Справа № 2-а-5545/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю. М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білопільському районі про зобов’язання зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білопільському районі. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 51 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії ІІ, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.  Позивач вважає, що отримує додаткову пенсію у значно нижчому розмірі, ніж передбачено відповідно до вищевказаного законодавства. Однак, незважаючи на його неодноразові звернення, відповідач перерахунок належної йому до виплати додаткової пенсії не зробив.  А тому він звернувся до суду із даним  позовом до управління Пенсійного Фонду України в Білопільському  районі про перерахунок пенсій  за період з  2001 року.

Ухвалою Білопільського районного суду від 22 липня 2011 року позов в частині позовних вимог за період із  2001 року по 18 січня 2011 року залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із позовом.

Управління Пенсійного Фонду України в Білопільському районі Сумської області направило суду письмове заперечення проти позову, з якого вбачається, що  ОСОБА_1  перебуває на обліку в управлінні та одержує додаткову пенсію на підставі Закону № 796 як учасник  ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії. Разом із цим управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі вважає, що  посилання позивача на ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 2, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах,  –30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, –є необґрунтованими. Порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, єдиного нормативно - правового акту, який регулює дане питання. Положення  Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою  чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Разом із цим відповідач у своєму запереченні також зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом  встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії,   та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області. Додаткова пенсії позивачу нараховуються та виплачуються управлінням пенсійного фонду у розмірі меншому ніж встановлено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України   “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796.  

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 51 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні цього спору слід виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії передбаченої статтею 51 Закону України № 796 застосування підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України  також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, в частині 2 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд погоджується із позицією позивача щодо порушення його права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно статті 51 Закону № 796-XII у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).

Пунктом 7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту. Установити,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”,  статті  6  Закону  України  “Про соціальний захист  дітей  війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та деяких  інших осіб” застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік". Зазначений Закон набрав чинності 19 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню за період з 19 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно.

Крім того, суд визнає неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати  додаткової пенсії у належному розмірі.

На підставі викладеного, ст. 46 Конституції України, ст.ст.48, 49, 51, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 2, 3, 6 –9, 11, 17, 18, 69 –71, 94, 159, 160 –163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі щодо не нарахування та невиплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю передбачену статтею 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 та виплати недоплаченої суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачену статтею 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  за період з 19 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що діяли на момент належної виплати, за виключенням сум фактично проведеної виплати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: