Справа № 2-а-1160/11

ПОСТАНОВА

іменем України

01 липня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду, Петрюк Т.М., розглянувши одноособово у  місті  Верхньодніпровську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району про  стягнення щомісячної недоплаченої соціальної допомоги,-

                                                                              ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач  ОСОБА_2 з адміністративним позовом про стягнення щомісячної  соціальної державної  допомоги до відповідача Управлянн Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району, в якому просить визнати дії Управляння Пенсійного Фонду  у Верхньодніпровському районі незаконними, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду у Верхньодніпровському районі здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по  день винесення судом рішення.

В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що вона як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішень Конституційного  суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року має право отримувати державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідач не виконує вимог Закону, чим порушує її права та законні інтереси, що й стало причиною звернення до суду.

Розгляд справи проводиться без виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі  надана довідка про розмір  виплачуваної позивачу  допомоги, як  дитині  війни за  період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  за такими підставами.

Як встановлено в судовому засіданні позивач  ОСОБА_2, має  статус дитини війни, що підтверджується відміткою «Дитина війни»в пенсійному посвідченні  НОМЕР_1 виданому 25.10.1989 року  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 19.12.2006 року № 489-У дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30% мінімальної пенсії за віком.

       Згідно ч. 1 ст. 28  Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-1У від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом. Згідня з Рішенням Коституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року я маю право отримувати державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідач не виконує вимог Закону, чим порушує   її права та законні інтереси.  Протягом 2007 року мені вказана надбавка не нараховувалась та не виплачувалась, а в 2008, 2009, та 2010 році виплачувалась частково, але не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

               Проте в  2008 році Законом України “Про державний бюджет України” та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-У  від 28 грудня 2007 року  положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій  редакції, якою було встановлено виплату соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Рішенням Конституційного Суду України   від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107_У! Від 28 грудня 2007 року, щодо викладення положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни “ в новій редакціїї, якою було встановлено, виплату соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% від прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність визнано неконституційними.

                 Таким чином з 22.05.2008 року чинність ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, щодо нарахування та виплати  державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відновлено

У 2011 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” № 2857-VI від 23.12.2010 року затверджений у наступному розмірі:

- з 01.01.2011 року –750 грн.;

- з 01.04.2011 року –764 грн.;

- з 01.10.2011 року – 784 грн.;

- з 01.12.2011 року –800 грн.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду від  20.06.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2, за період з 01.01.20006 року по  15.12.2010 року залишений без розгляду в зв2язку з пропуском строку позовної давності

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню  в межах строку позовної давності, і суд вважає що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по допомозі „дітям війни” за період з 16.12.2011 року по 30.06.2011 року.

Згідно Довідки УПФУ у Верхньодніпровському районі позивачеві підвищення до пенсії  «дітям війни»виплачувалось в розмірі 49 грн., 80 коп.

Таким чином  з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року позивачеві виплачено –298.8 грн

Проте підвищення пенсії позивачеві як дитині війни   згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% буде складати:

750 грн. х 30% х 3 міс. = 675 грн.

764 грн. х 30% х 3 міс. = 687,60 грн.

 Таким чином позивачеві повинно бути виплачено за 6-ть місяців 2011 року 1362.6 грн. Фактично виплачено 298.8 грн.

Сума заборгованості складає: 1362.6 грн -298.8 грн. = 1063.8 грн.  Дана  сума на  думку суду підлягає  виплаті  відповідачем позивачеві

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача суд стягує судові витрати у сумі 3 грн., 40 коп. які сплачено позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до п. 6 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання  постанови.

Відповідно до п п.9 п. 1 ст. 256  КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в  порядку скороченого  провадження.

За таких обставин суд вважає, що постанова  суду про  здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2,  підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуванн за період з 16 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року,  тобто в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, що була виплачена в зазначений період підлягає негайному виконанню.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди позивачеві відмовити, так  як  виплата позивачці  підвищення до пенсії  проводилось відповідачем   в межах  бюджетного фінанасування. Тому вини відповідача у невиплаті позивачці  підвищення до пенсії як дитини  війни відповідно до вимог закону, суд не вбачає

На основі  ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись  ст. 6, 11, 14, 17, 70, 71, 86,122,159,-163, 183-2  КАС України ,   - суддя  

                                                                           ПОСТАНОВИВ:

              Позовні вимоги   ОСОБА_2  задовольнити частково.

Визнати бездіяльнсть управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо  нездійснення перерахунку та виплати  ОСОБА_2  підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -  неправомірними.

Зобов»язати  управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуванн за період з 16 грудня 2010 року по  30 червня 2011 року,  тобто в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, що була виплачена в зазначений період.

Постанова  відповідно до до п п.9 п. 1 ст. 256  КАС України підлягає негайному виконаню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 3 грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: