Справа № 2-251/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2008р. Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.

                                                                                  при секретарі   Золотарьовому А.С.

                        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодуванні моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом відшкодуванні моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в нього склалися неприязні стосунки через  розгляд судом справи за його позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою. Після задоволення його вимог судом та апеляцією Разумови продовжують звертатися у різні інстанції, використовують  підроблені  документи, тривалий час не виконували рішення суду, розповсюджують негативні чутки про нього. Вважає, що  протиправною поведінкою відповідачі спричинили йому моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях з приводу використовування помилкових документів - висновку спеціаліста, акту обстеження квартир №№ 45,46,  просить стягнути у відшкодування моральної шкоди 1650грн.

            У судовому засіданні позивач підтримав позов, уточнив вимоги, та пояснив, що моральна шкода заподіяна йому саме діями відповідачів у процесі розгляду цивільної справи за його позовом, а також виконання рішення.  

             Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала  і суду пояснила, що всі документи, які вона використовувала у суді при розгляді справи за позовом позивача були дійсні, акт обстеження квартир у процесі виконання судового рішення складений на запит адвоката.

            Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала  і суду пояснила, що, оскільки позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги певними доказами, то вона як відповідач користувалася своїми процесуальними правами та надавала інші докази. Разом із тим, рішення прийнято на користь позивача, вважає, що ніяку шкоду позивачу вона не спричинила. 

            Перевіривши матеріали справи, та доводи сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає   задоволенню за  наступними підставами.

            Судом безперечно  встановлено, і ця обставина  не оспорюється сторонами, що в процесі розгляду та виконання справи за рішенням від 16.11.2004р.за позовом  позивача до відповідачів про усунення перешкод у користуванні квартирою та стягнення моральної шкоди, між сторонами склалися украй неприязні відносини, через що позивач неодноразово звертався до суду з різними вимогами, відповідачі - до прокуратури, депутата, житлово - експлуатаційний орган.

              Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї  негативної недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а також на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди (ст. 280 ЦК України).

            Однак суд вважає, що у даному випадку не можна застосовувати вказану норму закону, оскільки відповідачі, користуючись процесуальними правами  учасника судового процесу, виконавчого провадження  зверталися до суду, прокуратури.

             Такі звернення для вирішення спору не є поширенням відомостей, як це розуміється у ст.7 ЦК України -1963р.                                                                                       

            Компетенція органів міліції, прокуратури, суду,  а також порядок перевірки таких заяв, передбачені законами від 20.12.1990г. № 565-ХП "Про міліцію", від 5.11.1991г. № 1789-ХП "Про прокуратуру", від 2.10.1996г. № 393/96-ВР "Про звернення громадян", положеннями ЦПК України і іншими нормативними актами.

            Отже,  коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного або державного органу, організації, наділеної відповідними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи для  розгляду спору, відновлення  права, захисту законних інтересів або відновлення законності, такі відомості не є розповсюдженням  в розумінні цивільного законодавства  / Рішення Верховного Суду України за 2003р. стор. 9/.

            З рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003г. № 8-рп/2003г. також витікає, що викладені в листах, заявах, скаргах до правоохоронних органів  відомості особою, на думку якої  його права порушені, не можуть вважатися розповсюдженням відомостей, які порочать честь, гідність, ділову репутацію або завдають збитку інтересам тих, відносно яких є  звернення.

            Крім того, суд не може прийняти доводи позивача про те, що  відомості, які викладені відповідачами  в тексті апеляційних скарг, звернень до прокуратури,  порушують  немайнові права позивача, оскільки такі носять оціночний  характер, істинність яких підтвердити неможливо.             

            З викладених мотивах суд відхиляє позов  про стягнення моральної шкоди,    вважаючи, що здійсненням відповідачами своїх процесуальних прав при розгляді цивільної справи, та виконання судового рішення, права позивача  не є порушеними і не підлягають захисту у цивільному  судочинстві.

            Інші вимоги - про стягнення моральної шкоди через розповсюджування відповідачами негативних чуток середи сусідів - відхиляються через  недоведеність доказами, а також не підтримання при судовому розгляду.  

            На підставі викладеного ст.ст. 277, 280,297 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10,11, 60, ст.209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в.

            ОСОБА_1 у  позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодуванні моральної шкоди - відмовити за його  необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в Судову палату по цивільних справах Апеляційного суду АРК через Сакський міськрайонний  суд у порядку ст.294,  або ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ