№2-364/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                        (ЗАОЧНЕ)

26 липня 2011 року            Городоцький районний суд

     Хмельницької області в складі:

                                            головуючої судді  Федорук І.М.,

                                            при секретарі Жиловській Т.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в місті Городку справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1  про звернення стягнення на предмет застави ,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вказаним позовом до                 ОСОБА_1, посилаючись на те, що  30 травня  2008 року з відповідачкою був укладений кредитно-заставний договір, згідно якого остання отримала кредит в сумі 11105,42 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 травня 2013 року. В забезпечення  виконання зобов’язання  відповідачка надала в заставу автомобіль BMW, модель 3201,   1997 року випуску. Проте, ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, в зв’язку  чим утворилась заборгованість в сумі   25338,24 доларів США.

В судове засідання   представник позивача не з’явився, подав заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги   підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилася,  про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала,  а тому суд вирішив ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступих підстав.  

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між публічним акціонерним товариством  "Приватбанк" та ОСОБА_1  було укладено кредитно-заставний договір № НМІВА800000042, згідно якого останній було надано кредит в сумі 11105,42 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 травня 2013 року.

Відповідно до п. 6.1 даного договору застава забезпечує  всі вимоги Банку щодо виконання позичальником  всіх його грошових зобов’язань за цим договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і у такому порядку, як встановлено у цьому договорі із змінами і доповненнями  до нього, внесеними протягом строку його дії. Зокрема (але не обмежуючись цим) застава забезпечує вимоги банку щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати винагород, сплати неустойки за порушення зобов’язань позичальника , всіх інших вимог банку за цим договором , які згідно з чинним законодавством можуть бути задоволені із вартості предмета застави.

Проте, ОСОБА_1  взятих на себе зобов’язань не виконала, в зв’язку з чим станом на 11 квітня 2011 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 25338,24 доларів США.  

          Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, кредитно-заставним договором № НМІВА800000042 від 30 травня 2008 року, заявою на видачу готівки від 30 травня 2008 року, повідомленням від 1 квітня 2011 року, розрахунком заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк».

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно   ч. 1 ст. 1054 ЦК України  за кредитним договором банк  або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит)  позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник  зобов"язується  повернути  кредит  та  сплатити  проценти.

Ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення а предмет застави здійснюється за рішенням суду,  якщо інше не встановлено договором або законом . Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до  ст. 19  Закону  України  «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання  зобов’язання, забезпеченого  заставою, воно не буде виконано.       

З огляду на наведене, врахувавши, що умови кредитно-заставного договору  відповідачка не виконала,   суд приходить до висновку, що  в рахунок погашення заборгованості  слід  звернути стягнення на предмет застави –автомобіль BMW, модель 3201, 1997 року випуску на користь ПАТ КБ «Приватбанк» .       

          На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-227 ЦПК України, ст. 526, ст. 590, ч.1 ст. 1054 ЦК України та  ст. 19 ЗУ «Про заставу», суд

                                                              в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави  - автомобіль BMW, модель 3201, 1997 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на користь  публічного  акціонерного товариства  комерційний банк  «Приватбанк»в  рахунок  погашення заборгованості  за кредитним договором   на суму 25338,24 доларів США   шляхом продажу  предмету застави  публічним  акціонерним  товариством  комерційний банк  «Приватбанк».        

          Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме –1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.  

Суддя:                                                  І.М.Федорук