Справа № 1102 /2008 року

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

М. МИКОЛАЄВА

_______________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

19 лютого  2008  року                                                               м. Миколаїв

Ленінський  районний суд м. Миколаєва в складі:

            головуючого по справі судді         -    Олефіра М.В.,

при секретарі судового засідання -     Семеновій  О.О.,

за участю позивача, представника позивача, представників відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства промислової політики України ДП «Науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» «Про визнання недійсними наказів Мінпромполітики України та ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект», про звільнення його з займаної посади генерального директора, поновлення на вказаній посаді та визнання недійсним запису в його трудовій книжці про звільнення»,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2007 року ОСОБА_1., звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів і просить визнати:

- не дійсними накази Мінпромполітики України № 204-Д та № 207-Д від 17.12.2007 року про його звільнення з посади генерального директора ДП «Науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»;

- визнати не дійсним наказ ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» №3 від 10.01.2008 року про його звільнення з посади генерального директора ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»;

- поновити його на посаді генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» та визнати не дійсним запис № 23, внесений до трудової книжки про його звільнення.

Посилається в позові на те, що 21 січня 2002 року, наказом Міністерства промислової політики України за № 25-Д, він був призначений на посаду генерального директора ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», на підставі контракту № 1-3\4-5 від 25.01.2002 року.

18 грудня 2007 року, він отримав копію наказу Мінпромполітики України за №204-Д від 17 грудня 2007 року, про своє звільнення з посади генерального директора.

Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, так як відповідно до п.31 контракту був встановлений строк його дії до 25 січня 2007 року, проте у відповідності до п.29 вказаного контракту сторони за два місяці до його закінчення повинні були або розірвати його, або поновити. Вказаний пункт контракту не був виконаний, проте він був допущений до роботи гендиректора після 25 січня 2007 року і до часу його звільнення продовжував виконувати свої обов'язки.

Крім того, на час видачі наказу, він перебував на лікарняному, а тому його звільнення не допускається в період тимчасової непрацездатності. Основною причиною свого звільнення вважає - за політичними мотивами.

Тому, він просить суд задовільнити всі його позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та просила суд задовільнити їх в повному обсязі.

Представник Міністерства промислової політики України в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував.

Вважає, що позивач звільнений з посади генерального директора ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» на законних підставах, так як у ОСОБА_1. закінчився контракт, а Міністерство промполітики України не продовжило дії контракту, про що ОСОБА_1. неодноразово письмово попереджався міністерством, крім того розірвання контракту з позивачем було погоджено з Кабінетом Міністрів України, а тому контракт був розірваний з ОСОБА_1. на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Позивач був звільнений з посади генерального директора після того, як вийшов з лікарняного на роботу, на підставі наказів Мінпромполітики України за №204-Д та №207-Д від 17 грудня 2007 року, а наказом по підприємству №3 від 10.01.2008 року було тільки зафіксовано дату звільнення позивача. А тому вказаний наказ по підприємству має правове підґрунтя і запис внесений кадровою службою підприємства до трудової книжки позивача на підставі даного наказу відповідає чинному законодавству.

Тому просить суд в позові ОСОБА_1. - відмовити.

Представник відповідача ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» проти позовних вимог позивача заперечувала, з цих же підстав, що і представник Мінпромполітики України, а тому в їх задоволенні просила суд відмовити позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Так, контракт може укладатися з працівником лише за умови, що він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про підприємства в Україні», керівник підприємства наймається \призначається або обирається власником.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року №8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» та постанови Кабінету Міністрів від 19.03.1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» з послідуючими змінами, установлено, що контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком № 2 цієї постанови. З керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти. У разі відмови міністерства або іншого підвідомчого Кабінету Міністрів України органу виконавчої влади укласти контракт з керівником підприємства, трудовий договір розривається на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Таким чином, Міністр промислової політики України, наділений правом призначати на посади та звільняти з посад у встановленому законодавством порядку керівників підприємств, що перебувають в управлінні Мінпромполітики України.

Встановлено, що 25 січня 2002 року між Міністерством промислової політики України та позивачем був укладений контракт №1-3\4-5, згідно з яким останній був призначений на посаду генерального директора державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» на термін з 25 січня 2002 року по 25 січня 2007 року.

За умовами контракту сторони досягли згоди, що цей контракт припиняється, шляхом звільнення керівника у разі закінчення контракту та після закінчення терміну дії контракту, а також за два місяці до закінчення терміну дії контракту, він може бути за угодою Сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін \п.11 пп.4, пп.«а»п.25 та п.29 Контракту \а.с.5-7\.

В судовому засіданні встановлено, що Мінпромполітики України від 13 жовтня 2006 року на адресу генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» ОСОБА_1., був  відправлений лист за № 01\2-8-946, який рекомендовано було вручено 19 жовтня 2006 року позивачу, що дія контракту від 25 січня 2002 року № 1-3\4-5 закінчується 25 січня 2007 року, а тому йому необхідно визначитися щодо укладення контракту на новий термін. У разі незгоди або відмови Мінпромполітики України укласти контракт на новий термін, вказаний лист є офіційним повідомленням про наступне звільнення. Про те, що Мінпромполітики не має наміру укладати з позивачем контракт та призначати його на посаду генерального директора ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» та має намір про розірвання трудового договору на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України, позивач був особисто попереджений і Міністром від 23 травня 2007 року за №10\1-5-739, після погодження вказаного питання про розірвання контракту з ОСОБА_1. у Віце-прем'єр -міністра України 22 травня 2007 року. \а.с.64-66\ та в жовтні 2007 року при особистій зустрічі Міністра та позивача.

Відповідно до наказу Міністра промислової політики України № 204-Д від 17 грудня 2007 року «Про звільнення ОСОБА_1.» та № 207-Д від 17 грудня 2007 року про внесення змін до наказу №204-Д, у зв'язку з допущеною друкарською помилкою, ОСОБА_1. звільнено з посади гендиректора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» м. Миколаєва першим днем виходу з лікарняного наказом по підприємству на підставі цього наказу, у зв'язку з відмовою міністерства укласти контракт відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, припинивши дію укладеного з ним контракту від 25 січня 2002 року № 1-3\4-5. На підставі наказу по підприємству, зробити відповідний запис у трудовій книжці кадровою службою по підприємству.

Наказом Міністра промислової політики України № 205-Д від 17 грудня 2007 року на ОСОБА_3., покладені виконання обов'язків гендиректора ДП НВКГ «Зоря»- «Машпроект» з 18 грудня 2007 року. \а.с.63\.

Наказом № 3 від 10.01.2008 року, В.о. гендиректора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» після виходу ОСОБА_1. з лікарняного на підставі наказів Міністра промислової політики України від 17.12.2007 року за № 204-Д та 207-Д та наданих лікарняних листів, позивач був звільнений з посади генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» з 10.01.2008 року у зв'язку з відмовою міністерства укласти контракт відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В суді встановлено, що позивач на момент видачі наказу Міністром про його звільнення з відмовою міністерства укласти контракт відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України знаходився на лікарняному, в подальшому продовжував лікування, закінчив його 9 січня 2008 року та мав стати до роботи 10 січня 2008 року. Але на підставі п. 28 Положення про Порядок укладення контракту з сфери управління Мінпромполітики України при найманні на роботу, затвердженого наказом Міністра промислової політики України від 03.09.2004 року №175-Д, у разі звільнення керівника підприємства, якщо він одночасно захворів, звільнення здійснюється наказом по підприємству на підставі наказу Мінпромполітики першим днем виходу з лікарняного, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства кадровою службою підприємства. А в судовому засіданні встановлено та підтверджено копією трудової книжки позивача, що не дивлячись на наявність наказів Мінпромполітики України №204-Д та 207-Д від 17.12.2007 року, в.о. гендиректора ДП «Зоря»-«Машпроект» тільки 10.01.2008 року видав наказ № 3 про звільнення позивача  з посади у зв'язку з відмовою міністерства укласти контракт відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, після виходу позивача на роботу та передбачено проведення розрахунку з позивачем в зв'язку зі звільненням.

Питання припинення строкового трудового договору регулюються п.8ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України трудовий договір, укладений на визначений строк, припиняється з підстав, передбачених контрактом.

Як встановлено вище, підставою для звільнення позивача з роботи стало саме відмова міністерства укласти новий контракт з позивачем, дія якого закінчилася 25 січня 2007 року, умови, які є підставою для звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, викладені в п. 11 пп.3 та п.25 «а» Контракту.

Тому аналізуючи вищевикладене, суд приходе до висновку про дотримання відповідачами норм трудового законодавства про звільнення позивача і не знаходить підстав для задоволення його вимог.

Суд вважає безпідставними твердження позивача та його представника в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач неодноразово попереджався, як за два місяці до закінчення контракту, так і про відмову міністерства переукладати з ним контракт на новий термін, про що в суді не заперечував і сам ОСОБА_1., а тому його твердження про те, що після спливу двох місяців після закінчення дії контракту, його контракт вважається продовженим, суд не може взяти до уваги, так як п. 29 Контракту передбачає за угодою сторін його продовження або укладення, а з боку Мінпромполітики такої угоди не було. Крім того, не встановлено судом і будь-яких переслідувань позивача з боку Мінпрополітики з політичних мотивів, які, на його думку, і стали істиною причиною його звільнення, т.я. викладене вище спростовує дані твердження. Доводи позивача та його представника про те, що в.о. гендиректора на період видачі наказу по підприємству про його звільнення 10.01.2008 року був ОСОБА_2., а не ОСОБА_3., судом не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що 17 грудня 2007 року Міністр поклав виконання обов'язків гендиректора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» з 18 грудня 2007 року на ОСОБА_3.\а.с.63\. А наказами по підприємсту за № 669 та № 670 від 19 грудня 2007 року ОСОБА_3. приступив до виконання своїх обов'язків з 19 грудня 2007 року, а ОСОБА_2. з 19 грудня 2007 року припинив виконання обов'язків гендиректора.\а.с. 56-57\. Вказані накази ніким не оскаржено, в судовому чи іншому порядку не скасовано.   

Виходячи з викладеного вище, суд приходе до висновку про безпідставність тверджень позивача та його представника в судовому засіданні щодо незаконності звільнення позивача з займаної посади.    

Тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214 - 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Міністерства промислової політики України, Державного підприємства «Науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» про скасування наказів Мінпромполітики № 204-Д та № 207-Д від 17 грудня 2007 року та наказу ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» № 3 від 10.01.2008 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» та про поновлення його на вказаній посаді і визнання не дійсним запису в трудовій книжці за № 23 від 10.01.2008 року про його звільнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя                                                               М.В. ОЛЕФІР