у звіті з персоніфікованого обліку.
01.04.2011 року УПФ України у м. Жовті Води, на підставі зазначеного акту та п.5 ст. 106 ЗУ №1058, винесені рішення №136 та №137 про застосування штрафних фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 за подання до органів ПФУ недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачується страхові внески на суму 170 грн. та 1190 грн. відповідно.
Так, згідно з п.6 ст.17 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 страхувальник забов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі страхові внески.
Законом також передбачено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування і які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного місяця.
З матеріалів справи судом встановлено, що 28.03.2007 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено трудовий договір №6351. На підставі цього трудового договору ФОП ОСОБА_3 здійснювала сплату страхових внесків на зазначену застраховану особу.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2010 року трудовий договір між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був розірваний та додатковим судовим рішенням цього ж суду від 26 січня 2011 року визначено, що зазначений трудовий договір розірвано з 03 жовтня 2009 року.
Також в судовому засіданні позивач підтвердила, що фактично трудові відносини з ОСОБА_5 припинились 03 жовтня 2009 року, оскільки остання не вийшла на робоче місце без поважних причин.
Позивач не повідомила органи пенсійного фонду про дані обставини, та ніяких дій щодо припинення трудових відносин на протязі тривалого часу не здійснила.
Наведені обставини свідчать про нарахування, обчислення та сплату страхових внесків щодо ОСОБА_5 за невідпрацьований період.
Пунктом 11 частини 2 статті 17 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальник зобов'язаний повідомляти про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний термін із дня одержання цих відомостей.
Відповідно до частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/ або не сплачених у період до 1 січня 2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати, яких на 1 січня 2011р не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати, яких не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасної сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Також не можуть бути прийняті судом твердження позивача щодо нечинності п.5 ч. 9 ст. 106 ЗУ №1058 при винесенні відповідачем рішень №136 та №137, у зв`язку з набранням чинності 01.01.2011 року Закону України від 08.07.2010р. № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»є необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.
Так, згідно п. 5 ч. 9 ст.106 ЗУ №1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття своїх рішень №136 та №137 про застосування штрафних фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 за подання до органів ПФУ недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачується страхові внески, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування рішень - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 19.07.2011 року.
Суддя
О.С. Луніна