ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2783/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення боргу
ВСТАНОВИВ :
В червні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Бершадського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1750 грн. 80 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не сплачував страхові внески до фонду, в зв’язку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1750 грн. 80 коп.. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Бершадського району, на підставі ст. 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФ України у Бершадському районі до суду з позовом про стягнення коштів.
Прокурор в судове засідання не з'явився, 08.07.2011р. надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 23).
Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 17,20), в судові засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причин неявки суду не надав.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та витягом з електронного реєстру поштових відправлень (а.с. 21), в судові засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причин неявки суду не надав.
Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з їхньою участю та забезпечення реалізації ними свої прав, передбачених ст.ст. 49, 51 КАС України, а тому вважає, що наявні усі підстави для розгляду даної справи без участі представників сторін.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Бершадському районі та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим виникла недоїмка в сумі 1750 грн. 80 коп., що підтверджується повідомленнями-розрахунками (а.с.8).
Згідно пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № 140 від 20.01.2011р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7). Однак, боржник зазначену вимогу у встановлені строки не оскаржила та протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ у Бершадському районі в сумі 1750 грн. 80 коп., що підтверджується повідомленнями-розрахунками, вимогою про сплату боргу № 140 від 20.01.2011р.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача та прокурора є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 124 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі (вул. Радянська, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код 20106156, р/р 25602323470103 в ОПЕРВ ВАТ "Державний Ощадний банк України" м. Вінниця, МФО 302076) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1750 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят грн. 80 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя: Секретар: