Справа №  1-н-2/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 липня 2011 року  

11 липня       2011 року      Святошинський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді:                 Бандури І.С.

при секретарі:                        Ковальчук В.В.

з участю прокурора:              Устименко О.І.

 захисників:                             ОСОБА_1,   ОСОБА_2,

ОСОБА_3

законних  представників:     ОСОБА_4, ОСОБА_5

                                               ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві  справу, яка надійшла від прокурора в порядку ст. 7-3 КПК України для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки  АДРЕСА_1, українки, гр. України,  учениці 11 – А класу Київської гімназії № 287, за вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 259 ч.1 КК;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки і жительки  АДРЕСА_2, українки, гр. України, студентки 2 курсу Бізнес-коледжу при Європейському університеті, за вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 259 ч.1 КК;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_3, проживаючого у АДРЕСА_4, українця, гр. України, студента 2 курсу Київського оптико-механічного технікуму, за вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 259 ч.1 КК ;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили суспільно-небезпечне діяння при наступних обставинах:

22 вересня 2009 року в 12 год 54 хв, з мобільного телефону імейний номер НОМЕР_1, на таксофон з абонентним номером НОМЕР_2, який розташований в приміщенні залізничного вокзалу ст. Кам’янка Одеської залізниці, що на території м. Кам’янка Черкаської області, завідомо неправдиво було повідомлено касира вокзалу ст.. Кам’янка, ОСОБА_10, що в приміщенні залізничного вокзалу закладена бомба і необхідно спасатися. В результаті з приміщення залізничного вокзалу ст. Кам’янка, прилеглих службових приміщень вокзалу було евакуйовано робочих на безпечну відстань, що призвело до тривалої перерви роботи залізничної станції Кам’янка Одеської залізниці та припинення руху залізничного транспорту по вказаній залізничній станції. При огляді приміщення вокзалу ст. Кам’янка, вибухових пристроїв та речовин не виявлено. В результаті Одеській залізниці заподіяна матеріальна шкода на суму 3908 гривень 78 копійок.

В судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_9, ОСОБА_8 та  ОСОБА_7 фактичні обставини справи у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 259 ч.1 КК України не оспорюють, у вчиненому розкаюються.

Крім пояснень неповнолітніх та їх законних представників, вина неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_8 та  ОСОБА_7 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 259 ч.1 КК України доводиться також іншими доказами, які перевірені в судовому засіданні, зокрема, показами свідків ОСОБА_11 ( а.с. 67), ОСОБА_12 ( а.с.61), ОСОБА_13 ( а.с. 64), ОСОБА_14 ( а.с.63), повідомлення Черкаської філії ВАТ» Укртелеком» від 28.09.2009 року, що в приміщенні залізничного вокзалу ст. Камянка Одеської залізниці встановлений таксофон з можливістю прийому вхідних дзвінків на нього ( а.с. 33), даними акту перевірки об’єкта на наявність вибухових пристроїв № 157 від 22.09.2009 року, в якому зазначено, що приміщенні залізничного вокзалу Одеської залізниці і прилеглі будівлі обстежені та вибухових пристроїв не виявлено (а.с. 5), даними протоколу огляду місця події від 24.09.2009 року ( а.с. 20, 23), даними протоколу огляду предметів від 12.10.2009 року ( а.с.50), даними роздруківки вхідних телефонних дзвінків оператора мобільного зв’язку « Лайф» ( а.с.57).

При таких обставинах суд вважає, що вина   ОСОБА_9,  ОСОБА_8 та  ОСОБА_7  у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, тобто  завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, які загорожують загибелі людей, передбаченого ст. 259 ч.1 КК України повністю доведена.

По справі Одеською залізницею до ОСОБА_9, ОСОБА_8 та  ОСОБА_7  заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3908 грн. 78 коп.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ст. 448 КПК України цивільний позов про відшкодування шкоди завданої суспільно-небезпечним діяння у справах про застосування заходів виховного характеру не вирішується і розглядається в порядку цивільного судочинства, тому суд вважає, що даний цивільний позов слід залишити без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, захисників, законних представників неповнолітніх та неповнолітніх, з’ясувавши дані про особу неповнолітніх, ставлення їх до наслідків діянь, які вони вчинили, що вони повністю визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому, дані про їхніх батьків, обставини, що впливали на їх виховання, що  ОСОБА_9  проживає без батька, позитивно характеризується, ОСОБА_7 проживає лише з батьком, мати померла, позитивно характеризується, ОСОБА_8 проживає без батька, позитивно характеризується та враховуючи те, що вони вчинили суспільно-небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а тому за даних обставин суд вважає, що відносно неповнолітніх  ОСОБА_9, ОСОБА_8 та  ОСОБА_7, які вчинили суспільно-небезпечне діяння слід застосувати  примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-3, 9, 447, 448 КПК України, ч.2 ст. 105  КК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.

Застосувати відносно ОСОБА_8 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.

Застосувваати вілносно ОСОБА_9 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.

Апеляція на постанову суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: