Справа № 22ц-90/08                             Головуючий у 1 інстанції - Дильний Г.М.

Категорія - 19                                                                  Доповідач - Здрилюк О.І.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

                                                    У Х В А Л А

                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 лютого 2008 року                                                                

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів: Карпук А.К., Здрилюк О.І.,

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю відповідача - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Іваничівського районного суду від 09 листопада 2007 року,

                                  В С Т А Н О В И Л А :

       Рішенням Іваничівського районного суду від 09 листопада 2007 року позов в даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2600 грн. завданих збитків, 81 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 50 грн. за надання правової допомоги, а всього - 2731 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. просить скасувати це рішення та постановити нове - про відмову в позові.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

       Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, керуючи транспортним засобом, порушив п.п.11.3, 12.3 Правил дорожнього руху та скоїв наїзд на належного позивачу бика, завдавши майнову шкоду в розмірі 2600 грн..

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно частин 2 та 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

 Як вбачається із висновку старшого інспектора ПС Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області від 23.05.2006 року (а.с.5) відповідач, керуючи 17.05.2006 року автомобілем ІЖ-21251 д.н. НОМЕР_1, проїжджаючи с.Переславичі по автодорозі Павлівка - Горохів, не вибравши безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, здійснив наїзд на велику рогату худобу, заподіявши автомобілю механічні пошкодження.

Вказаний висновок інспектора відповідачем не оскаржувався.

Із висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Волинській області за № 92 від 04.07.2007 року (а.с.69-72) вбачається, що дії відповідача в дорожній ситуації не відповідали вимогам пунктів 11.3 та 12.3 Правил дорожнього руху.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність умислу позивача в заподіянні шкоди своєму майну або ж у наявності його грубої необережності.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що судом не враховувалось його матеріальне становище, так як в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачем про це не заявлялось і будь-які докази з цього приводу не подавались.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено розмір шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

  УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Іваничівського районного суду від 09 листопада 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді