Судове рішення #17362955

        

Справа № 1-984/11

В И Р О К  

іменем України

"26" липня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва  в складі:

головуючого                                                          судді         Антонюк М.С.

при секретарі                                                                      Скорицькому А.М.

за участю прокурора                                                    Клюшніченка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Арчишин Млинівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 27.02.2008 року Млинівським районним судом Київської області за ст. 286 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,

          у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.303 КК України          

                                                                    

   в с т а н о в и в :

          

ОСОБА_1 02 лютого 2011 року приблизно о 07 годині 00 хвилин забезпечив приїзд ОСОБА_2 до міста Києва. Після чого цього ж дня ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прибули на зупинку громадського транспорту, що розташована по пр.-ту Перемоги, 11 в м. Києві, для пошуку клієнтів, які бажали отримати від жінки сексуальні послуги за винагороду. За надання таких послуг, ОСОБА_2 отримавши від чоловіків гроші, повинна була передати частину з них ОСОБА_3  за вчинення ним дій по забезпеченню зайняття нею проституцією.

Цього ж дня приблизно о 23 годині ОСОБА_2 підшукала чоловіка –ОСОБА_4, який бажав отримати від жінки сексуальні послуги за винагороду, домовившись при цьому з ним про вартість послуг в сумі 100 доларів США. Отримавши від ОСОБА_4 вищевказану суму грошей ОСОБА_2 передала їх ОСОБА_1,  який знаходився неподалік, оскільки частину з даної суми повинен був отримати він за вчинення ним дій по забезпеченню зайняття нею проституцією.

В подальшому ОСОБА_2 вступила з ОСОБА_4 в статеві зносини та після цього вона та ОСОБА_1 були затримані працівниками міліції.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєному злочині та показав суду, що в листопаді 2010 року перебуваючи за місцем проживання в м. Дубно він домовився з своєю знайомою ОСОБА_2 про те, щоб поїхати до м.Києва, де вона буде займатись проституцією, а він допомагатиме їй, а саме: приведе на місце, де в Києві зазвичай стоять такі дівчати, та буде її охороняти, за це ОСОБА_2 мала віддавати йому половину отриманого нею гонорару. Після чого в лютому 2011 року він купив для них обох квитки і вони поїхали в Київ. 02.02.2011 року він привів ОСОБА_2 на вказане місце за адресою: м. Київ, пр.-т Перемоги, 11, де вона стала біля дороги. Через деякий час біля неї зупинився автомобіль з першим клієнтом, з яким вона домовилась про надання сексуальних послуг за гроші в сумі 100 доларів США. Отримані від клієнта гроші вона передала йому на зберігання, після чого поїхала з вказаним чоловіком. Через деякий час його затримали працівники міліції та вилучили отримані від ОСОБА_2 грошові кошти.

        Підсудний щиросердно розкаявся у вчиненому, просить врахувати, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, він має постійне місце проживання, хоча офіційно не працює, проте постійно підробляє, а також запевнив суд, що він зробив для себе належні висновки та засуджує свій вчинок, запевняє у неповторненні подібного.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч. 3 ст.299 КПК України показаннями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною вину ОСОБА_1 у сутенерстві, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 303 КК України.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості скоєного ним злочину, конкретні обставини справи, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, данні, характеризуючи його особу, те, що підсудний раніше судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нового злочину призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 303 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, те, що він має постійне місце проживання, позитивно характеризується, наявність обставини, яка пом’якшує покарання та відсутність обтяжуючих, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України і призначити  покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На  підставі  ст.75 КК України  ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати  ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти з зали суду.

Речові докази –грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США однією купюрою серійний номер «HF 40710981 C», які належать ОСОБА_4, передані на зберігання до фінансової частини Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_4 (а.с. 19, 20); презерватив світлового кольору, переданий на зберігання до камери схову речових доказів ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві –знищити (а.с. 21, 22)   

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня  його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Києва.

                                                      Суддя :              



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація