Судове рішення #1736479
Справа №1-50-2008 рік

             Справа №1-50-2008 рік.

 

 

 

В И Р О К

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

 

28 лютого  2008 року               Староміський районний суд міста Вінниці

 

в складі :

                        головуючого судді                                 Нечипорук Л.Ф.,

                        при секретарі                                       Голубенко Т.П.,

                        з участю прокурора                             Півнюка С.М.,

                        та адвоката                                        ОСОБА_1

 

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1,  раніше судимого:

·        10.08.1999 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ст.117 ч.1 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі. 15.05.2002 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира звільнений умовно-достроково.

 

за ст. 15, 152 ч.2 КК України, -

 

в с т а н о в и в :

 

            ОСОБА_2, 09.09.2007 року о 23год.30хв., перебуваючи на зупинці Трублаїні, що по вулю Бучми в м.Вінниці, маючи умисел на статеві зносини з раніше йому незнайомою дівчиною - ОСОБА_3, яку побачив на зупинці, проти її волі, із застосуванням фізичного насильства, почав переслідувати  останню, яка рухалась в напрямку вул. Волинця в м. Вінниці. Реалізовуючи свій злочинний умисел, наздогнавши ОСОБА_3 на перехресті вулиць Бучми та Волинця в м.Вінниці, з метою позбавлення її можливості чинити йому опір, ОСОБА_2 почав наносити їй удари по обличчю, після чого остання почала кликати про допомогу. Злякавшись, що його можуть побачити та затримати, ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії та побіг по вул. Волинця в напрямку залізничних колій, де забіг за паркан останнього будинку, розташованого на цій вулиці.  Через декілька хвилин, упевнившись в тому, що його ніхто не переслідує і нікого на вулиці немає, з метою завершення свого злочинного умислу, ОСОБА_2 знову підбіг до ОСОБА_3, яка на той час підійшла до будинку АДРЕСА_2, застосовуючи фізичне насильство, що виявилось у нанесенні ударів руками та ногами по тілу останньої, розірвав штани, у верхній частині спереду, у які вона була одягнута, з метою полегшення доступу до її статевих органів. Від ударів, які  продовжував наносити ОСОБА_2, ОСОБА_3 впала на землю, що не перешкодило йому ногами наносити удари останній по голові, з метою позбавлення її можливості чинити опір. Однак, ОСОБА_2 свій злочинний умисел, спрямований на статеві зносини із застосуванням фізичного насильства до потерпілої, до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі,  оскільки був затриманий  ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в цей час  вибігли на крик потерпілої.            

Згідно висновку СМЕ №2854 від 01.11.2007 року  у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, лівій руці, саден на тулубі, синців на правій кисті, крововиливів під слизову оболонку правої щоки, саден та забитої рани слизової оболонки правої щоки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, а також перелому кісток носу, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.     

            Допитаний  в  судовому  засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав, визнав факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, суду показав, що 09.09.2007 року  в період часу з 22.30 год. до 22.45 год. він їхав в напрямку вул. Бучми  в маршрутному таксі “Вишенька-Бучми”, де побачив дівчину схожу на ту, яка, як йому здалося, в серпні 2007 року викрала у нього мобільний телефон. З метою забрати свій мобільний телефон, він вийшов з маршрутного таксі, наздогнав ту дівчину та почав наносити їй удари в обличчя, після чого запитав чому вона викрала у нього мобільний телефон та куди його поділа. Дівчина почала кричати та кликати на допомогу, він злякався та штовхнувши її, почав тікати в напрямку залізничних колій. Пересвідчившись в тому, що його не переслідують, він повернувся до тієї дівчини, яка уже знаходилась біля паркану та побачивши його, почала кричати і тікати. Намагаючись зупинити її, він схопив рукою за її штани і відчув, що вони розірвались, дівчина впала на землю, а він продовжував бити її уже по тулубу та запитувати про мобільний телефон. Побачивши, що в їх напрямку рухається двоє чоловіків, він припинив бити дівчину і почав тікати, але був  наздогнаний та повалений на землю.    

            Не дивлячись на не визнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується показами потерпілої, свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

            Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 09.09.2007р. близько 23.00 год. вона від своєї знайомої, яка проживає по вул.Кузнєцова в м.Вінниці йшла до себе до дому. Рухаючись по вул. Бучми в напрямку вул. Привокзальної,  відійшовши  від зупинки “Трублаїні” приблизно на 100 метрів, помітила, що за нею слідує незнайомий чоловік, який як і вона прискорював кроки. Розуміючи, що її переслідують, вона перейшла на інший бік дороги та повернула в напрямку вул. Волинця та почала бігти. Коли обернулася побачила раніше їй невідомого ОСОБА_2, який біг прямо на неї, і почала кричати. Коли він наблизився в притул до неї, сказав, щоб вона перестала кричати та  почав її бити по обличчю кулаками. Вона кликала на допомогу та намагалась втекти, ОСОБА_2  її штовхнув ззаду, після чого вона впала, а він побіг вперед по вулиці і звернув до залізничних колій. Підвівшись, вона підійшла до будинку знайомої тітки, так як там нікого не було, вона зателефонувала з мобільного до батька, але його телефон був відключений. Після цього вона побачила, що чоловік, який на неї напав, знову біжить в її бік та наздогнавши швидким рухом обох рук, спереду, він розірвав її спортивні штани, після чого вона зрозуміла, що її намагаються зґвалтувати і почала кричати про допомогу. Вона не пам'ятає як, але впала на землю, а чоловік продовжував бити її ногами по обличчю. В цей час на її крик про допомогу  підбігли двоє хлопців, які  і затримали ОСОБА_2 Внаслідок побиття вона отримала черепно-мозкову травму, струс мозку, перелом носа, безліч синців, нервовий стрес.    

            Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 09.09.2008 року  до 23.00 год. у неї дома по вул. Кузнєцова в м. Вінниці знаходилась її подруга ОСОБА_3, після чого вона провела останню в сторону вулиці Бучми 50 метрів і повернулася додому. Близько 23.45 год. зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що на неї було здійснено напад, і попросила, щоб вона підмінила її на роботі. Пізніше від потерпілої вона дізналася, що її хотіли зґвалтувати.

            Свідок  ОСОБА_4 суду показав, що 09.09.2007 року близько 23.20 год. він прийшов з служби в ДПС ДАІ м.Вінниці.  Знаходячись в кімнаті він почув жіночі крики про допомогу. Вийшовши на вулицю, на відстані 8-10 метрів від його будинку невідомий чоловік, невисокого зросту бив дівчину руками, потім кинув на землю та почав бити ногами та руками по голові, після чого він з племінником  ОСОБА_5 даного чоловіка затримали та викликали працівників міліції.  

            Аналогічні покази на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_7, покази якого було оголошено в судовому засіданні ( а.с.62).

            Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні  матеріалами справи:

            -  заявою ОСОБА_3 до Староміського ВМ  про здійснення на неї нападу з метою зґвалтування від 10.09.2007р. (а.с. 3);

            - довідкою №18399 від 10.09.2007р., виданою Центральною міською клінічною лікарнею №2 Замостянського району м.Вінниці, відповідно до якої ОСОБА_3 була доставлена швидкою допомогою 10.09.2007р. в 00 год.30хв. з діагнозом: “закритий перелом кісток носа без зміщення; забій волосяної частини голови та обличчя” (а.с.4);

-  рапортом командира взводу ПС Оленишена І.В. про виявлення злочину від 09.09.2007р. ( а.с.5,);

-     протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 10.09.2007р., під час якої потерпіла ОСОБА_3 повністю підтвердила дані нею свідчення, щодо здійснення на неї нападу ОСОБА_2 з метою зґвалтування (а.с.29-30);

-   протоколом огляду предмету від 12.09.2007р., якими є речі потерпілої ОСОБА_3  (а.с.33);

-  постановою про визнання та приєднання  до справи речових доказів від 12.09.2007р.                        ( а.с.34);

-  висновком експерта №2854 від 01.11.2007р., згідно якого року  у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, лівій руці, саден на тулубі, синців на правій кисті, крововиливів під слизову оболонку правої щоки, саден та забитої рани слизової оболонки правої щоки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, а також перелому кісток носу, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в строк, вказаний в постанові - 09.09.2007р. (а.с.64-65).          

            Суд критично оцінює покази підсудного в тій частині, що ним  було здійснено напад на потерпілу ОСОБА_3 з метою повернення свого мобільного телефону, оскільки сам підсудний зазначив, що ніяких заяв до правоохоронних органів з приводу крадіжки у нього мобільного телефону не звертався, у потерпілої ніяких цінних речей, в тому числі і її мобільний телефон, з метою відшкодування спричинених йому збитків, не забирав, а при затриманні  ОСОБА_4, чинив  опір та намагався  втекти. Сам підсудний має фізичну перевагу, є чоловіком, однак  маючи можливість з»ясувати  з потерпілою стосунки мирним шляхом, напав на неї, та збивши її з ніг, наносив удари ногами в область її голови, а  також двома руками, прикладаючи зусилля, розірвав  штани потерпілої у верхній частині спереду, в районі статевих органів, що підтверджує умисел підсудного на зґвалтування  ОСОБА_3    Крім того, покази підсудного в цій частині, спростовуються показами  потерпілої та матеріалами справи, а тому суд  оцінює дані покази підсудного в цій частині, як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.

Покази потерпілої ОСОБА_3, дані нею в  судовому засіданні, аналогічні її показам на досудовому  слідстві, під час очної ставки з підсудним, вони є послідовними, такими, що ґрунтуються  на  матеріалах справи, узгоджуються з показами свідків, висновком експерта, крім  того, відповідно  до  її  заяви (а.с.3),  потерпіла  відразу ж звернулася  по  допомогу до Староміського ВМ - 10.09.07р., що  підтверджує  правдивість  її  показів, а  тому  дані покази  суд  бере до  уваги  в  повному  обсязі.

            За викладених обставин, дії  підсудного  ОСОБА_2 слід  кваліфікувати за ст.15, ч.2 ст.152 КК України, як  замах на зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства до потерпілої особи, вчинене повторно.

При  визначенні  виду та  міри   покарання, суд  враховує те, що ОСОБА_2 раніше  судимий,  є особою, схильною до скоєння злочинів, вину не визнав, не розкаявся,  шкоду, спричинену злочином не відшкодував, за місцем проживання характеризується позитивно, ніде не працює, не навчається.

            Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.   

            Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудного, суд вважає, що його виправлення  та перевиховання можливе лише в місцях позбавлення волі.

            По даній цивільній справі потерпілою ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов, зокрема  даним злочином їй було спричинено матеріальних збитків на суму 3350 грн., з яких  350 грн. - вартість пошкоджених речей, 3000 грн. - вартість лікування та моральних на суму 50 000 грн.

            В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 та її представник уточнили позовні вимоги, просять суд стягнути  матеріальні збитки в межах доведених ними чеками та квитанціями, а також моральну шкоду  в сумі 50 000 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, суд прийшов до висновку, що відшкодуванню підлягають матеріальні збитки, доведені потерпілою документально, а саме - 541,03 грн., з яких 350 грн. вартість пошкоджених речей, а 191,03 грн. вартість лікування.

            При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3, суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілій моральних і фізичних страждань з урахуванням ступеню вини підсудного, його матеріальне становище, виходячи з засад розумності та справедливості, керуючись ст. 1167, ч.2 ст.1193 ЦК України і оцінює моральну шкоду в сумі  10 000 грн.

            Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

 

з а с у д и в :

 

            Визнати винним  ОСОБА_2 в скоєнні злочину за ст.15, ч.2 ст.152  КК України та призначити йому покарання  у вигляді восьми років позбавлення  волі.

            Строк покарання рахувати з моменту затримання - з  10 вересня 2007р.

Цивільний позов  ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі541 ( п»ятсот сорок одна ) грн. 03 коп.  та моральну шкоду в сумі             10 000 ( десять тисяч ) грн.

Речові докази:  спортивні брюки та  жіночу куртку, які є речами потерпілої  ОСОБА_3 та зберігаються в камері схову речових доказів Староміського ВМ-  віддати ОСОБА_2, оскільки вартість даних речей була  стягнута з підсудного на користь потерпілої ОСОБА_3

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - утримання під вартою.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії вироку.

 

                       

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація