ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-4737/11

18.07.2011                       року                                                                                          м. Сімферополь

Суддя  Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Докучаєва В.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, нарахування та виплату недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,  -  

                                                                В с т а н о в и в:

        Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим просив суд про зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, обчислюючи із урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та стягнути недоотриману компенсацію за період з 01.01.2006 року по 31.05.2011 рік в сумі 7925 грн. 10 коп.  

       Ухвалою суду від 20.05.2011 року позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2006  року по 19.12.2010 року залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

 Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.         

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом   (а.с.13), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є  особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»  неодноразово була   зупинена Законами України, а саме Законом України  від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України  від 28.12.2007 р. «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., 22.05.2008 р.  положення вищезазначених Законів, якими було припинено  дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані  неконституційними.

При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний  бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати  визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Також зазначив, що це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які  обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Також, суд установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідношення, повинен визнати такі дії незаконними  та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус, тому вимоги про проведення перерахунку та виплаті підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.12.2010 року по 31.05.2011 рік (межі позовних вимог) обчислюючи із урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

       Суд виходить з того, що вимоги  про стягнення з відповідача недоплаченої суми грошової допомоги не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування грошової допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача, провести перерахунок підвищення до пенсії з 20.12.2010 року по 31.05.2011  року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає необхідним  зобов’язати відповідача – Головне Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим, здійснити виплату підвищення до пенсії з 20.12.2010 року по 31.05.2011 року, оскільки це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  11,  160-163,167 КАС України, суд,-

                                                             П о с т а н о в и в:

            Позов  задовольнити частково.

Визнати дії Головне Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим про відмову нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене  щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.12.2010 року по 18.07.2011 року, обчислюючи із урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», протиправними.

Зобов'язати відповідача Головне Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим нарахувати та виплати ОСОБА_1 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.12.2010 року по 18.07.2011 року,  обчислюючи із урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову відмовити.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіки Крим виконати постанову негайно.       

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

    Суддя