Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2011 року Справа № 2а-6264/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,

за участю прокурора: Грека М.В., посвідчення №1068 від 08.10.2010,

представників сторін:

від позивача-не прибув,

від відповідача-не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Перевальського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн.,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

        20 липня 2011 прокурор Перевальського району Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Перевальського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн., в якому посилався на таке.

             Відокремлений підрозділ «Перевальський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований в Перевальському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Відповідно до п.5.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надхоження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 №339, платники одночасно з одержанням коштів на оплату праці подають платіжні доручення на перерахування внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Згідно розділу 5 п.5.7 Інструкції – у разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах. За результатами проведеної перевірки відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду, було встановлено факт несвоєчасної та неповної сплати страхових внесків у період з 01.01.2010 по 31.12.2010, у зв’язку з чим прострочена заборгованість (недоїмка) по внесках складає 25604,65 грн., також, нарахована пеня в сумі 2692,46 грн., що зафіксовано актом №28 від 20.05.2011. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» на користь Перевальського районного центру зайнятості недоїмку по сплаті  страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. разом з нарахованою пенею сумі 2692,46 грн. у судовому порядку.

         Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

           Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку слухання справи факсом на адресу суду надіслав клопотання №23/1-1630 від 09.08.2011, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, у відзиві на позовну заяву №03/01-776 від 02.08.2011, надісланому поштою на адресу суду 03.08.2011 за вх.№29249, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

        Суд, заслухавши думку прокурора, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав та мотивів.

        Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

            Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

         Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

      Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

           Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

          З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

            Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

            Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

            В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Відокремлений підрозділ «Перевальський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований в Перевальському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що підтверджується відповідною заявою про реєстрацію №122379414 від 30.12.2003 (аркуш справи 9), внесений до Єдиного державного підприємства підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 26411479) без права юридичної особи (аркуш справи 10).

           20 травня 2011 року Перевальським районним центром зайнятості Луганської області проведено перевірку відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля»  за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, якою встановлено наявність у відповідача простроченої заборгованості в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн., вказане було зафіксовано актом перевірки №28 від 20.05.2011 (аркуші справи 4-7).

            На підставі зазначеного акту перевірки 23 травня 2011 року директором Перевальського районного центру зайнятості Луганської області відносно відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля» прийнято рішення №1 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) пені та штрафу в сумі 25604,65 грн. разом з нарахованою пенею в сумі 2692,46 грн. (аркуш справи 8).

             До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на час виникнення у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків, яка є предметом розгляду в даній адміністративній справі, спеціальним законом, який  визначав правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття був Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

            Згідно ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III  (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

          Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду  загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

             Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).   

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин),   роботодавець  несе  відповідальність  за  несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

                Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

         Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені.

       Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат,  на  які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

          Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків  облікової  ставки Національного   банку   України,   що   діяла  на  момент  сплати, нарахованої на повну суму недоїмки  (без  урахування  штрафів)  за весь її строк.  

          Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не  сплачені  в  строк  страхові  внески,  пеня  і  штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

           Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

            На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн. не має.

     Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та з урахуванням визнання у повному обсязі адміністративного позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Перевальського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн.

            Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

              На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

              Адміністративний позов Прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Перевальського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604,65 грн. та пені в сумі 2692,46 грн. - задовольнити повністю.

          Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Перевальський ремонтно-механічний завод" (місцезнаходження: 91055 м.Луганськ, вул.Лермонтова,1-В) на користь Перевальського районного центру зайнятості Луганської області (місцезнаходження: 94300 Луганська область, м.Перевальськ, вул.Мира,3) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 25604 грн. 65 коп. (двадцять п'ять тисяч шістсот чотири гривні 65 копійок), яку перерахувати на розрахунковий рахунок №37170971900241, та пеню в сумі 2692,46 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 46 копійок), яку перерахувати на розрахунковий рахунок №37176975900241 до Держбюджету в Перевальському районі , код 24046917, УДК Луганської області, МФО 804013.    

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

        Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

      Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

        Повний текст постанови складено та підписано 10 серпня 2011 року.

           СуддяО.О. Цицюра