Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2011 року Справа № 2а-6411/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі Гаркуші Ю.О.,
в присутності сторін:
від позивача - Сень О.М.
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до Товариства власників квартир «Ровеньківський - 1» про стягнення коштів за податковим боргом, -
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до Товариства власників квартир «Ровеньківський - 1» про стягнення коштів за податковим боргом.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Товариство власників квартир «Ровеньківський - 1» зареєстроване в виконкомі Ровеньківської міської ради 05.10.1995 року та взято на облік платника податків в ДПІ м. Ровеньки.
Підприємство перебуває на обліку як платник податків і зборів у ДПІ в м. Ровеньки Луганської області та є боржником перед бюджетом.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача утворився податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб, у сумі 4412,61 грн..
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань, доручення суду про звірення розрахунків не виконав.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що Товариство власників квартир «Ровеньківський - 1» зареєстроване в виконкомі Ровеньківської міської ради 05.10.1995 року та взято на облік платника податків в ДПІ м. Ровеньки (а.с.7,8).
Підприємство перебуває на обліку як платник податків і зборів у ДПІ в м. Ровеньки Луганської області та є боржником перед бюджетом (а.с.9,10).
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача утворився податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб, у сумі 4412,61 грн., що підтверджується поданою платником податків податковою декларацією з плати за землю № 1107 від 31.01.2011 року.
ДПІ в м. Ровеньки Луганської області згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а саме відповідачу було направлено податкову вимогу № 1/163 від 31.12.2010 року про податковий борг в сумі 1029,63 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов’язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Вимога про стягнення податкового боргу була надіслана відповідачеві 31.12.2010 року, тобто 60 днів з моменту надіслання минуло. Відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.
Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до Товариства власників квартир «Ровеньківський - 1» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - кошти Товариства власників квартир «Ровеньківський - 1» (94707, Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, 25, код ЕДРПОУ 23483685), за податковим боргом по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 4412,61 грн. (чотири тисячі чотириста дванадцять гривень, шістдесят одна копійка) в доход бюджету на рр № 33216812700059, код платежу 13050200, банк ГУДКУ в Луганській області МФО 804013, отримувач ВДК м. Ровеньки, код 24046930.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
< Резолютивна частина >
< Текст >
СуддяТ.І. Ковальова