Староміський районний суд м.Віннниці

Справа №  4-260/11

П О С Т А Н О В А

13.07.2011

          Суддя  Староміського райсуду м. Вінниці  Вохмінова О.С., з участю прокурорів Ільницького І.І., Семчука О.С., секретаря Момотюка А.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши подання прокурора Староміського району м. Вінниці про застосування екстрадиційного арешту відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився  в м. Норильськ Красноярського Краю Російської Федерації, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого,

в с т а н о в и в :

          Прокурор Староміського району м. Вінниці вніс подання про застосування екстрадиційного арешту до громадянина Молдови ОСОБА_2. Подання мотивував тим, що правоохоронними органами Молдови ОСОБА_2 об`явлений в міждержавний розшук в зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення на території Молдови злочину, передбаченого відповідно до ч.5 ст.190 Кримінального Кодексу Республіки Молдова (шахрайство, вчинене в особливо великому розмірі). Про факт затримання ОСОБА_2 на території Вінницької області було проінформовано ініціатору розшуку. В прокуратуру області з Генеральної прокуратури України, як центрального органу виконання екстрадиції в справах, що знаходяться в провадженні органів досудового слідства надійшов запит Генеральної прокуратури Республіки Молдова щодо видачі в порядку екстрадиції громадянина Республіки Молдови ОСОБА_2, уродженця м.Норильськ, Красноярського краю Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, для притягнення до кримінальної відповідальності. Підстав для невидачі особи в порядку екстрадиції згідно Європейської Конвенції не вбачається.

Згідно протоколу ОСОБА_2 затриманий 25.06.2011 року.

В судовому засіданні прокурори Ільницький І.І. та Семчук О.С. підтримали подання, просили його задоволити за викладених обставин. Додатково пояснили, що ОСОБА_2 не є громадянином України згідно висновку про результати перевірки ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 15.06.2011 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 просили відмовити в задоволенні подання.

Дослідивши матеріали подання, перевіривши наявність запиту про видачу та матеріали екстрадиційної перевірки, вислухавши пояснення ОСОБА_2, думку прокурора та захисника, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.

Правові відносини між Україною та Молдовою з питань видачі громадян врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справ 1993 року та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957р., чинними для обох держав, та які є частинами національного законодавства  України, а також розділом дев’ятим  КПК України.

Відповідно до ст.1 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року сторони зобов’язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених у цій конвенції всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.

Згідно ст.463 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше вісімнадцяти місяців.

З наданих суду матеріалів екстрадиційної перевірки вбачається, що ОСОБА_2 перебуває у міжнародному розшуку з 22.10.2010 року за скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК РМ, постанова про притягнення в якості обвинуваченого датована 01.06.2011 року, покарання за ст.190 ч. 5 КК РМ передбачено на строк від  8 до 15 років, згідно ст. 46 КК РМ давність притягнення до кримінальної відповідальності –15 років з дня скоєння злочину.

25.06.2011 року ОСОБА_2 був затриманий працівниками Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області.

Письмовий запит Першого заступника Генерального прокурора Республіки Молдова на видачу ОСОБА_2 надійшов 20.06.2011 року за № 7-148/11 –2545.

  З виписки з регістру громадян та довідки Міністерства інформаційних технологій і зв`язку Республіки Молдова, ОСОБА_2 є громадянином Молдови, і 22.10.1997 року був знятий з реєстраційного обліку на території Республіки Молдова у зв`язку з виїздом на місце проживання до м. Бершадь, Україна.   

Згідно висновку ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 14.06.2011 року, ОСОБА_2, 1964 р.н., не є громадянином  України. Згідно висновку службової перевірки ГІРФО УМВС України у Вінницькій області, паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 21.02.2001 року ОСОБА_2 вважається таким, що виданий безпідставно.

Підстав для невидачі ОСОБА_2 в порядку екстрадиції передбачених ст. 2-11 Конвенції, ст. 466 КПК України, не вбачається.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника про те, що ОСОБА_2 є громадянином України, є безпідставними і спростовуються доказами, оглянутими в судовому засіданні і наведеними в постанові.  

Приймаючи до уваги роз`яснення, які містяться в постанові Пленуму ВСУ № 16 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією», керуючись  Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, ст.ст. 463, 466 КПК України, суд,  -

п о с т а н о в и в :

Подання задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Норильськ Красноярського Краю Російської Федерації, зареєстрованого по АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту до вирішення питання про його видачу та фактичної передачі компетентним органам Республіки Молдова.  

На постанову суду може бути подана апеляція протягом трьох діб з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя:

Постанова мені оголошена, право оскаржити дану постанову мені роз'яснено.

" 13" липня 2011 року                                            ___________________________