ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2549/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
Суддів: Загороднюка Андрія Григоровича
Чернюк Алли Юріївни
при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_3 - представника за довіреністю, ОСОБА_4 - представника за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "Ресурс-Поділля"
до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправним та скасування повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія «Ресурс-Поділля» звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень до Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі Хмільницької ОДПІ) №0000142301, № 0000152301 від 19 травня 2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відносно завищення валових витрат податковим органом не взято до уваги факт придбання позивачем у контрагента м’яса свинного, що підтверджуються податковими та видатковими накладними та подальшу реалізацію даного м’яса іншим контрагентам. Враховуючи викладене позивач вважає, що правомірно включив суму до валового доходу. Щодо завищення податку на додану вартість позивач зазначив, що товарно-матеріальні цінності були реалізовані та на підставі поданих накладних суми правомірно включені до податкового кредиту.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ № 0000142301, № 0000152301 від 19 травня 2011 року.
Представники Хмільницької ОДПІ адміністративний позов не визнали та подали письмові заперечення на вказаний адміністративний позов.
В судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що протягом часу з 28 березня 2011 року по 04 травня 2011 року працівниками Хмільницької ОДПІ на підставі статті 77 Податкового Кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Ресурс-Поділля» (далі СПД-юридичної особи ТОВ торгівельно-промислової компанії «Ресурс-Поділля») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Результати даної перевірки були оформлені актом від 12 травня 2011 року за №29-23-33273446. На підставі даного акту Хмільницькою ОДПІ 19 травня 2011 року прийнято та надіслано на адресу СПД-юридичної особи ТОВ торгівельно-помислової компанії «Ресурс-Поділля» податкове повідомлення – рішення № 0000142301, яким встановлено порушення пункту 5.1 статті 5 підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - податок на прибуток підприємства, код платежу 3011021000, за основним платежем в сумі 933333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 233333 грн. та визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) в сумі 1 166 666 грн. та податкове повідомлення – рішення № 0000152301, яким встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 3014010100, за основним платежем в сумі 765882 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 191471 грн., всього в сумі 957353 грн.
Також, працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області було здійснено виїзд за юридичною та фактичною адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Алекон». В результаті чого встановлено відсутність даного підприємства за юридичною та фактичною адресою. Також працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області відібрано письмове пояснення у директора ТОВ «Алекон» громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що до створення та діяльності ТОВ «Алекон» ніякого відношення не має, підприємницькою діяльністю в якості директора даного підприємства не займався, ніяких документів, в тому числі податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів не підписував та нікого на такі дії не уповноважував, ніяких товарів на адресу ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» не реалізовував. Крім того, відповідно до листа Одеської обласної психіатричної лікарні, ОСОБА_6 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 30.06.2009 року по теперішній час з діагнозом «Шизофренія, параноїчної форми, безперервного типу з вираженим дефектом в емоціонально-вольовій сфері». Громадян ОСОБА_6 являється інвалідом 2-ї групи безстроково.
Представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Також під час розгляду даної адміністративної справи, представником позивача було заявлено клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка ревізора, який проводив перевірку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він дійсно працює головним державним податковим ревізором – інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки та ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області та пояснив, що він з 28 березня 2011 року по 04 травня 2011 року проводив планову виїзну перевірку суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Ресурс-Поділля». В ході перевірки по підприємству встановив порушення пункту 5.1 статті 5 підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Також зазначив, що працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області було здійснено виїзд за юридичною та фактичною адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Алекон», в результаті чого встановлено відсутність даного підприємства за юридичною та фактичною адресою. Також працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області відібрано письмове пояснення у директора ТОВ «Алекон» громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що до створення та діяльності ТОВ «Алекон» ніякого відношення не має про що висвітлено в акті перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка та дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до довідки серії АБ №063155 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Ресурс-Поділля» зареєстроване, як юридична особа. Згідно даної довідки серед основних видів діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля м’ясом та м’ясопродуктів.
Згідно довідки №196 від 21.04.2010 року підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 27.09.2005 року за №37.
Протягом 28 березня 2011 року по 04 травня 2011 року податковим органом на підставі статті 77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. Результати даної перевірки оформленні актом від 12 травня 2011 року №29-23-33273446.
На підставі акту перевірки податковим органом 19 травня 2010 року прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення – рішення №0000142301, яким встановлено порушення пункту 5.1. статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та №0000152301, яким встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено наступне, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» в жовтні місяці 2009 року відповідно до договору поставки б/н від 01.01.2009 року придбало у ТОВ «Укрпоставка-ХХІ» м'ясопродукти (свинина полутушка, окорок свинний, корейка свинна) на загальну суму – 1501000 грн. відповідно до видаткових накладних.
ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» в вересні місяці 2009 року відповідно до договору поставки №ДГ-0270455 від 01.09.2009 року придбало у ТОВ «Алекон» м’ясопродукти (свинина полутушка) на загальну суму – 2979000 грн. відповідно до видаткових накладних.
Збільшуючи податок на прибуток та податок на додану вартість позивачу - податковий орган виходив з того, що ТОВ «Укрпоставка ХХІ» перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та має стан платника «16» - припинено діяльність.
17.06.2010 року підприємство ТОВ «Укрпоставка ХХІ» знято з обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Крім того, податковий орган зазначив, що товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковою.
Суд вважає дані висновки відповідача безпідставними оскільки судом встановлено, що видаткові накладні ТОВ «Укрпоставка ХХІ» видавались з 15.10.2009 року по 20.10.2009 року (а.с.9,11,13), отже, встановлення факту відповідачем, що контрагент позивача знятий з обліку в податковому органу з 17.06.2010 року та відсутній за місцезнаходженням (тобто після вчинення господарських операцій) жодним чином в даних правовідношеннях не може слугувати, як доказ в розумінні ст. 69 КАС України.
Щодо товарно-транспортних накладних, необхідно зазначити, що факт придбання позивачем у ТОВ «Укрпоставка» товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими та податковими накладними, а також перерахуванням коштів, що вбачається з виписок за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи.
Придбаний товар, який зберігався в ВАТ «Холодокомбінат № 3» відповідно до договору оренди холодильної камери № 139/08/к від 30.07.2009 року з додатками, позивачем було в подальшому реалізовано іншим контрагентам, що підтверджується договорами поставки, актами звірки взаємних розрахунків, а також видатковими накладними (а.с. 36-72).
Враховуючи зазначене, судом вбачається реальність господарських операцій, оскільки організація транспортування товару і його безпосереднє здійснення не є обов’язковими умовами договору купівлі-продажу.
По іншому контрагенту позивача, а саме ТОВ «Алекон», в акті перевірки зазначено, що підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та має стан платника «16» - припинено діяльність. 16.02.2010 року підприємство (ТОВ «Алекон) знято з обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податковий орган зазначив, що видаткові накладні не відповідають вимогам даного Закону, оскільки працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області було здійснено виїзд за юридичною та фактичною адресою місцезнаходження офісних приміщень «Алекон», в результаті чого встановлено відсутність даного підприємства за юридичною та фактичною адресою. Також працівниками УПМ ДПА у Вінницькій області відібрано письмове пояснення у директора ТОВ «Алекон» громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що до створення та діяльності ТОВ «Алекон» ніякого відношення не має, підприємницькою діяльністю в якості директора даного підприємства не займався, ніяких документів, в тому числі податкових, видаткових накладних не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.
Податковий орган зазначає, що відповідно до листа Одеської обласної психіатричної лікарні № 1 від 13.04.2001 року № 1264, ОСОБА_6 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 30.06.2009 року по теперішній час з діагнозом: «Шизофренія, параноїчної форми, безперервного типу з вираженим дефектом в емоціонально-вольовій сфері». Громадянин ОСОБА_6 являється інвалідом 2-ї групи безстроково.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки, керівником ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» товарно-транспортні накладні та інші перевізні документи, що свідчать про транспортування товару придбаного у ТОВ «Алекон» до перевірки не надані.
Суд вважає дані висновки відповідача безпідставними оскільки судом встановлено, що видаткові накладні ТОВ «Алекон» видавались з 09.09.2009 року по 16.09.2009 року (а.с.18,20,22,24,26,28,30), отже встановлення факту відповідачем, що контрагент позивача знятий з обліку в податковому органі з 16.02.2010 року та відсутній за місцезнаходженням (тобто після вчинення господарських операцій) жодним чином в даних правовідношеннях не може слугувати, як доказ в розумінні ст.69 КАС України.
Щодо товарно-транспортних накладних, необхідно зазначити, що факт придбання позивачем у ТОВ «Алекон» товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими та податковими накладними, а також перерахуванням коштів, що вбачається з виписок за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи.
Придбаний товар, який зберігався в ВАТ «Холодокомбінат № 3» відповідно до договору оренди холодильної камери № 139/08/к від 30.07.2009 року з додатками, позивачем було в подальшому реалізовано іншим контрагентам, що підтверджується договорами поставки, актами звірки взаємних розрахунків, а також видатковими накладними (а.с. 36-72).
Враховуючи зазначене, судом вбачається реальність господарських операцій, оскільки організація транспортування товару і його безпосереднє здійснення не є обов’язковими умовами договору купівлі-продажу.
Щодо листа Одеської обласної психіатрічної лікарні №1 від 13.04.2011 року в якому зазначено, що ОСОБА_6 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 30.06.2009 року по теперішній час з діагнозом: «Шизофренія, параноїчної форми, безперервного типу з вираженим дефектом в емоціонально-вольовій сфері», суд не може взяти його до уваги, оскільки в даному випадку відповідачем не доведено, що саме ця особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні була директором ТОВ «Алекон».
Також, у відповідності до ч.1 ст.30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Згідно ч.1 ст.36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦПК України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ч.1 ст.241 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Підсумовуючи норми ЦК України та ЦПК України, недієздатність - нездатність суб’єкта права внаслідок душевної хвороби чи недоумства здійснювати своїми діями суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Факт недієздатності повнолітньої людини встановлюється лише рішенням суду.
Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що їм невідомо чи є рішення суду яким визнано директора ТОВ «Алекон» ОСОБА_6 недієздатним.
Отже, зазначені відповідачем обставини не заслуговують уваги та не можуть братися судом до уваги, оскільки таким доказом не доведено обставину про неможливість підписання видаткових накладних директором ТОВ «Алекон», та те, що такий визнаний недієздатним та не може вчиняти правочини.
Судом не вбачається порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вчинення господарських операцій із контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних та інших первинних документів, які не суперечать нормам Законів.
Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень – рішень № 0000142301, № 0000152301 від 19 травня 2011 року, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції №0000142301 та №0000152301 від 19 травня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "Ресурс-Поділля" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович
Судді : Загороднюк Андрій Григорович
Чернюк Алла Юріївна
18.07.2011