Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 року справа №2а-3626/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 08.04.2011 р. ВП № 11835547, -
В С Т А Н О В И В :
Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області звернулося до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови державного виконавця від 08.04.2011 року про арешт грошових коштів, яку було прийнято при виконанні судового рішення за виконавчим листом № 2а-107/2009, про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки в сумі 4485 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано постанову державного виконавця в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 448, 50 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11, 28 грн., у задоволені решти вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч.4 п.23 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» № 609 від 09.07.2008р., виконавчий збір та інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 «Оплата інших послуг та інші видатків», в наслідок чого, при накладені арешту на грошові кошти на рахунку № 35413074000633 КФК 090303, державним виконавцем було порушено вказану норму.
Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки судом при прийнятті судового рішення порушено норми матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виконати рішення суду неможливо в зв’язку з тим, що на даним момент Управління не профінансоване для цих потреб і видатків, а саме на виконання рішень суду. Стягнення грошових коштів зі спеціалізованого розрахункового рахунка для виконання рішень суду неможливо, так як кошти на даному розрахунковому рахунку призначені для виплати допомоги на поточний рік. При стягненні з цих рахунків коштів буде допущено нецільове використання бюджетних коштів, що є грубим порушенням бюджетного законодавства.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-107/2009, виданий 26.02.2009 р. Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 4485 грн. допомоги на оздоровлення, на виконання якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження, боржнику запропоновано виконати судове рішення в добровільному порядку в 7-денний строк з дня отримання постанови про відкриття провадження. В рамках виконавчого провадження у зв’язку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2011 р. ВП № 11835547 про арешт коштів боржника в межах суми 4944 78 грн., з яких: 4485 грн. – за рішенням суду, 448, 50 грн. – виконавчий збір, 11,28 грн. – витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності накладення арешту на рахунок Управління праці та соціального захисту населення у зв’язку з невиконанням рішення суду.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (у новій редакції).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно п.6 ч.3 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено пунктом 4 статті 50 зазначеного Закону, в якому визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено ст.52 Закону № 606-XIV.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Згідно ч.3 ст.57 Закону № 606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону № 606-XIV державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.
Крім того, ч.6 ст.59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.
Отже, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, що містяться на розрахунковому рахунку № 35413074000633 КФК 090303 в Головному Управлінні Державного казначейства України у Луганській області, в межах суми 4485 грн. є правомірним, а протиправним є лише в частині стягнення суми виконавчого збору в розмірі 448, 50 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11, 28 грн., оскільки наведеними нормами не передбачено застосування арешту активів на вказані витрати.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 08.04.2011 р. ВП № 11835547 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею чинності.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон