10.05.2011Справа  № 22ц-  2042/2011                     Головуючий в 1 інстанції      

          Категорія  27                                                Циганій С.І.

                                                                         Доповідач:  Фурман Т.Г.

Ухвала

іменем України

2011 року   травня  місяця   10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:          

                                                 головуючого:       Пузанової Л.В.   

                                                 суддів: Фурман Т.Г., Закарян К.Г.

                                                 при секретарі:    Красношапка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2   на  рішення  Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого  2011 року  в справі  за позовом   ОСОБА_2   до ОСОБА_3, публічного акціонерного товар сива „ Український інноваційний банк”, селянського ( фермерського ) господарства „Малина” про визнання договору застави недійсним,  

                                          в с т а н о в и л а :  

          В липні 2010 року  ОСОБА_2    звернулася до суду з позовом до  акціонерного товариства „ Український інноваційний банк”, селянського ( фермерського ) господарства „Малина”, третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору застави недійсним,    зазначаючи, що у забезпечення  виконання умов кредитного договору, укладеного 11.04.2003 року між акціонерним товариством                         „ Український інноваційний банк” та фермерським господарством „Малина”, між банком та  ОСОБА_3 був укладений договір застави житлового будинку по АДРЕСА_1.

          Посилаючись на те, що договір застави нерухомого майна був укладений її батьком –ОСОБА_3 в  порушення її інтересів, оскільки на час його укладання  вона проживала у спірному будинку та була неповнолітньою, позивачка просила визнати оспорений договір недійсним з підстав передбачених  ч. 6 ст. 203 , 224 ЦК України.  

          Ухвалою від 28.02.2011 року  суд визнав ОСОБА_3 співвідповідачем у справі.

         Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого  2011  року  у задоволенні   позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі  ОСОБА_2, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права,  зокрема на відсутність підстав для  застосування строку позовної давності, просить  рішення  суду   скасувати та ухвалити нове  яким  її вимоги    задовольнити в повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

          Заслухавши доповідача, пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  законність  та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.     

          Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 11  квітня 2003   між  акціонерним товариством  „ Український інноваційний банк” та    ОСОБА_3 був укладений договір застави, за яким  ОСОБА_3 передав в заставу належний йому на праві власності  житловий будинок по АДРЕСА_1.             Договір укладений в письмовій формі та посвідчений  нотаріально.

          На час укладення договору застави в будинку була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1.  

          Заявивши вимогу про визнання  договору застави від 11.04.2003 року недійсним, позивачка зазначала, що на час укладення оспореного договору  вона була неповнолітньою,  тому для здійснення будь-яких право- чинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, яка отримана не була,   внаслідок чого був порушений порядок  укладення правочину та порушені її права та інтереси.  

          З  пояснень  ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції  вбачається, що про порушення своїх прав  вона дізналася в 2005-2006 роках.

        За захистом порушеного права позивачка звернулася до суду  в липні 2010 року

         Оскільки позивачкою пропущений строк позовної давності для звернення до суду, передбачений ст.. 257 ЦК України,  докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку нею не надані,   клопотання про поновлення процесуального строку вона не заявляла, та зважаючи на заяву відповідача про застосування строків позовної давності, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано відмовив позивачці  у задоволенні її вимог  у зв’язку зі  спливом позовної давності.  

          Висновки суду підтверджені  належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким  суд дав  оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

          Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти  чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду  постановлено з  дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування  та  ухвалення нового рішення   колегія суддів не вбачає.   

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2   відхилити.

          Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого  2011  року залишити без змін.  

          Ухвала набирає законної сили  з моменту  її проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ    шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо  до суду касаційної інстанції.

          Головуючий:  

          Судді: