Справа № 2а-1306/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28.07.2011 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді –Абухіна Р.Д.

при секретарі –Добрянській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права на пенсію та відшкодування майнової шкоди.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 19 квітня 2006 року відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права та відшкодування майнової шкоди, яка ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 липня 2006 року залишена без змін. (а.с. 21-22, 37-38)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2010 року вищевказані судові рішення скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд. (а.с. 61)

При новому розгляді справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Одеського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату, при нарахуванні та виплаті йому щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни 2-ої групи в частині застосування, в період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, постанов Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року; визнати його право на щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни 2-ої групи, з 1 січня 2006 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України №2458-ІV від 03.03.2005 року; визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату при нарахуванні та виплаті позивачу, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування, в період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, постанов Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, при нарахуванні та виплаті йому, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування, в період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, постанови Кабінету Міністрів України №01 від 03.01.2002 року та в частині застосування, в період з 1 січня 2008 року, статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в  редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної йому пенсії як інваліду війни 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та на щомісячне підвищення пенсії у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та, починаючи  з 1 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим та при розрахунку пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячного підвищення пенсії керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється виключно законами України, та зобов’язати утриматися від порушення його права, як інваліда війни 2-ої групи та постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, на отримання пенсії по інвалідності, яка у всіх випадках не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та на щомісячне підвищення пенсії у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги не визнав та пояснив, що щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни 2-ої групи, позивачу призначено відповідно до чинного законодавства та підстави для проведення перерахунку відсутні.

Представник Одеського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав та зазначив, що в період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2006 року, надбавка за участь у бойових діях позивачу нараховувалась та сплачувалась відповідно до вимог діючого законодавства.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом війни 2-ої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, що підтверджено відповідними посвідченнями.

До 31.12.2006 року позивач перебував на пенсійному обліку в Одеському обласному військовому комісаріаті, а з  1.01.2007 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком.

Відповідно до вимог ст.99 КАС України (в редакції Закону, що діяв на час звернення позивача до суду) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.

Суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах річного строку звернення до суду, оскільки позивач не надав суду поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (Справа N 1-29/2007) у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14,23, 29,30,39, 41, 43, 44, 45,46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Проте, з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року, позивач, як інвалід війни 2-ї групи та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, на отримання пенсії у розмірі не менш восьми мінімальних пенсій за віком та на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого мають обраховуватись надбавки, підвищення до пенсій, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону «Про прожитковий мінімум»метою введення прожиткового мінімуму є встановлення розмірів мінімальної заробітної платні і мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій і інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України і законів України.

З 1 січня 2004 року вступив в дію Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 року, відповідно до ч. 1 ст. 28 якого, мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.63 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2005 рік" визначено, що розмір мінімальної пенсії за віком відповідає рівню прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, і затверджений у розмірі 332,00 грн. на місяць на 2005 рік.

Згідно ст.65 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" розмір мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу встановлений з 01.01.2006 року в розмірі 350 грн., з 01.04.2006 року в розмірі 359 грн. таз 01.10.2006 року в розмірі 366 грн.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України, основних соціальних гарантій, до яких належить пенсійне забезпечення, визначаються Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Відповідно до ст.17 зазначеного Закону, розміри мінімальної пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Отже, встановлення Кабінетом Міністрів України розміру мінімальної пенсії за віком суперечить наведеним нормам закону.

Оскільки, Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком, тому застосування, встановлених постановами КМУ розмірів мінімальної пенсії за віком, при розрахунку позивачу підвищення до пенсії за участь у бойових діях є порушенням прав позивача на отримання пенсійного забезпечення в обсязі передбаченому законодавством України.

Тому, суд критично ставиться до ствердження представника відповідач ГУПФУ в Одеській області, що з 1 червня 2008 року, розмір виплат інвалідам 2-ої групи учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС встановлено Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року і виплата пенсії позивачу проводилась відповідно до вказаної Постанови КМУ.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншою розміру мінімальної пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії і права на отримання щомісячного підвищення до пенсії у повному обсязі.

З 1 січня 2006 року вступили в дію зміни внесені до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Законом України N 2939-1V від 05.10.2005 року.

Згідно нової редакції ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»інвалідам війни 2-ої групи було встановлено підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.          

На даний час Закон України N 2939-ІУ від 05.10.2005 року в частині внесення змін до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не визнаний неконституційним і тому є діючим та підлягає застосуванню при визначенні розміру підвищення до пенсії інвалідам війни 2-ої групи.

В зв'язку з протиправними діями Одеського обласного військового комісаріату, в частині застосування, в період з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року, постанов Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та № 01 від 03.01.2002 року, при нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії як інваліду війни 2-ї групи та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю є підстави для задоволення позовних вимог за період з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Також, є підстави для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дії ГУПФУ в Одеській області при нарахуванні та виплаті йому пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 липня 2011 року, в частині застосування в період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, постанови Кабінету Міністрів України №01 від 03.01.2002 року та в частині застосування, в період з 22 травня 2008 року, статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в  редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року

Враховуючи те, що з 1 січня 2006 року, Законом України Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»N 3552-ХП, з подальшими змінами, встановлено інший розмір надбавки до пенсії для інвалідів війни 2-ої групи, то суд вважає, що в решті позовних вимог позивачу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 24, 46, 48 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 81, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»та керуючись ст.ст. 99, 158-163, 167, 186 КАС України, суд -   

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Одеського обласного військового комісаріату при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни другої групи, в частині застосування, в період з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року, постанов Кабінету Міністрів України № 831 від 26 липня 1996 року та № 01 від 3 січня 2002 року.

Визнати противоправними дії Одеського обласного військового комісаріату при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування, в період з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2006 року, постанов Кабінету Міністрів України № 831 від 26 липня 1996 року та № 01 від 3 січня 2002 року.

Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування, в період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, постанови Кабінету Міністрів України № 01 від 3 січня 2002 року та в частині застосування в період з 22 травня 2008 року статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ї групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної йому пенсії як інваліду війни 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та, починаючи  з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 липня 2011 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

          Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним направленням копії апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя:                                                                                    Абухін Р.Д.