Справа №2а-956/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Гирич С. В.
з участю секретаря судових засідань Мединської Л.С.
представника позивача ОСОБА_2
представника 3-ї особи ОСОБА_3 ОСОБА_4
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_5 до Львівської міської ради, 3-ї особи ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася із адміністративним позовом до відповідача, 3-ї особи про визнання протиправною та скасування ухвали сесії Львівської міської ради № 3432 від 16.03.2006 року “Про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що Ухвалою Львівської міської ради від 16.03.2006р. було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0764 га на АДРЕСА_1 в оренду гр.ОСОБА_3 терміном на 10 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку. Частина земельної ділянки належить ОСОБА_3 на підставі акту на право власності на земельну ділянку від 18.04.2004 року №01:04:438:01089. Вважає, що надання цих земельних ділянок третій особі для будівництва суперечить чинному законодавству, оскільки земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками; у разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об’єднанню співвласників.
Окрім цього, 09.03.2011 року та 12.04.2011 року позивач подала доповнення до позовної заяви, зазначивши, що відповідно до Закону України «Про планування та забудову територій»розміщення об’єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови. У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню. 30 червня 2010 року було проведено громадські слухання проекту містобудівної документації розміщення багатоквартирного 4-5 поверхового будинку з підземними автостоянками на АДРЕСА_1, під час яких було висловлено багато зауважень, що унеможливлюють в подальшому будівництво багатоквартирного будинку. В протоколі громадських слухань начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради»запропонував в резолюції громадських слухань зафіксувати категоричну незгоду представників громадськості та мешканців прилеглих будинків із розміщенням 4-5 поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на АДРЕСА_1, що підтверджується листом виконавчого комітету ЛМР №2401-3 від 02.08.2010 року. На думку позивача факт незаконності надання в оренду ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки підтверджується протоколами засідання постійної комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою ЛМР №01-1764 від 01.11.2007 року та №01-1485 від 30.07.2010 року.
Більше того, при передачі в оренду вищевказаної земельної ділянки, ЛМР не врахувала, що вона накладається на земельну ділянку площею 560 кв. м., яка згідно з ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2005 року №2889 «Про затвердження Схеми розміщення дитячих та спортивних ігрових майданчиків на території Личаківського району м.Львова», була передана під дитячий та спортивний ігровий майданчик, за адресою АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ЛКП «Господар», про що свідчить лист департаменту гуманітарної політики ЛМР №4-26-243 від 22.06.2010 року. Згідно з листом управління молоді, сім’ї та спорту ЛМР №2604-119 від 23.02.2011 року об’єкт –спортивний майданчик по АДРЕСА_2 внесено у перелік претендентів дитячих, дитячо-спортивних та спортивних майданчиків на облаштування у 2011 році. Відповідно до ст.51 Земельного кодексу України такі землі належать до земель рекреаційного призначення, а тому будівництво та обслуговування житлового будинку перешкоджатиме використанню дитячого майданчика за призначенням. Також при наданні вищевказаної земельної ділянки в оренду не були враховані норми щільності забудови та порядок розташування нових об’єктів будівництва у відношенні до наявної забудови та об’єктів благоустрою. А тому просить позов задоволити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні вищенаведеним.
Представник відповідача 07.04.2011 року надіслала на адресу суду заперечення, які підтримав у судовому засіданні, зазначивши, що відповідно до п.34 ст.26 «Про місцеве самоврядування в Україні»питання надання земельної ділянки відноситься до виключної компетенції міської ради –сесії. Ухвалами Львівської міської ради від 20.10.2005р. №2596 «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м.Львові»та від 16.03.2006р. №3432 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1»гр. ОСОБА_3 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,0764 га на АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будівництва у тому числі земельну ділянку площею 0,0114 га без права загромадження та забудови спільного проїзду до гаражів та спільного подвір’я. Вказані ухвали міською радою прийняті відповідно до звернень гр. ОСОБА_3, поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого у встановленому порядку, позитивних висновків служб та профільних депутатських комісій. Тобто, при прийнятті ухвали від 16.03.2006р. №3432 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1»Львівська міська рада діяла в межах своїх повноважень та відповідно до визначеної законодавством процедури. Тому в задоволенні позову просить відмовити. У останні судові засідання 13 та 25 липня 2011р. представник відповідача не з’явилася, причин неявки не повідомила, а тому суд завершує розгляд справи у її відсутності.
Третя особа - ОСОБА_3 28.03.2011 року надіслала на адресу суду пояснення, в яких зазначила, що позивач посилаючись на незаконність оспорюваної ухвали не наводить жодних доказів на підтвердження своєї позиції. Зокрема, посилаючись на те, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоповерхові жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, не надала жодних документів, які б підтверджували, яке підприємство, установа чи організація здійснює управління цим будинком на даний час. Більше того, позивач не надала жодних доказів належності спірної земельної ділянки до прибудинкової території та доказів створення мешканцями будинку АДРЕСА_1 об’єднання співвласників будинку у відповідності до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». При цьому вищевказаний закон передбачає, що об'єднання співвласників після набуття статусу юридичної особи може прийняти на свій баланс весь житловий комплекс. Але передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього. Таким чином, лише за умови створення об'єднання співвласників мешканцями будинку і прийняття на баланс об'єднання всього житлового комплексу надає право мешканцям багатоквартирного будинку потенційно претендувати на користування земельною ділянкою, при умові вирішення цього питання органом місцевого самоврядування.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 проти позову заперечив, дав пояснення аналогічні вищенаведеним. Доповнив, що відповідно до п.1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спірна ділянка, яка передана у оренду 3-й особі не перебуває у користуванні інших фізичних чи юридичних осіб. Твердження про накладення її на ділянку дитячого майданчика не підтверджується жодними доказами. При цьому просить врахувати, що в матеріалах архіву при ухвалі Львівської міської ради від 01.12.2005 року №2889 «Про затвердження Схеми розміщення дитячих та спортивних ігрових майданчиків на території Личаківського району м. Львова» жодної схеми розміщення на цій ділянці дитячого майданчика не має. Долучена позивачами схема не погоджена в управлінні земельних відносин і до вказаної ухвали ніякого відношення не має. Тому доводи позивача про належність оспорюваних земель до земель рекреаційного призначення є безпідставними. Вважає позов необґрунтованим та просить суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи дослідивши письмові докази, суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст.19 ч. 2 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.26 п. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до виключної компетенції органів місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно положень ст.12 Земельного Кодексу України до Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Як вбачається із ухвали №3432 від 16.03.2006 року «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1»(а.с.74) третій особі ОСОБА_3 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0764 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, у тому числі земельну ділянку площею 0,0114 га без права загромадження та забудови спільного проїзду до гаражів та спільного подвір’я.
Дане прийняте після погодження проекту відведення земельної ділянки відповідними службами та управліннями Львівської міської ради. При цьому вказана земельна ділянка площею 0,0764 відповідно до ухвали Львівської міської ради від 20.10.2005 року № 2596 (а.с.84) передана у оренду 3-й особі терміном на 10 років і вказане рішення органу місцевого самоврядування ніким не скасовано та не відмінено.
З довідки Львівського міського управління земельних ресурсів (а.с.88) вбачається, що на час прийняття вказаної ухвали Львівської міської ради за категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
З довідки від 18.05.2011року управління Держкомзему у місті Львові (а.с.148 ), що на час розгляду даної справи за даними земельно-кадастрових книг спірна земельна ділянка площею 0,0764 га на АДРЕСА_1, яка знаходиться в оренді у 3-ї особи ОСОБА_3 за категорією земель відноситься до земель-житлової та громадської забудови та до передачі її у оренду не передавалася у власність або користування для житлової та громадської забудови.
З долученої до матеріалів справи ухвали Львівської міської ради від 01.12.2005 року та додатків до неї (а.с.152-155) вбачається, що в цей день затверджено Схему розміщення дитячих та спортивних ігрових майданчиків на території Личаківського району м. Львова вбачається, що під № 17 схеми значиться розміщення дитячого майданчика площею 560 м. кв. по АДРЕСА_2. При цьому згідно відповіді архівного відділу Львівської міської ради при матеріалах вказаної ухвали жодні схеми та креслення вказаних дитячих та спортивних майданчиків, в тому числі по АДРЕСА_2 відсутні.
Тому доводи позивачки про те, що надана позивачці у оренду земельна ділянка належить до рекреаційної зони, а також, що вона накладається на частину дитячого майданчика жодними доказами не підтверджені і спростовуються вище переліченими доказами.
Крім цього, слід звернути увагу, що спірна земельна ділянка була надана позивачці у оренду терміном на 10 років 21.10.2005року, а схема дитячих майданчиків затверджена по Личаківському районі м. Львова 01.12.2005року, що в свою чергу виключає виділення 3-й особі земельної ділянки за рахунок дитячого майданчика.
Відповідно до вимог ст. 6 ч.1, ч. 2 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Звертаючись із вказаним позовом про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень позивач не довела факт порушення її прав, свобод або інтересів. Також нею не представлено жодних доказів того, що спірна земельна ділянка передана у оренду 3-й особі за рахунок прибудинкової території будинку АДРЕСА_1.
Таким чином оспорювана ухвала Львівською міської радою прийнята у відповідності до наданих повноважень, у спосіб та порядку передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним Кодексом України.
А тому позовні вимоги позивачки є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160-163 КАС України, ст.19 ч.2 Конституції України, ст.12 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Львівської міської ради, 3-ї особи ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали сесії Львівської міської ради № 3432 від 16.03.2006 року “Про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ” - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: Гирич С. В.