Справа № 2-631/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

               головуючого  судді                       Погребняк Т.Ю.

               при секретарі                                Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

          13 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду          м. Дніпродзержинська з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2, аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, на її користь, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання в Національному гірничому університеті.

          В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідач у справі –батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. ОСОБА_3 навчається на І курсі в Національному гірничому університеті, тому не працює і знаходиться на повному утриманні матері, яка працює, однак їй складно самостійно забезпечувати нормальний розвиток сина.

                 В наданій суду письмовій заяві позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просить суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, на його утримання, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, до закінчення сином навчання в Національному гірничому університеті. Також, позивачка зазначила, що просить суд розглянути справу без її участі.

          Відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що з позовними вимогами згоден в повному обсязі, просить суд розглянути справу без його участі.

          Суд, взявши до уваги позицію позивачки та відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

           У відповідності до ст. ст. 199-200 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, якщо ті продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення дитиною віку двадцяти трьох років, у разі, якщо батьки мають можливість надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів суд, враховуючи вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України, бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище сторін, наявність у платника аліментів інших осіб на утриманні та інші обставини, що мають істотне значення.

          В судовому засіданні встановлено, що відповідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (л.с. 8), актовий запис № 111 від 23 січня 1993 року, зроблено відділом записів актів громадянського стану виконкому Жовтневої райради                                          м. Дніпропетровська, його батьком є ОСОБА_2 - відповідач у справі, а матір'ю –позивачка              ОСОБА_1 ОСОБА_3 не працює, оскільки навчається на І курсі денного відділення в Національному гірничому університеті, що підтверджується довідкою з вказаного навчального закладу (л.с. 4), тому потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_1 працює і матеріально допомагає сину, однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 навчається і не працює їй важко самостійно його забезпечувати.

          Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3, на його користь, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до закінчення навчання в Національному гірничому університеті, що підтверджується його заявою (л.с. 11), доказів, які б доводили його неспроможність надавати матеріальне утримання сину до закінчення навчання, ним не наведено. Таким чином, виходячи з доказів, наданих сторонами у справі, суд дійшов висновку про те, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 13 грудня 2010 року і до закінчення ним навчання в Національному гірничому університеті, тобто до 30.06.2014 року.

          Керуючись ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в сумі 51 грн. на користь держави та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів –у межах суми платежу за один місяць.

            Відповідно до ст. ст. 182, 198-201 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в “Українському центрі механізації колійних робіт” м Київ, який проживає за адресою:                                     АДРЕСА_1, аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його утримання, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 13 грудня 2010 року і до закінчення навчання в Національному гірничому університеті, тобто до 30 червня 2014 року.

          Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. на користь держави та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                                         Головуючий у справі                                                     Погребняк Т.Ю.