Головуючий у 1 інстанції - Сидоров Є.І.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року  справа №2а-2713/11/0525           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про стягнення суми на оздоровлення, -  

ВСТАНОВИВ:   

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2011 року позов задоволено: визнано незаконними дії відповідача та зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради нарахувати позивачу та сплатити за рахунок державного бюджету недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2010 рік у сумі 3674 грн.

           Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким  відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм матеріального права.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

              Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справ, позивач належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, є інвалідом 2 групи.

В 2010 року відповідач перерахував позивачу суму компенсації на оздоровлення в розмірі 90 грн., при цьому керувався  постановою Кабінету Міністрів України № 562.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – п’ять мінімальних  заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Колегія суддів зазначає, що вищевикладені приписи статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в  редакції станом на 05.07.2007 року є діючими, та на час спірних правовідносин не зупинялись та не змінювались іншими нормативно-правовими актами.

Разом з цим, Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року, всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину, кратну до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів ІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», розмір мінімальної заробітної плати, станом на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення, складав 941 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», якими встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2010 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, діяв в порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснив виплату суму меншу, ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», що призвело до порушення прав позивача.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 21, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2011 року - залишити без задоволення.               

Постанову Кіровської районної у м. Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про стягнення суми на оздоровлення - залишити без змін.                

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон