Справа №  1-90/2011

Перемишлянський районний суд Львівської області

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29.06.2011 м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

Головуючого судді Кіпчарський М. О.

секретаряМакар Г.В.,

за участі прокурораГавришків Р.П.,

 текст

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження,  уродженця  та жителя

             АДРЕСА_1, громадянина  України,  

             освіта середня-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину,

             працюючого  приватним підприємцем,  військовозобов»язаного, раніше не судимого ,

в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України

В С Т А Н О В И В:

      Підсудний ОСОБА_3 являючись з 01.12.2010 р. орендарем  приміщення магазину, належного  Брюховицькому споживчому товариству, яке знаходиться в с.Новосілка   Перемишлянського району Львівської області та отримавши за Актом прийому-передачі від 01.12.2010р. в платне строкове користування  згадане приміщення та  наявне в ньому обладнання та інвентар,   в січні 2011 року  умисно, в супереч умовам  Договору оренди, самовільно , шляхом демонтажу привласнив  ввірене йому майно – систему опалення , в результаті  чого спричинив Брюховицькому споживчому  товариству збитки на  11812,00 грн.

    Допитаний  в судовому засіданні, підсудний  свою вину у вчиненні інкримінованих  йому дій визнав повністю та показав,  що  являючись  суб»єктом підприємницької діяльності- фізичною особою, він  01.12.2010 р. уклав з Брюховицьким споживчим товариством  Договір оренди нерухомого майна – приміщення магазину в с.Новосілка Перемишлянського району. Дане приміщення та наявне в ньому  обладнання  він прийняв у користування  по Акту прийому –передачі  та  зобов»язався  зберігати те майно.

   В січні 2011р. він,  не маючи письмового дозволу  власника на демонтаж  наявної в приміщенні магазину системи опалення, самовільно  демонтував її, маючи намір у майбутньому встановити  взамін іншу систему опалення. Демонтовані  труби та батареї він здав на металобрухт за  860,00 грн.  Але у зв»язку з  відсутністю коштів  нове опалення він не встановив до даного часу. У скоєному кається та  має намір  відшкодувати споживчому товариству збитки.

    Присутній в судовому засіданні представник Брюховицького споживчого товариства  ОСОБА_4 показав, що дійсно у грудні 2010 р. з ОСОБА_3 був укладений Договір оренди приміщення магазину, що в с.Новосілка. Після передачу  приміщення за Актом прийому-передачі, ОСОБА_3  прийняв на себе зобов»язання зберігати ввірене йому майно, але  в січні 2011р.  самовільно демонтував наявну в магазині  систему опалення, чим спричинив  товариству шкоду на суму 11812,00 грн. На даний час підсудний обіцяє відшкодувати спричинені збитки, а тому претензій матеріального характеру до нього не має, вчинене прощає.

Крім повного визнання підсудним  своєї вини,  його винуватість у вчиненні злочину повністю і об»єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які  зазначені в обвинувальному висновку. Підсудним  не оспорюються фактичні обставини справи та докази по даній кримінальній справі, і  останній не наполягає на їх дослідженні. Підсудним правильно розуміються зазначені обставини і в суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності його позиції,  якому протокольно роз’яснено наслідки такої відмови,  передбачені ст.299 КПК України. Тому суд вважає  визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються , і проти  цього  учасники судового засідання не заперечують.

Довідкою з інформаційного центру  УМВСУ у Львівській області  підтверджується, що  ОСОБА_3 раніше не притягався до кримінальної відповідальності ( а.с.84).

   Згідно довідки  Перемишлянської центральної  районної  лікарні від   18.05.2011р. ,  ОСОБА_3 за меддопомогою  до нарколога та психіатра  не звертався  (а.с.88).

   За місцем проживання  підсудний  характеризується позитивно(а.с.86).

   Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 являється батьком дитини  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження ( а.с.111).

     Таким чином, аналізуючи зібрані та перевірені у судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що вина підсудного  у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України за

ознаками: ” Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні»,  доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані.

    При обрані виду і міри покарання підсудному  суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, мотиви, спосіб та обстановку вчинення злочину, тяжкість наслідків, особу підсудного, який  раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, його вік та сімейний стан, поведінку. Враховує як пом’якшуючі так і обтяжуючі покарання обставини. Як пом’якшуючі покарання обставини визнає щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину.  Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.   А тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного  без  ізоляції від суспільства, що принесе більшої користі  сім»ї підсудного та суспільству, обравши  підсудному  покарання  в межах санкції статті,  за якою кваліфіковано злочин, у вигляді штрафу.    

    Керуючись ст.ст. 321, 323, 324, 327, 341,349 КПК України, суд

Керуючись ст.ст.323, 324, 349 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

   ОСОБА_3  визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України  і призначити йому  покарання у виді штрафу розміром 40 ( сорок ) неоподаткованих мінімумів  доходів громадян, що становить  680,00 ( шістсот вісімдесят )  гривень.

    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3  - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

   На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський  районний суд протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя   М. О. Кіпчарський