Справа №10-187Головуючий у І інстанціїСкарлат О.І.
КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Колокольникова
09.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
09 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді - Авраменка М.Г.
суддів - Колокольнікової Н.М., Загоруйка В.В.
прокурора - Башловки С.О.
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Іванопіль, Житомирської області, громадянина України, одруженого, працюючого директором ДП «ДНДІІТЕЕ ДВВК», проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
Встановив :
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
18.07.2011 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_5 за ч.3 ст. 368 КК України. Цього ж дня його було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
21.07.2011 ОСОБА_5 постановою Вишгородського районного суду Київської області продовжено строк затримання до 10 діб.
27.07.2011 ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Постановою суду в задоволені подання слідчого в ОВС прокуратури Київської області щодо ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - відмовлено, оскільки судом враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але свою вину у вчиненному не визнає, обираючи таким чином спосіб свого захисту та згідно наказу директора ДП «ДНДПКІІТ»№ 25 від 19.07.2011 на період досудового розслідування кримінальної справи не виконує обов'язки начальника ДВВК, а також має постійне місце проживання, утримує малолітнього сина, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має наукову ступінь - кандидата технічних наук, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Також враховано і те, що обвинувачений зобов'язується сприяти у розкритті злочину, з'являтися на виклики слідчого для виконання процесуальних рішень. В матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що обвинувачений буде перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від дізнання, слідства або суду, при цьому враховано і клопотання народного депутата ОСОБА_6, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні подання слідчого слід відмовити.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану, а подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки судом не надано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, за скоєння якого передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Також, суд в своєму рішенні не навів жодних обставин, які б переконливо свідчили про те, що обвинувачений дійсно виконає свої зобов'язання, не перешкоджатиме встановленню істини у справі, не здійснить спроб ухилитися від органів слідства, суду, не зазначив на підставі чого суд зробив висновок, що обвинувачений зобов'язується сприяти у розкритті злочину.
Поза увагою суду залишено той факт, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме змогу впливати на осіб, що в силу займаних посад були його підлеглими, примусивши останніх дати неправдиві покази чи повідомити слідству необ»єктивні дані.
Крім того, суд не перевірив, чи дійсно Народний депутат ОСОБА_6 звертався з подібним клопотанням, яке стосувалось особистої поруки, а не підписки про невиїзд.
Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволенню виходячи зі слідуючих підстав.
За змістом ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилятися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжний захід застосовується за наявності достатніх підстав вважати, підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочину діяльність.
Відповідно до вимог ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.
Цих вимог закону суд, при прийнятті рішення про відмову в обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді взяття під варту дотримався у повному обсязі.
Так, судом з належною повнотою були досліджені дані про особу обвинуваченого, зокрема встановлено: ОСОБА_4 має постійне місце проживання, утримує малолітнього сина, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має наукову ступінь - кандидата технічних наук, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зобов’язується сприяти у розкритті злочину та з’являтися на виклики слідчого для виконання процесуальних рішень. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є потерпілим від Чорнобільської катастрострофи 4 категорії, має ряд тяжких хронічних захворювань, що стверджується відповідними документами.
Висновок суду про те, що в справі відсутні будь - які докази того, що обвинувачений буде перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від дізнання, слідства або суду, відповідає матеріалам справи, а тому довід прокурора про те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснить спроби ухилитися від органів слідства, матиме змогу впливати на осіб, що в силу займаних посад були його підлеглими, примусивши останніх дати неправдиві покази чи повідомити слідству необ»єктивні дані носить характер припущення і жодним чином не стверджується.
Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції прийняв мотивоване і обґрунтоване рішення, відповідно до вимог ст. 165 КПК України, про відмову в обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді взяття під варту.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,
ухвалив :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_4 –залишити без зміни.
Головуючий
Судді