У Х В А Л А                                 2-518/11     

12 серпня 2011 року                                                                                                                        м. П’ятихатки

          Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Прват Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2008 р. у розмірі 13809,23 грн. та понесені судові витрати.

          Заявник у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачеві. Крім того, позивач просить забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_2 у виїзді за межі України, заборонивши відділу у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб РВ УМВС України в Дніпропетровській області видачу йому паспорта/проїзного документа, а Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_2 паспортів/проїзних документів, обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.

          Зазначена заява ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно.

          Згідно з ч. 3 ст. 152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

          Таким чином, прохання заявника накласти арешт на все майно відповідача безпідставні та незаконні, оскільки заявником не зазначено яким чином невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, не зазначений перелік майна, цінностей, наявність у ОСОБА_2 грошових коштів, на які слід накласти арешт, їх місцезнаходження та вартість, підтвердження належності такого майна відповідачеві на праві власності, рахунки, на яких знаходяться вклади відповідача, найменування банку та інші дані.

Вирішуючи питання щодо тимчасового обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України суддя вважає, що і в цій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 р. «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд  в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника  у виконавчому провадженні до виконання рішення суду. Крім того, заявником не надано доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон, що б унеможливило стягнення з нього боргу, призвело б до порушення прав та інтересів стягувача.

З наведеного слідує, що заявник, подаючи заяву про забезпечення позову, не врахував вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.

Таким чином, прохання заявника забезпечити позов безпідставні та незаконні.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

          Керуючись ст..ст. 151-153 ЦПК України,

У х в а л и в:

          Клопотання Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»про забезпечення позову повернути заявнику.

          Копію ухвали суду направити заявнику.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня проголошення.

Суддя: