УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "29" вересня 2006 р. | Справа № 6/1429 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Климчук А.В. - дов. від 25.04.06
від відповідача Маловічко В.Ю. - дов. від 12.05.06
Розглянув справу за позовом Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" (м. Житомир)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)
про стягнення 37970,00 грн.
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача на свою користь збитків в сумі 37970,00грн., спричинених товариству “Соха” внаслідок неправомірного захопленням відповідачем майна останнього. Факт самовільного захоплення відповідачем майна підтверджує листом Андрушівського РВ УМВС та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб відповідача. Також посилається на рішення господарського суду Житомирської області по справі 1/1311 за позовом ПП Ковальчука О.М. до СТОВ “Дари ланів” про повернення майна з чужого незаконного володіння. Право на стягнення збитків на свою користь позивач обґрунтовує договором цесії про поступку права на вимогу від 28.07.05, який укладено між ТОВ “Соха” та СП “Сприяння інвалідам”.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечує. Вважає його безпідставним та надуманим. Зазначає, що право позивача на звернення до суду з даним позовом ґрунтується на договорі цесії, який не передбачений чинним законодавством і укладений з метою несплати судових витрат при зверненні до суду, оскільки позивач звільнений від їх сплати. Крім того, згідно ст.515 ЦК України не допускається заміна кредитора у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до договору цесії про поступку права на вимогу від 28.07.05, укладеного між ТОВ “Соха” та СП “Сприяння інвалідам”, останній взяв на себе зобов’язання бути позивачем в суді від свого імені і подавати позови про стягнення з боржників ТОВ “Соха” завданих товариству матеріальних та моральних збитків, які уступлені Цесіонарію (СП “Сприяння інвалідам”). Предметом даного договору є стягнення матеріальних збитків у загальній сумі 42800,00грн., що були завдані Цеденту (ТОВ “Соха”) в результаті неправомірного захоплення, привласнення та споживання зі сторони боржників для власних господарських потреб майна, яке належить Цеденту, а саме: сіна вагою 7000 кг вартістю 2800,00грн., силосу вагою 20000 кг вартістю 40000,00грн. (а.с.16).
Як на доказ захоплення майна позивач посилається на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.05 (а.с.8), згідно якої в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб СТОВ “Дари ланів” відмовлено за відсутності в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). Листом від 29.04.05 Андрушівський РВ УМВС роз’яснив ТОВ “Соха” його право звернутися до суду, оскільки в діях службових осіб СТОВ “Дари ланів” вбачається склад злочину, передбаченого ст.356 КК України - самоправство (а.с.7).
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).
Разом з тим закон передбачає, що для настання такої відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а)наявність шкоди; б)протиправна поведінка заподіювача шкоди; в)причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г)вина.
З наданих позивачем доказів, зокрема, звіту про рух продуктів і матеріалів за травень 2005 року (а.с.12), суд не може зробити безперечний висновок про наявність у ТОВ „Соха” сіна та силосу, оскільки це звіт самого товариства „Соха”. Посилання позивача як на доказ на акт прийому передачі майна від 23.12.05 (а.с.20) також не приймається судом за належний, так як він не конкретизований в частині кількості та вартості майна, яке передається. Крім того, як пояснив представник відповідача, по даному акту фактична передача майна не здійснювалась, він носить характер наміру сторін (а.с.52).
Протиправність поведінки відповідача також не знайшла свого підтвердження. Ні постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, ні рішення господарського суду від 13.06.05 по справі №1/1311 не містять доказів про неправомірне захоплення відповідачем майна ТОВ „Соха”, на відшкодування вартості якого пред’явлено даний позов.
СП "Сприяння інвалідам" при обґрунтуванні належності своєї участі у справі в статусі позивача посилається на вищевказаний договір цесії від 28.07.2005р.
Господарський суд вважає, що даний договір не є достатньою правовою підставою для звернення СП "Сприяння інвалідам" до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих іншій особі.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 515 ЦК України передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Отже, всі зобов'язання за новим цивільним кодексом визнаються особистими, тобто такими, що пов'язані із особистістю боржника чи кредитора. За загальним правилом боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання тільки особисто.
В той самий час при визначенні умов договору сторони повинні враховувати вимоги Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
На переконання суду договір цесії не відповідає вимогам цивільного законодавства, зокрема, з тих підстав, що відшкодування збитків відповідно до ст.16 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів, що пов'язується законом з особою, чиї особисті цивільні права були порушені. Право на відшкодування збитків не може бути самостійним предметом правочину (договору) взагалі, оскільки об'єкти цивільних прав прямо визначені в ст.177 ЦК України, до яких належать речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Таким чином, право звернення до суду за захистом порушеного права закон пов'язує безпосередньо з особою, чиї права та інтереси були порушені. Цивільно-правова відповідальність за своєю суттю спрямована на відновлення майнового стану потерпілого, а основною її функцією є компенсація за завдане правопорушення.
Враховуючи те, що цивільні права та інтереси СП "Сприяння інвалідам" відповідачем порушені не були, господарський суд вважає позивача неналежним.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.
Суддя | Терлецька-Байдюк Н.Я. |
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам