Справа  № 2-а-285/11                                                                                                                                            

                                                                   ПОСТАНОВА                                       

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                                                                                   м.Ананьїв

        Суддя  Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л. М.,   розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області  про визнання відмови нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну  державну соціальну допомогу «дітям війни» неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

10  травня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в якому просить поновити пропущений строк, визнати безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області виплатити соціальну допомогу, зобов’язати нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 року по теперішній час, та стягнути суму сплачених судових витрат.    

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області. Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачка стверджує, що відповідач  не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та «Про державний бюджет України на 2008 рік»положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо виплати соціальної допомоги дітям війни були обмежені. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» також визнано неконституційними. У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. При цьому, позивачка зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області з проханням зробити перерахунок, але отримала відповідь, відповідно до якої їй було відмовлено у здійсненні перерахунку. Позивачка стверджує, що за період з 01 січня 2007 року по теперішній час їй не в повному розмірі виплачено соціальну допомогу.   

Позивачка вказує, що пропустила шестимісячний строк звернення до суду, але вважає що термін звернення в даному випадку встановлюється не ст. 99 КАС України, а спеціальним матеріальним законом.   

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 13 травня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01 січня 2007 року по 09 листопада 2010 року залишено без розгляду, в іншій частині (за позовними вимогами за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року) по справі відкрито скорочене провадження за приписами ст. 183-2 КАС України.

Відповідач, у строки, передбачені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі не заперечує проти того факту, що позивач є дитиною війни, але позов не визнає, посилаючись на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18 листопада 2004 року передбачено, що фінансування виплат за цим законом проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду. Всі види виплат та їх розміри з Державного бюджету України регламентуються Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, який приймається щорічно законодавчим органом –Верховною Радою України і в разі визнання положень цього Закону неконституційними, в першу чергу Верховна рада повинна внести зміни до даного Закону, а після цього органи виконавчої влади зобов’язанні їх виконувати. За рахунок інших джерел фінансування, державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.

В зв’язку з наведеним відповідач в задоволенні позовних вимог просить відмовити, так як вимоги позивача про стягнення суми не виплаченої державної соціальної допомоги дітям війни з Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі є безпідставними.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 183 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п’яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.   

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.     

Проаналізувавши надані позивачкою докази, суд встановив, що ОСОБА_1  належить до соціальної групи «Діти війни»і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області.   

Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами України.      

Згідно ч. 2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд приймає до уваги, що позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги як дитини війни 10 травня 2011 року.      

З урахуванням постановлення судом ухвали від 13 травня 2011 року  про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01 січня 2007 року по 09 листопада 2010 року без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року включно.   

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача  щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 49 гривень  80 копійок щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.      

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.      

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1  додаткової виплати у період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року у розмірі 49 гривень 80 копійок, тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, не може свідомо відмовляти у цих виплатах, та виплачувати допомогу нижчу, ніж передбачено Законом, у зв`язку з чим суд вважає протиправною відмову у нарахуванні і виплаті позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

Суд також вважає, що слід зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1  невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком  за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум. 

Згідно вимог ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.   

На підставі  викладеного та керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, ч. 1 ст. 41, ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

      Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про визнання відмови нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну  державну соціальну допомогу «дітям війни» неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

     Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з  10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року.

        Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності  до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум за даний період.  

     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

       Допустити негайне виконання  постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

   Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ананьївський районний суд Одеської області.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанцій.

    Суддя:   Л. М. Надєр