РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-53/11

02.08.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу по справах громадянства, іміграції та реєстрації фізічних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення, розподіл домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за участю третіх осіб – Управління по справах дітей Сімферопольської РДА в АРК, ВАТ «Райффайзен банк Аваль», прокурора Сімферопольського району АРК-

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням суду від 27.04.2010р. за нею визнано право власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_2, однак відповідач чинить їй перешкоди у користуванні власністю, у зв’язку з чим просить розділити зазначене домоволодіння, вселити її з дітьми, встановити порядок користування земельною ділянкою, зобов’язати ВГІРФО Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим зареєструвати її у домоволодінні та стягнути з ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду.  

Ухвалою суду від 10.09.2010р. на підставі клопотання відповідача у якості третьої особи залучено ВАТ «Райффайзен банк Аваль» /а.с.109/.

Ухвалою суду від 11.07.2011р. на підставі клопотання представника позивача у якості співвідповідача залучено  Відділ по справах громадянства, іміграції та реєстрації фізічних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим, у якості третьої особи - Управління по справах дітей Сімферопольської РДА в АРК /а.с.201/.

Ухвалою суду від 02.08.2011р. провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання відділ по справах громадянства, іміграції та реєстрації фізічних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим зареєструвати ОСОБА_1 та малолітніх дітей  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в домоволодінні АДРЕСА_2

У  судовому засіданні позивач та її представник  позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, пояснивши, що рішенням суду від 27.04.2010р. за нею визнано право власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_2, однак відповідач чинить їй перешкоди, не дає можливості мешкати з дітьми у зазначеному домоволодінні, у зв’язку з чим вона вимушена орендувати житло і нести матеріальні витрати. Вищенаведена поведінка відповідача завдає моральної шкоди їй та дітям, тому просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 26000грн. та моральну шкоду у розмірі 10000грн.  Також просить розділити домоволодіння АДРЕСА_2 та визначити варіант користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту, запропонованого експертом, всі необхідні перебудови погоджується зробити за власний рахунок, на виплату компенсації згодна.

В судове засідання від 02.08.2011р. відповідач не з’явився, повідомлений належним чином, що підтверджується його заявами про ознайомлення зі справою від 28.07.2011р. та 01.08.2011р., заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило /а.с.265-266/. Представник відповідача в судове засідання від 02.08.2011р.  не з’явився, що підтверджується його власноручним підписом /а.с.263/.

В ході судового розгляду відповідач та його представник  проти заявлених позовних вимог заперечували, пояснивши, що ОСОБА_2 знову одружився та має від другого шлюбу маленьку дитину. Частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_2 в натурі не виділені, між сторонами існують негативні стосунки, які роблять неможливим проживання в одному домоволодінні двух сімей. Обидва варіанти розподілу домоволодіння, запропоновані експертом, не можуть бути застосовані, оскільки не ділять домоволодіння на рівні ізольовані частки. Провадження у справі стосовно вимог про зобов’язання ВГІРФО Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим зареєструвати позивачку та дітей в зазначеному домоволодінні вважали за необхідне закрити, а у задоволенні вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити, оскільки вони не засновані на законі.  

Від представника відповідача - ВГІРФО Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника /а.с.206/.

Представник третьої особи – ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував частково, пояснивши, що спірний будинок знаходиться в іпотеці відповідно до іпотечного договору, тому заперечував проти розподілу домоволодіння, реєстрації та вселення позивачки з дітьми. Інші позовні вимоги вважає за необхідне розглянути на розсуд суду.

Представник третьої особи - Управління по справах дітей Сімферопольської РДА в АРК на задоволенні позовних вимог наполягала, пояснивши, що відповідач порушує житлові права дітей, оскільки не дає їм можливості разом з матір’ю мешкати у належній їй на праві власності частині домоволодіння АДРЕСА_2. З урахуванням інтересів дітей наполягала на першому варіанті розподілу домоволодіння та просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду на користь позивачки.

Прокурор Сімферопольського району АРК в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала, пояснивши, що ОСОБА_2 порушує права позивачки та дітей, перешкоди в користуванні власністю повинні бути усунені, домоволодіння розділено, позивачка з дітьми зареєстрована  відповідно до законодавства та на її користь стягнуто з відповідача матеріальна та моральна шкода.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 07.02.2004р. відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Сімферополя, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одружились, про що зроблено актовий запис №51 /а.с.49/.

Рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 24.11.2008р. по справі №2-3149/08 шлюб між сторонами розірвано /а.с.10/.

Згідно довідки №4692 від 07.10.2008р., виданої Гвардійською селищною радою Сімферопольського району АРК, ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_2 /а.с.11/.

Сторони є батьками дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 /а.с.12-13/.

Під час шлюбу сторонами було придбано будинок АДРЕСА_2 про що укладено договір купівлі-продажу від 15.12.2006р. /а.с.16/.

Рішенням Апеляційного суду АРК від 27.04.2010р. по справі №22-ц-1814/2010, яке залишено без змін Ухвалою від 29.11.2010р. Верховного суду України і є преюдицією у даній справі відповідно до ст.61 ЦПК України, визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частки домоволодіння по АДРЕСА_2

Заслухавши сторони та їх представників, третіх осіб, прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи,  оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статтей 358, 364, 370 Цивільного України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Суд, вивчивши варіанти поділу домоволодіння, заслухавши думку сторін, їх представників, третіх осіб та прокурора, вважає за необхідне вибрати перший варіант поділу домоволодіння відповідно до висновку експертизи № 2922 від 21.04.2011 року, за яким  на Ѕ частку будинку ОСОБА_1 виділяється частина жилого будинку літер «А» (приміщення 1-4,1-3, частина приміщення 1-7 площею 3,35кв.м.) загальною площею 38,35 кв.м. вартістю 61495грн., прибудову літер «А1» вартістю 14809грн., навіс  літер «а» вартістю 491грн., гараж літер «н/ж» вартістю 32316грн, загальною вартістю  109111 грн., що на 10532 грн. більше, чим потрібно на Ѕ частку та відповідає 55/100 часток ( зелений колір в додатку № 2).

За вказаним варіантом ОСОБА_2 на Ѕ частку  необхідно виділити частину жилого будинку літер «А» (приміщення 1-5,1-6, частину приміщення 1-7 площею 3,18 кв.м) площею 24,25 кв.м. вартістю 38885грн., прибудову літер «А2» вартістю 19077грн.,  сарай літер «Б» вартістю 6600грн., сарай літер «В» вартістю 11803грн., навіс літер «Д» вартістю 1106грн., вбиральня літер «Е» вартістю 2722грн., підвал літер «Ж» вартістю 5670грн., вхід в підвал літер «ж» вартістю 2184грн., загальною вартістю  88047грн., що на 10532 грн. менш, чим потрібно на Ѕ частку та відповідає 45/100 часток (жовтий колір в додатку № 2).

Задовольняючи позовні вимоги в частині розподілу будинку та погоджуючись з першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи, суд виходить з того, що позовні вимоги в цій частині засновані на законі, розподіл спірного нерухомого майна технічно можливий, кожній зі сторін виділяється частина будинку з самостійним виходом, зазначений варіант розроблений експертом з незначним відступом від ідеальних часток сторін.   Також суд враховує інтереси двох неповнолітніх дітей позивачки, її згоду за свій рахунок самостійно зробити переобладнання при даному варіанті, а саме: встановити перегородку  в приміщенні 1-7, закласти двірний пройом між приміщеннями 1-2 та 1-1, в приміщенні 1-2 виконати перепланіровку, при якої зробити корідор шириною 1,2 м, кухню, санузел, зробити двірний пройом між приміщеннями 1-2,1-3 та вхідний двірний пройом в приміщенні 1-2, зробити незалежну систему опалення, електроосвітлення.

При цьому суд вважає за необхідне стягнути з позивачки на користь відповідача різницю між вартістю, що виникла при поділі домоволодіння і зазначена в експертному висновку в сумі 10532грн.

Суд не враховує доводи відповідача та його представника, що позивачка мала у власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, де вона може мешкати з дітьми,  що вона свідомо відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька, що мати позивачки має будинок в с. Курганне Сімферопольського району, де  ОСОБА_1 також може проживати з дітьми, оскільки, по-перше, предметом спору по даній справі є саме домоволодіння АДРЕСА_2, а не будь-яке інше житло, по-друге,  в силу ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також не мають правового значення і доводи позивача та його представника про негативні стосунки сторін та неможливість проживання в зазначеному домоволодінні двух сімей, оскільки це не є законною підставою для відмови в позові про розподіл домоволодіння.

Крім того, вищещазначеним рішенням Апеляційного суду АРК від 27.04.2010р.  встановлено, що ОСОБА_1 (так само як і ОСОБА_2.) іншого житла не мають. /а.с.44/.

Суд не сприймає доводи позивача та його представника, що жоден з варіантів, запропонованих експертом, не можливо застосувати, оскільки вони не відповідають ідеальним часткам сторін, тому що вони спростовуються висновком експертизи № 2922 від 21.04.2011 року, який погоджений з компетентними органами. Крім того, іншої можливості розділити домоволодіння, ніж запропонованої експертом, не вбачається.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджаться своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перешкоджає позивачці мешкати з дітьми в домоволодінні АДРЕСА_2, що не заперечувалось самим відповідачем та підтверджено показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.07.2011р. /а.с.241/.

У відповідності зі ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Враховуючи зазначене, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення її з дітьми в домоволодіння АДРЕСА_2 Сімферопольського району АРК обгрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, у зв’язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про виділ земельної ділянки, про її розмір та межі, а також відомості, що підтверджують право користування чи право власності на зазначену земельну ділянку, що не позбавляє сторони права після отримання необхідних документів звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкод при здійсненні реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки, як вбачається з відповіді  Сімферопольського районного БТІ від 28.06.2010р./а.с.59/ відмова в реєстрації відбулась у зв’язку з невірним зазначенням адреси знаходження домоволодіння, що може бути усунуто в  передбаченому законом порядку.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК Україну, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

 Оскільки в справі відсутні квитанції (або інші підтверджуючи документи) про сплату позивачкою 26000грн. за оренду житла, не встановлено причинний зв’язок між поведінкою ОСОБА_2 та хворобами позивачки і дітей, а інших доказів позивачкою не надано, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди недоведеними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.    

У відповідності зі ст.88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10, 11, 60, 61, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 та малолітніми дітьми ОСОБА_3, 1998р.н., ОСОБА_4, 2005р.н. домоволодінням АДРЕСА_2

3.          Вселити ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, 1998р.н., ОСОБА_4, 2005р.н. в домоволодіння АДРЕСА_2

4.          Розділити домоволодіння АДРЕСА_2 виділивши у власність: ОСОБА_1 на Ѕ частки - частину жилого будинку літер «А» (приміщення 1-4,1-3, частину приміщення 1-7 площею 3,35кв.м.) загальною площею 38,35 кв.м. вартістю 61495грн., прибудову літер «А1» вартістю 14809грн., навіс  літер «а» вартістю 491грн., гараж літер «н/ж» вартістю 32316грн, загальною вартістю  109111 грн., що відповідає 55/100 часток ( зелений колір в додатку № 2); ОСОБА_2 на Ѕ частки - частину жилого будинку літер «А» (приміщення 1-5,1-6, частину приміщення 1-7 площею 3,18 кв.м) площею 24,25 кв.м. вартістю 38885грн., прибудову літер «А2» вартістю 19077грн.,  сарай літер «Б» вартістю 6600грн., сарай літер «В» вартістю 11803грн., навіс літер «Д» вартістю 1106грн., вбиральню літер «Е» вартістю 2722грн., підвал літер «Ж» вартістю 5670грн., вхід в підвал літер «ж» вартістю 2184грн., загальною вартістю  88047грн., що  відповідає 45/100 часток (жовтий колір в додатку № 2)

5.          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10532грн.

6.          Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2

7.          Зобов’язати ОСОБА_1 зробити наступні перепланування в домоволодінні АДРЕСА_2 поклавши на неї всі необхідні витрати: встановити перегородку  в приміщенні 1-7, закласти двірний пройом між приміщеннями 1-2 та 1-1, в приміщенні 1-2 виконати перепланіровку, при якої зробити корідор шириною 1,2 м, кухню, санузел, зробити двірний пройом між приміщеннями 1-2,1-3 та вхідний двірний пройом в приміщенні 1-2, зробити незалежну систему опалення, електроосвітлення.

8.          У задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

9.          Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави 547,50грн.

10.          Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави 850грн.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя