ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2408/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі
про: зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ :
управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (далі - УПФ у Шаргородському районі) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області (далі - Фонд у Шаргородському районі) про включення в акти щомісячної звірки витрати та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок), позивачем за період з лютого по березень 2011 року складено акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до яких включено також суми виплат пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво в країнах СНД, суми цільової грошової допомоги та витрат на виплату і доставку пенсій. Спір виник на стадії проведення звірки розрахунків витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фонду у Шаргородському районі до заліку витрат на виплату цільової грошової допомоги та витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 154120,52 грн. за період з січня по квітень 2011 року.
У зв’язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з проханням зобов'язати Фонд у Шаргородському районі включити в акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих суму 154120,52 грн., в т.ч.: витрати на пенсії внаслідок нещасного випадку, що стався на території СНД - 387,08 грн., цільова адресна допомога - 153124,07 грн., витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 - 609,36 грн., та стягнути дану суму з відповідача.
Позивач у судове засіданні не з'явився, попередньо надавши до суду заяву від 08.06.2011 року №3510/06-41/09 про розгляд справи без його участі, окремо зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Відповідача проти позову заперечив, надавши до суду заперечення, в яких вказав, що даний спір виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих, тоді коли відповідно до п. 2 Порядку вищезазначене відшкодування здійснюється на центральному рівні між Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому позивач не наділений правом на отримання коштів безпосередньо від відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що позивач виставляє в актах звірки суми витрат, які пов'язані з виплатою пенсії особам, але з урахуванням сум щомісячної державної адресної допомоги. Щомісячна державна адресна допомога не може бути прийнята Фондом у Шаргородському районі до заліку, оскільки її відшкодування не передбачене Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також Порядком.
У зв’язку з цим, у задоволенні позову відповідач просить відмовити повністю.
Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, попередньо надавши до суду клопотання від 23.06.2011 року №42 про розгляд справи без його участі, окремо зазначивши, що проти позову заперечує повністю.
Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі сторони, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що від позивача та представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 8 і 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтями 21 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її потерпілому або особам, які перебували на його утриманні, та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування ним витрат.
16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Згідно з пунктами 5, 6 і 7 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
З аналізу зазначених положень підзаконного акту вбачається, що взаєморозрахунки між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України включають декілька етапів, які проходять на різних рівнях.
Так, на рівні місцевих органів здійснюється звірка витрат за особовими справами потерпілих та складення акту щомісячної звірки.
На рівні Головних управлінь узагальнюється і узгоджується довідка, яка подається відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. На підставі довідки про відшкодування витрат на централізованому рівні Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
З наведеного вбачається, що вимоги про відшкодування (стягнення) коштів на відшкодування витрат пов`язаних із проведенням соціальних виплат можуть бути пред`явленні виключно Пенсійним фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України.
Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату громадянам щомісячної державної адресної допомоги до пенсій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Про деякі питання пенсійного забезпечення" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п. 4 вищезазначеної постанови, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (ст. 24 цього Закону).
Порядок відшкодування визначений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4.
Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги не передбачає.
Одночасно слід взяти до уваги і те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов’язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Виплату адресної допомоги введено з 1 квітня 2008 року, однак, станом на час підписання актів звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не приймалися, відповідні зміни до Порядку № 5-4/4 не вносилися.
Також суд зважає на ту обставину, що як вбачається з доданих до позовної заяви актів звірки за січень –квітень 2011 року, суми виплаченої адресної допомоги позивачем включено до рядка "Сума виплаченої щомісячної цільової допомоги на прожиття". Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення" встановлено, що адресна допомога виплачується в тому випадку, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз наведеної норми дає підстави зробити висновок, що поняття "адресна допомога" та "цільова грошова допомога" не є тотожним, оскільки адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат.
З огляду на викладене, та беручи до уваги що Порядком розширеного переліку виплат, які підлягають відшкодуванню, не встановлено, у відповідача відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання питання про включення до щомісячних актів звірки витрат на виплату і доставку адресної допомоги, а відтак підстав для зобов’язання останнього здійснити зазначені дії у суду немає.
Як вже зазначалось вище, Порядок, передбачає виключний перелік сум, що підлягають відшкодуванню органам пенсійного фонду (зокрема, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття –п. 4 Порядку), при цьому адресна допомога в ньому відсутня.
Рішення, щодо того, хто буде фінансувати адресну допомогу, на сьогоднішній день не прийнято, проте, Постановою №265 визначено, що виплата адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Також потрібно відмітити, що статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено вичерпний перелік страхових виплат, відшкодування яких зобов’язаний проводити Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, тоді як питання відшкодування адресної допомоги між двома страховиками –Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків –у передбаченому Законом порядку не врегульовано.
Отже, за сукупністю наведеного, можна дійти висновку про відсутність законних підстав визнавати дії відповідача щодо не включення в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти в сумі 154120,52 грн. неправомірними.
Порядок відшкодування шкоди визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат.
У вказаному Порядку передбачені наступні етапи, які передують фактичному відшкодуванню витрат:
- органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення проводять звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків);
- Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, фактичне перерахування коштів Пенсійному фонду здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Разом з тим, у нашому позові, сторонами є саме управління Пенсійного фонду України та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, які згідно Порядку відшкодування витрат мають проводити звірку витрат по особовим справам потерпілим. При цьому, фактично мова йде про стягнення коштів з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на користь управління Пенсійного фонду України.
Однак, виконання такого рішення є неможливим, оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не є, у даному випадку, розпорядником коштів.
У той же час, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вищезазначений Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин які виникли у даному випадку, так як встановлене ним правило підписання актів звірки (включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах) розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі відсутності згоди на включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в судовому порядку мають вирішуватись вимоги не про зобов'язання включити до акту звірки певні суми, а про відшкодування виплачених Пенсійним фондом України коштів шляхом їх стягнення з обґрунтуванням ціни позову та наданням відповідних доказів (ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"). У такому разі розмір позовних вимог підлягає доведенню сторонами та перевірці і оцінці судом.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги УПФ у Шаргородському районі не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Загороднюк Андрій Григорович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: 06.07.2011