ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2792/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
прокуратури: Сувалова В.О.
позивача : не з'явився
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Бершадського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу .
Позовні вимоги мотивовані наступним. За період з липня по грудень 2010 року ФОП ОСОБА_2. здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку, однак, сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач не проводила.
У зв'язку з чим, у відповідачки виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по вересень 2010 року на загальну суму 783,66 грн.; за період з жовтня по грудень 2010 року на загальну суму 773,94 грн. Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед бюджетом становить 1557,60 грн.
Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатила, УПФ у Бершадському районі Вінницької області звернулося до суду з позовом про примусове її стягнення .
Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись на матеріали позовної заяви.
Представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.25).
Відповідачка у судове засідання не з'явилась надавши до суду письмові заперечення, яким позовні вимоги не визнає, одночасно, просила судовий розгляд справи здійснити без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову повністю, з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачка взята на облік в органах Пенсійного фонду України, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується повідомленням про реєстрацію платника страхових внесків від 29.04.2001 року № 3519/06-39/03(а.с.6).
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Судом встановлено, що всупереч вимог ст. 20 Закону, ФОП ОСОБА_2 не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка в сумі 1557,60 грн. Вказана заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком за період з липня по вересень 2010 року на суму 783,66 грн. та за період з жовтня по грудень 2010 року на суму 773,94 грн.(а.с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлено вимогу про сплату заборгованості №130 від 20.01.11 р., яка одержана відповідачем 24.03.2011р.(а.с.15).
Позивачем не надано до суду докази на підтвердження сплати заборгованості по страхових внесках за період з липня по грудень 2010 рік.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Вінницька область, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на суму 1557,60 грн.( тисяча п'ятсот п'ятдесят сім грн. 60 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
11.07.2011