02.08.2011                  2-646/2011             

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року                                                                                              м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                         Большаков Ю.М.

при секретарі                                         Вальшині І.Н.

за участю представника позивача                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_3, третя особа –ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним

В С Т А Н О В И В:                                        

ОСОБА_2 звернувся 08.02.2011 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де виклав вимоги визнати договір поруки № 108 від 10 квітня 2008 року, який укладений від його імені невідомою особою з відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»на забезпечення кредитного договору № 108 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»на суму 70 000 гривень, недійсним. Вимоги мотивовані тим, що про наявність договору поруки йому стало відомо з матеріалів виконавчого провадження, яке заведено на примусове виконання судового рішення про стягнення з нього грошових сум. З ОСОБА_3 він незнайомий, своєї згоди на забезпечення договірних відношень ОСОБА_3 з банком не надавав, договір поруки не підписував, про що свідчить відсутність будь-яких його документів до оспорюваного договору, письмова згода його дружини.

У судове засідання позивач не з'явився, наданою заявою просив розглядати справу у його відсутність за участю представника. Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити на підставі наданих до заяви письмових доказів, а також висновків судової почеркознавчої експертизи, де зазначено, що підпис на договорі зроблений не ОСОБА_2, а іншою особою.                                                                                          Представник відповідача ВАТ «Державний ощадний банк України»(надалі за текстом ВАТ «Ощадбанк») у судове засідання не з'явився, факсограмою надав клопотання про розгляд справи у його відсутності і що позовні вимоги він не визнає.                                                            Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання викликався за містом реєстрації, не з'явився повторно без поважних причин, будь –яких заяв не надавав і тому, у відповідності до ст.. 169 ЦПК України суд розглядає справу у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.                                                                                                               Треті особи –ОСОБА_4, представник відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явилися, ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи у ії відсутності, представник ВДВС про причини неявки не повідомляв, заяви про відкладення справи не надавав, що у відповідності до ст.. 169 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.                    Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи позовної заяви докази суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступного.                                        При перевірці обставин доказами судом встановлено, що 10 квітня 2008 року в м. Бахчисарай укладено договір поруки № 108 між ОСОБА_2, відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Бахчисарайського відділення     № 4554 ОСОБА_5, ОСОБА_6 на забезпечення кредитного договору     № 108 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»на суму 70 000 гривень (а. с. 14-15).                                                                                У відповідності до ст. ст. 626 –628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.                                         За висновками судової почеркознавчої експертизи (а. с. 55 –58), підписи які розташовані в договорі поруки № 108 віж 10 квітня 2008 року в графі: «підпис поручителя», «поручитель»можливо виконані не ОСОБА_2, зразки підпису якого надане на дослідження, а іншою особою. Відповісти на питання у категоричній формі неможливе через простоту та краткість досліджених підписив, що обмежило об’єм графічної інформації, необхідної для ідентифікації, збігання рухів, які належать почеркам різних осіб (а. с. 55 –58).                                                                                                                        Оскільки тлумачення умов договору законодавець ст. 637 ЦК України відносить до ст. 213 цього Кодексу, суд застосовує принципи, які законом прописані для правочинів.                    За приписом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не можесуперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.                                                                                                              Наданими і дослідженими судом доказами позивач довів суду, що він не мав наміру укладати правочин з відповідачами, укладений договір поруки протиречить внутрішній волі позивача і не спрямований на реальне настання правових наслідків, а є способом проти волі ОСОБА_2 забезпечити його коштами та майном реальне виконання умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів банку.                                                            У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостої статті 203 цього Кодексу.                                        На підставі наведеного суд дійшов висновку, що договір поруки № 108, який укладено 10 квітня 2008 року в м. Бахчисарай між ОСОБА_2, відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України»в особі керуючого філією Бахчисарайського відділення     № 4554 ОСОБА_5, ОСОБА_6 на забезпечення кредитного договору     № 108 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»на суму 70 000 гривень є недійсним правочином і позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст.. 88 ЦК України і стягуває повністю з ПАТ «Ощадбанк», тому як у відповідності до Закону України  «Про банки і банківську діяльність», Положення про кредитування фізичних осіб, перевірка обсягу цивільної дієздатності осіб, які підписують кредитні договори, договори поруки, договори застави майна та інші, покладено саме на посадових осіб банківських закладів.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального  кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

               Позов задовольнити. Договір поруки № 108, який укладений 10 квітня 2008 року в          м. Бахчисарай між ОСОБА_2, відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України»в особі керуючого філією Бахчисарайського відділення     № 4554 ОСОБА_5, ОСОБА_6 на забезпечення кредитного договору № 108 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»на суму 70 000 гривень, визнати недійсним.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_2 судових витрат по сплаті державного мита (судового збору) 8 (вісім) гривень 50 копійок, по сплаті витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи 37 (тридцять сім) гривень, витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи 1095 (одна тисяча дев’яносто п’ять) гривень.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим     через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

          суддя