Справа № 2-1230/11

РІШЕННЯ

Іменем          України

(заочне)

«21»липня 2011 року                                                                                м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого – судді  Суворової О.В.

при секретарі –Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об’єкту, -

в с т а н о в и в :

Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об’єкту, у якому просить зобов’язати відповідачку за власні кошти привести у первісний стан самовільно реконструйовану квартиру шляхом знесення веранди, що була прибудована до АДРЕСА_1.

Згідно листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № Е-2695 від 16.08.2010 року, Виконавчому комітету Одеської міської ради стало відомо, що відповідачка, яка є користувачем неприватизованої квартири АДРЕСА_1, самочинно провела роботи з реконструкції вказаної квартири, зі збільшенням площі існуючої веранди, чим значно погіршила житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Звернувся до суду з заявою, у якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка у судове засідання не з’явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується її розпискою у довідковому листі за справою.

Суд у зв’язку з належною оповіщеністю відповідачки про час та місце судового засідання, неявкою відповідачки та неповідомлення нею про поважні причини такої неявки в судове засідання, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, на підставі ч. 4 ст. 169, ч.ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачки, що не з’явилась, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1 мешкає у АДРЕСА_1

У 2010 році відповідачкою проведено роботи з реконструкції вказаної квартири зі збільшенням площі існуючої веранди, чим погіршився стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир. При цьому, під час проведення вказаних робіт відповідачці неодноразово надавались приписи щодо надання дозвільної документації на проведення робіт з реконструкції, які відповідачкою ігнорувались.

Вказаний факт підтверджується актом обстеження від 06 червня 2010 року, складеного співробітниками дільниці № 11 КП «ЖКС «Порто-Франківський», докладною в.о. директора КП «ЖКС «Порто-Франківський»№ 1128 від 04 серпня 2010 року, приписами від 05 липня 2010 року, 10 липня 2010 року.

23 липня 2010 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради винесено розпорядження № 700, яким зобов’язано відповідачку привести квартиру у відповідність до проекту забудови.

Проте, вказане розпорядження відповідачкою на теперішній час не виконано.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій», що діяв під час виникнення спірних правовідносин, будівництво об'єктів містобудування має здійснюватися відповідно до проектної документації. Відповідно до ст. 29 цього Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. До того ж, зазначеним законом визначено, що фізичні і юридичні особи зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних з будівництвом об'єкта  архітектури.   

Відповідно до п. 1.4.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:

- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»встановлено, що однією із основних вимог містобудування є забезпечення будівництва об'єктів відповідно до затверджених в установленому порядку проектів цих об'єктів.

Проте, наведені вимоги законодавства відповідачкою дотримані не були.

Пунктом 5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 5 грудня 2000 року, що діяв під час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, а особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво та його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 100 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно до Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 червня 2006 року, районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється з метою реалізації функцій міського самоврядування на території відповідного адміністративного району м. Одеси, згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в України».

Відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які проживають на відповідній території.

Суд, беручи до уваги обставини справи, доходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов’язання відповідачки привести самовільно реконструйовану квартиру у попередній стан.

Згідно зі ст. 5, ч. 1 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п. 1 рішення Одеської міської ради «Про пільгу по сплаті державного мита»№5367-V від 22 січня 2010 року, на момент подання позову позивач був звільнений від сплати державного мита по цій справі, з огляду на що відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 грн. –на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 376  ЦК України, ст.ст. 100, 152 ЖК України, ст.ст. 60, 79, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об’єкту –задовольнити.

 Зобов’язати ОСОБА_1 привести у первісний стан самовільно реконструйовану квартиру шляхом знесення веранди, що була прибудована до АДРЕСА_1, за власний рахунок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради судові витрати в розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                          О.В.Суворова

21.07.2011