17.08.2011      

                                                                                          Справа № 2-а-5565/11

                                                 ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2011 року     

м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Цимбалюк О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії,  

в с т а н о в и в :

В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році І категорії і має 2 групу інвалідності довічно. Після встановлення інвалідності, що пов’язана з Чорнобильською катастрофою, він звернувся до відповідача за призначенням пенсії та розраховував на повну дію ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Проте, йому була призначена пенсія у розмірі 972,80 грн. В червні 2011 року він звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі ст. 50 ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року, в чому йому було відмовлено. В зв’язку з цим, він просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його здійснити перерахунок розміру його пенсії з 29 грудня 2010 року у відповідності положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі не нижче державної пенсії –не менше 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю – 75 % мінімальної пенсії за віком.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, видного Хмельницькою обласною державною адміністрацією 17 січня 2008 року.

Частина  4 ст. 54 та ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначають, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії  у розмірі 75 % мінімальної  пенсії за віком. Постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України”,  № 530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, № 654 від 16 липня 2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” визначено інший набагато менший розмір пенсій пенсіонерам-чорнобильцям.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України за законами України.   

Згідно положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами при нарахуванні та виплаті пенсії в зазначений період до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме ст. ст. 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.   

За таких обставин відповідно до положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача також гарантується частиною другою статті 46 Конституції України.  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесено зміни, зокрема ст. 54 викладено в новій редакції „У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з  Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по другій групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” та ст. 50 в редакції „Особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров’ю, інвалідам 3 групи - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп 2008 ці положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” визнано неконституційними.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Конституції України положення законів, визнаних неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В період із 22 травня 2008 року відновлено дію ст. ст. 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в попередній редакції, яка діє і по теперішній час. Враховуючи наведене, слід перерахувати як основну, так і додаткову пенсію у зазначений період  відповідно до вищевказаного Закону, під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене не може бути взяте до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Крім того органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч. 3 цієї статті вказаний мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Тому позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19, ч. 2 ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 54, ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі по відмові провести перерахунок пенсії інваліду 2 групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (основна) та 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова) на місяць, визначеної згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату пенсії інваліду 2 групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (основна) та 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова) на місяць, визначеної згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 29 грудня 2010 року до припинення права на цей вид пенсії з врахуванням фактично виплачених сум.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя