Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 серпня 2011 року Справа № 2а-5440/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання - Бойко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 95241,33 грн., -
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2011 року позивач - Ленінська МДПІ у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 95241,33 грн., в обґрунтування якого послався на наступне.
Приватне акціонерне товариство «Вуглеприлад» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Станом на червень 2011 року ПАТ «Вуглеприлад» має податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 95241,33 грн., який виник за період з 11.11.2010 по 30.05.2011, внаслідок несплати самостійно нарахованого податку в декларації з орендної плати за землю №445 від 21.01.2010, №1755 від 27.01.2011, уточнюючій податковій декларації №65085 від 20.05.2011 по терміну сплати 30.05.2011 та утворилась внаслідок несплати сум узгодженого податкового зобов’язання – податкового повідомлення-рішення №0001431520/0 від 14.04.2011. Податкове повідомлення-рішення №0001431520/0 від 14.04.2011 на суму 11098,90 грн. було надіслано листом з повідомленням про вручення платнику податків. Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: направлено першу податкову вимогу №1/192523616/24-504 від 07.07.2009, направлено другу податкову вимогу №2/380 від 22.02.2010, прийнято рішення №18 від 02.04.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з рахунків у банках відповідача податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 95241,33 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала адміністративний позов, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що за ПАТ «Вуглеприлад» відсутній податковий борг, у зв’язку з повною його сплатою.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
До набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI та на час виникнення спірних в даній адміністративній справі правовідносин порядок справляння плати за землю в Україні встановлювався Законом України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.
Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” передбачалося, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснювався органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).
За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.
Судом встановлено, що відповідач – Приватне акціонерне товариство «Вуглеприлад» (ідентифікаційний код 05400885) зареєстровано юридичною особою 22.10.1996 Виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с.6), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську в якості платника податків з 27.02.1997 за № 14 (а.с.14) та є суб'єктом плати за землю (платником).
Відповідачем було самостійно визначено у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1755 від 27.01.2011 суму податкового зобов’язання з зазначеного податку за 2011 рік у розмірі 80406,50 грн. (а.с.19) та №445 від 21.01.2010 за 2010 рік у розмірі 184900,01 грн. (а.с.20)., в уточнюючій декларації з зазначеного податку №65085 від 20.05.2011 в розмірі 117,47 грн.
Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, розрахунком податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період з 01.11.2010 по 30.05.2011 (а.с.16) та розрахунком пені, висновком Ленінської МДПІ у м. Луганську(а.с.15).
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачу відповідно до цієї статті було направлено першу податкову вимогу №1/192523616/24-504 від 07.07.2009 на суму 25966,89 грн.(а.с.17), другу податкову вимогу за № 2/380 від 22.02.2010 на суму 101611,56 грн. (а.с.17, зворотній бік), дані вимоги були отримані уповноваженою особою ПАТ «Вуглеприлад», що підтверджується підписом у корінцях податкових вимог, не оскаржені у встановленому законом порядку і відповідно є чинними.
14.04.2011 фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по орендній платі за землю, за результатами якої було складено акт №143/152-214 від 14.04.2011 (а.с.24-25).
На підставі акту перевірки №143/152-214 від 14.04.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську 21.04.2011 відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення за платежем «орендна плата за землю з юридичних осіб» №0001431520/0 на суму 11098,90 грн. та , яке було отримано уповноваженою особою ПАТ «Вуглеприлад» 26.04.2011 (а.с. 23-24)
Даних про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем на час розгляду справи судом не встановлено.
Представником відповідача на підтвердження повної сплати податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб було надано платіжні доручення, а саме: платіжне доручення №765 від 25.10.2010, згідно якого сплачено 6701,00 грн. згідно орендної плати за землю згідно договору від 11.12.2007 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата .
Платіжне доручення №940 від 27 грудня 2010 року, згідно якого сплачено 6701,00 грн. орендної плати за землю згідно договору від 11.12.2007 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Платіжне доручення №941 від 27.12.2010, згідно якого сплачено 4000,00 грн. орендної плати за землю згідно договору від 21.01.2008 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Платіжне доручення №1000 від 25.01.2011, згідно якого сплачено 6701,00 грн. орендної плати за землю згідно договору від 11.12.2007 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Платіжне доручення №1001 від 25.01.2011, згідно якого сплачено 6000,00 грн. орендної плати згідно договору від 21.01.2008 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Платіжне доручення №1063 від 28.02.2011, згідно якого сплачено 6701,00 грн. орендної плати згідно договору від 11.12.2007 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Платіжне доручення №1142 від 21.03.2011, згідно якого сплачено 6701,00 грн. орендної плати згідно договору від 11.12.2007 за лютий 2011 року без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.
Як вбачається з картки особового рахунку платника податків ПАТ «Вуглеприлад» податковим органом було здійснено розподіл коштів сплачених згідно вищевказаних платіжних доручень.
Суд вважає такі дії податкового органу правомірними, оскільки в платіжних дорученнях позивачем не вказано за який період здійснюється оплата податку з орендної плати за землю.
Також, на підтвердження відсутності податкового боргу, представником відповідача надано такі платіжні доручення.
Платіжне доручення №1143 від 21.03.2011, згідно якого сплачено 13901,67 грн. орендної плати згідно договору від 11.12.2007 за грудень 2010 року та січень 2011 року.
Платіжне доручення №1144 від 21.03.2011, згідно якого сплачено 6575,06 грн. орендної плати за землю згідно договору від 21.01.2008 за квітень, травень 2010 року.
Платіжне доручення №1231 від 18.04.2011, згідно якого сплачено 5318,76 грн. орендної плати за землю згідно договору від 21.01.2008 за червень 2010 року.
Платіжне доручення №1263 від 28.04.2011, згідно якого сплачено 6701,00 грн. орендної плати за землю згідно договору від 11.12.2007 за березень 2011 року.
Платіжне доручення №1299 від 18.05.2011, згідно якого сплачено 6818,01 грн. орендної плати за землю згідно договору від 11.12.2007 за квітень 2011 року.
Платіжне доручення №1300 від 18.05.2011, згідно якого сплачено 20000,00 грн. орендної плати за землю згідно договору від 21.01.2008 без зазначення конкретного періоду.
Як вбачається з картки особового рахунку платника податків ПАТ «Вуглеприлад» кошти, сплачені згідно вищевказаних платіжних доручень були зараховані не за призначенням платежу.
Згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені платіжні доручення не можуть бути доказом відсутності податкового боргу, у зв’язку його повною сплатою.
Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року заходи щодо погашення відповідачем існуючого податкового боргу, однак позитивних результатів не досягнуто.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 95241,33 грн., який до теперішнього часу не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 95241,33 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 05 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 95241,33 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути кошти з Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» (ідентифікаційний код 05400885, місцезнаходження: 91002, Луганська область, м.Луганськ, вул.Рабочая, буд. 24) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь місцевого бюджету Камянобрідського району м. Луганська, р/р 3321581270005 код платежу 13050200, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області МФО 80403 в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 95241,33 грн. (дев’яносто п’ять тисяч двісті сорок одна грн. 33 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова у повному обсязі складена та підписана 05 серпня 2011 року.
< Резолютивна частина >
< Текст >
СуддяО.О. Цицюра