ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 серпня 2011 р. Справа №2а-3704/11/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Яковлєві І.А.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача – Вінцерської Є.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, третя особа- прокуратура Залізничного району м. Сімферополя АРК
про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сектору громадянства, іміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій.
Позов мотивований тим, що вона з січня 1998 року проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4, якому 17 січня 2001 року за місцем праці було видано ордер на заселення в кімнату №6, де після смерті ОСОБА_4, вона проживає по теперішній час з дочкою. 14 серпня 2008 року товариством співвласників багатоквартирних будинків «Союз» її було зареєстровано в кімнаті АДРЕСА_1
13 квітня 2010 року на адресу Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим направлено подання прокурора про зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в гуртожитку. Подання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не є членом об’єднання співвласників багатоквартирних домів «Союз» та, відповідно до статуту, товариство не мало права видавати ордер на заселення в гуртожиток.
Без її відома відповідачем було анульовано її реєстрацію за фактичним місцем проживання в гуртожитку, де вона проживає з 2001 року, чим порушено її права на вільне місце проживання та реєстрацію.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, що в ньому зазначені.
Представник позивача зазначив, що реєстрацію позивачки було анульовано без законних на те підстав, вона фактично позбавлена права на проживання.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та пояснила, що висновок Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про анулювання реєстрації ОСОБА_1 винесено за результатами розгляду подання прокуратури Залізничного району м. Сімферополя від 13.04.2010 року, а також в цілях усунення виявлених порушень Житлового кодексу України, Закону України «Про свободу пересування та свобідному вибору місця проживання в Україні».
Крім того, до ордеру від 17.01.2001 року на заселення в кімнату №6, виданого ОСОБА_4, ані ОСОБА_1, ні ОСОБА_5, як члени сім’ї не внесені. Позивачкою не підтверджено документально те, що ОСОБА_4 був її чоловіком і те, що вона проживає з 2001 року в кімнаті №6. Документально не встановлено де проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 до 2008 року.
Анулювавши реєстрацію позивача її не було позбавлено відповідно до норм Житлового кодексу України права на користування, питання про виселення не ставилося. З реєстрації її не було знято, реєстрація анульована в цілях усунення порушень закону.
Представник третьої особи - прокуратури Залізничного району м. Сімферополя АРК в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином. В минулих судових засіданнях позов не визнав, та пояснив, що, реєстрацію позивачки було здійснено незаконно, оскільки перевіркою було встановлено, що ордер на проживання в гуртожитку їй було видано Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Союз», яке не являлося власником гуртожитку.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши позивача, її представника та представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що14.05.2010 року посадовими особами Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим до паспорту ОСОБА_1 було внесено відмітку про анулювання її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1(а.с.5-7).
З такими діями позивачка не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо анулювання реєстрації ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи висновок про анулювання реєстрації ОСОБА_1 разом з дочкою, затверджений начальником Залізничного районного відділу Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 14.05.2010 року було зроблено на підставі подання прокуратури Залізничного району м. Сімферополя АРК (а.с.13). Так, прокуратурою Залізничного району м. Сімферополі АРК 13.04.2010 було спрямовано подання №1735вих./10 до начальника СГІРФО Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим про усунення порушень вимог Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, інших підзаконних актів(а.с.25-27). Як зазначено прокурором, згідно статті 128, 129 Житлового кодексу УРСР, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Згідно до статті 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” єдиною підставою для реєстрації місця проживання є заява особи про реєстрацію місця проживання. Під час проведення перевірки в СГІРФО Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, було встановлено, що реєстрації ОСОБА_1 здійснювалася на підставі ордерів, які видано головою правління співвласників багатоквартирного будинку «Союз» відповідно до рішень установчих зборів Об’єднання, без відповідних на це повноважень, з грубим порушенням порядку їх видачі, передбаченому нормами Житлового кодексу УРСР. Прийнявши до уваги зазначені обставини прокурор на підставі статей 20, 23 закону України “Про прокуратуру” вимагав вжити заходів щодо усунення порушень Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” шляхом анулювання штампів незаконної реєстрації ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_1, шляхом проставляння штампу про зняття з реєстраційного обліку у ф.-16 і паспортному документі, виставлення талонів зняття з реєстраційного обліку в АДС ВГІРФО ГУ МВС України в АР Крим.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Зазначеним законом взагалі не встановлено такої форми вирішення питання про припинення реєстрації місця проживання фізичної особи, як анулювання реєстрації.
Ані подання прокурора, ані висновок відповідача від 14.05.2010 не містять посилання на відповідний нормативно-правовій акт, який надає повноваження суб’єкту владних повноважень анулювати реєстрацію міста проживання громадянина.
Доводи представника відповідача щодо непідтвердження проживання позивачки в кімнаті №6 з 2001 року, наявності шлюбу з Хоміковим не мають відношення щодо вирішення питання про реєстрацію, зняття з реєстрації, або як було то здійснено відповідачем, до анулювання реєстрації за місцем проживання, тому не беруться судом до уваги. Висновок щодо анулювання реєстрації в цілях усунення порушень закону не обґрунтований і не заснован на нормах закону Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, який в даному випадку підлягає безпосередньому застосуванню. З урахуванням наведеного не заслуговує на увагу також та обставина, зазначена представником відповідача, що на момент видачі ордеру не було визначено власника гуртожитку та на сьогоднішній день майже вирішено питання про власника цього гуртожитку. Крім того, як вбачається з наданої представником відповідача копії ордеру, яку як вона зазначила було зроблено з одного з оригіналів документів, наданих головою правління Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Союз», Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Союз» на підставі протоколу №5 від 10.02.2007 року було видано ордер №5 від 05.07.2008 року ОСОБА_1 з правам заняття з сім’єю на 2 особи жилої площі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38). Зазначений номер будинку в подальшому змінено на №15-16, що підтверджується матеріалами оглянутого судом наглядового провадження №1574-08. Суд зазначає, що в розумінні ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” питання про зняття з реєстрації залежить, зокрема, від вирішення питання про втрату особою, що була зареєстрована, права користування жилим приміщенням, або позбавлення права власності на житлове приміщення, які регулюються нормами Житлового і Цивільного кодексів України.
Як встановлено в судовому засіданні, такі питання судом, відповідно до вказаних норм, не вирішувалися.
Відповідач, в межах існуючих повноважень, позбавлений права надавати оцінку щодо правомірності знаходження позивачки за місцем реєстрації та надавати правову оцінку документам, на підставі яких вона там перебуває, в контексті приписів Житлового кодексу України . Таким чином, дії відповідача щодо анулювання реєстрації ОСОБА_1 не відповідають принципам адміністративної процедури, а тому є протиправними.
За таких обставин суд робить висновок, про правомірність реєстрації позивача за місцем його проживання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Статтею162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В порядку ч. 1 ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 14.05.2010 року щодо анулювання реєстрації ОСОБА_1 протиправними.
Зобов’язати Сектор громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим відновити реєстрацію ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.