Справа № 2-535/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10.08.2011 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді –Горщар А.Г.

при секретарі Салюк Т.М.

з участю представників позивача Ярмолюк А.П., Бабчук О.В., відповідачів, їх представника ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Полонне

цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третьої особи на стороні відповідачів органу опіки та піклування Понінківської селищної ради про звернення стягнення на жилий будинок і виселення із нього жильців,  за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору, за позовом ОСОБА_8 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9, ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_6, третіх осіб на стороні позивачки  органу опіки та піклування Понінківської селищної ради, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” (далі Банк) звернулося до суду з позовом, вимоги якого уточнило та просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 318 004 грн. 02 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки –жилий будинок, розташований  по АДРЕСА_1 шляхом продажу Банком предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 19 серпня 2008 року з укладанням від імені Банку договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання Банку усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того позивач просив виселити відповідачів із вказаного житла, зі зняттям їх з реєстрації, та стягнути судові витрати.   

В обґрунтування  вимог Банк вказував на те, що 19.08.2008 року з відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір за яким він отримав 290 892 грн. 78 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом  у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 19.08.2018 року. В забезпечення виконання зобов’язання за цим договором  19.08.2008 року між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за яким в іпотеку  переданий зазначений житловий будинок. Через неналежне виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_5 умов кредитного договору, станом на 4.02.2011року допущена заборгованість у розмірі 318 004 грн. 02 коп., тому виникла необхідність звернути стягнення на предмет іпотеки, виселивши із квартир осіб, що у ньому проживають.

В свою чергу ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали зустрічний позов в якому просили визнати незаконним одностороннє підвищення з 1.02.2009 року Банком відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі до 24,96 відсотків, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок платежів по кредитному договору від 19.08.2008 року до відсоткової ставки на момент укладення, тобто 20,04 відсотки, стягнувши на їх користь судові витрати.

В обґрунтування такого позову позивачі зазначали, що з 1.02.2009 року Банк без їх згоди та відома односторонньо підвищив відсоткову ставку за користування кредитом із 20,04 % на рік до 24,96 %, що на їх думку є незаконним. ОСОБА_5 вказував, що він сплачує кредит виходячи із умов кредитного договору в редакції на день його укладення, а тому як така заборгованість у нього відсутня.

ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки укладений між Банком та її батьком ОСОБА_6 19.08.2008 року в рахунок забезпечення зобов’язання за кредитним договором, що складений 19.08.2008 року між її чоловіком ОСОБА_5 та Банком.

В обґрунтування свого позову зазначала, що в будинку який переданий в іпотеку на день підписання договору проживали і продовжують проживати її двоє малолітніх дітей, а тому на укладення договору іпотеки необхідна була згода органу опіки і піклування. Оскільки такої згоди названий орган не надавав, тому такий договір є недійсним.    

В судовому засіданні представники Банку заявлений позов підтримали, а зустрічний позов, та позов ОСОБА_8 заперечили, пояснивши, що відсоткову ставку Банк по кредитному договору підняв на законних підставах, про що повідомив позичальника. При укладені договору іпотеки, відповідачами були надані документи, що в будинку неповнолітні діти не проживають, тому цей договір є дійсним.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 заявлений ними зустрічний позов та позов ОСОБА_8 підтримали, позов Банку не визнали.

Аналогічну позицію висловила також ОСОБА_8 і ОСОБА_7

Представник органу опіки та піклування пояснив, що при вирішенні питання звернення стягнення на предмет іпотеки щодо жилого будинку необхідно врахувати, що там проживають малолітні діти, і орган який він представляє згоди на укладення договору іпотеки не надавав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд вважає позов Банку задоволенню не підлягає, а  зустрічний позо та позов ОСОБА_8  слід задовольнити.

Судом установлено, що  19.08.2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір за яким останній отримав 290 892 грн. 78 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом  у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 19.08.2018 року. В забезпечення виконання зобов’язання за цим договором  19.08.2008 року між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за яким в іпотеку  переданий вказаний вище жилий будинок.

Згідно умов кредитного договору позичальник зобов’язувався погашати кредит щомісячно, сплачуючи для Банку кожного місяця суму в розмірі 6005 грн. 86 коп.

25.12.2008 року ПриватБанк прийняв рішення про підвищення з 1.02.2009 року відсоткової ставки в тому числі і за кредитним договором укладеним із ОСОБА_5 до 24,96 %, і з вказаної дати став обраховувати для цього позичальника заборгованість по кредиту виходячи із нової процентної ставки.

Вирішуючи питання законності дій Банку щодо зміни відсоткової ставки за вказаним кредитним договором та нарахування в послідуючому для ОСОБА_5 у зв’язку з цим більш вищих сум платежів суд виходить із наступного.

Відповідно до умов пункту 2.3.1 кредитного договору передбачено, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при настанні певних умов. При цьому Банк повинен надіслати Позивальнику письмове повідомлення  про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Отже спочатку відбувається зміна процентної ставки, а потім надсилається повідомлення про це.

Позичальник не оспорює, що у Банка не були наявні обставини, визначені у кредитному договорі для прийняття рішення про підвищення відсоткової ставки, а вважає його дії незаконними із підстав порушення самого порядку підвищення такої ставки.  

Суд зазначає, що механізм зміни процентної ставки має здійснюватись згідно до положень ст. 207, 640-644, ст. 653 ЦК України, тобто отримання позичальником повідомлення Банку та, відповідно, прийняття ним пропозиції, зокрема шляхом вчинення фактичних дій, які свідчать про прийняття пропозиції.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що Банк належним чином повідомив ОСОБА_5 про збільшення з 1.02.2009 року процентної ставки по укладеному з ним кредитному договору.

Надані представником Банку повідомлення від 31.12.2008 року № 20.1.3.2/6-41430, та реєстр про відправку замовних листів № 365ір з достовірністю не свідчать про фактичне отримання позичальником вказаного повідомлення.

Із пояснень ОСОБА_5 вбачається, що він дізнався про підвищення відсоткової ставки із телефонного повідомлення керівника Полонського відділення ПриватБанку в березні 2009 року, коли йому розпочали нараховувати платежі по новій ставці, з чим  не погодився, та 6.04.2009 року подав для названої службової особи заяву з проханням надати обґрунтування причин підвищення процентної ставки, а після цього звертався зі скаргою до Національного Банку України про незаконність дій Приватбанку.

В подальшому як свідчать дані про сплату ОСОБА_5 платежів за кредитним договором, та акту звірки розрахунків від 8.08.2011 року, позичальник не прийняв пропозицію Банку щодо підвищення відсоткової ставки, та до цього часу здійснює погашення кредиту виходячи із відсоткової ставки, визначеної кредитним договором в момент його укладення, тобто із 20,04 %.

Таким чином, оскільки Банк не дотримався зазначених вище положень закону, тому суд визнає вчинення ним дій щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором укладеним із ОСОБА_5 незаконними.

Стосовно вирішення питань про звернення стягнення на предмет іпотеки, заявлених Банком, та визнання цього договору недійсним, заявлених ОСОБА_8 суд виходить із наступного.

           Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 589 ЦК України - у разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.

Згідно положень ст. 39 названого закону суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Приймаючи до уваги, що суд визнає незаконним підняття Банком для ОСОБА_5 відсоткової ставки по укладеному з ним кредитному договору,  у зв`язку з чим станом на 8.08.2011 року поточна заборгованість позичальника по сплаті кредиту становить 2010 грн., що не завдає збитків Банку і не змінює його обсяг прав, така заборгованість не є співмірною з вартістю іпотечного майна, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Банку.

Як встановлено в судовому засіданні станом на день укладення між Банком та іпотекодавцем ОСОБА_6 договору іпотеки, 19.08.2008 року, предметом якого є  жилий будинок, розташований  по АДРЕСА_1, в цьому житлі також проживали і продовжують проживати  малолітні діти –ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується поясненнями відповідачів, даними довідки про склад сім`ї, свідоцтв про народження дітей.

Неповнолітні діти відповідно до ст. 156 ЖК України мають право користуватися жилим приміщенням нарівні з його власником.  

Статтею 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” від 02.06.2005 року, який набрав чинності з 1.01.2006 року, передбачено, що для здійснення   будь-яких   правочинів  стосовно  нерухомого майна,  право власності на яке або право користування  яким  мають діти,  потрібна  попередня  згода  органів  опіки  та  піклування.

Така згода при укладенні між ОСОБА_6 та Банком договору іпотеки від 19.08.2008 року отримана не була.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, у зв’язку з відсутністю згоди органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки,  спірний правочин є недійсним.

Згідно до ст. 88 ЦПК із Банку слід стягнути на користь позивачів, вимоги яких задоволені, понесені ними судові витрати.

Крім цього з Банку необхідно стягнути судовий збір на користь держави, який в повному обсязі не сплатила позивачка ОСОБА_8 із позову про визнання недійсним договору іпотеки. При цьому ціна позову має визначатись із вартості предмету іпотеки, яка обумовлена в пункті 35.5 договору іпотеки і становить 357 142 грн., тому стягненню підлягає 1649 грн. (1700 грн. –51 грн. сплачена ОСОБА_8)

Керуючись  наведеним ст. 10, 60, 88, ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК суд,-

вирішив:

          В позові публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відмовити.

         Зустрічний позов, та позов ОСОБА_8 –задовольнити.

         Визнати незаконним підвищення Банком з 1 лютого 2009 року відсоткової ставки по кредитному договору укладеного з ОСОБА_5 19.08.2008 року.

         Зобов’язати Банк здійснити перерахунок  платежів по вказаному кредитному договору  виходячи із відсоткової ставки, визначеної сторонами кредитного договору в момент його укладення, 19.08.2008 року в розмірі 20,04 % на рік.

         Визнати недійсним договір іпотеки укладений між Банком та ОСОБА_6 19.08.2008 року.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 120 грн. понесених ним витрат з інформаційно-технічного забезпечення, а на користь ОСОБА_8 120 грн. понесених нею витрат з інформаційно-технічного забезпечення, та 51 грн. на сплату судового збору, а всього 171 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 1649 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ________________