Справа №  2-263/11

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді- Бучацької А. І., при секретарі – Швець А.С., за участю: позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділу державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, про оспорювання батьківства та виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що  з вересня 2008 року вони спільно проживали та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила від нього сина В даний час вони з відповідачем припинили сімейні відносини, дитина знаходиться на її утриманні, а він не надає їй матеріальної допомоги. Посилаючись на ці обставини, позивачка  просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі 30% передбаченого законом прожиткового мінімуму щомісячно.

 05 травня 2011 року позивачка  доповнила свій позов та просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини, починаючи з червня 2009 року, посилаючись на те, що відповідач отримує надбавку до пенсії на дитину у сумі 150 гривень щомісячно, яку  дитині не віддає. Вона не зверталась до суду раніше, тому що сподівалась, що відповідач буде  надавати їй добровільно матеріальну допомогу на  утримання дитини.

   Під час розгляду справи позивачка підтримала позов і просила його задовольнити.              

  Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він не являється батьком дитини, яку народила позивачка. Відповідач звернувся з зустрічним позовом до позивачки, в якому просив виключити його батьківство щодо ОСОБА_3 та зобов*язати відділ реєстрації актів громадянського стану Саратського районного управління юстиції Одеської області виключити запис про нього як батька з актового запису про народження дитини.

   Зустрічний позов відповідач обгрунтував тим, що народжена позивачкою дитина не походить від нього, про що він дізнався 1 жовтня 2010 року, коли отримав в Саратському районному суді копію позовної заяви ОСОБА_1 до нього та відділу ДРАЦС Саратського РУЮ про внесення змін до актового запису про народження дитини. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначала, що заяву  про встановлення батьківства до РАЦСу  вона не подавала, а  таку заяву від свого та її імені підписав відповідач, який у той час знаходився у важкому хворобливому стан, а також під впливом та оманою матері ОСОБА_1- ОСОБА_4     

  Позивачка зустрічний позов не визнала,  заперечувала проти його задоволення, тому що відповідач являється батьком її дитини і він  з власної ініціативи подавав разом із нею  заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання батьківства. Позовну заяву про виключення відомостей про відповідача як батька дитини  її змусив подати до суду відповідач, щоб їй надали статус одинокої матері та вона отримувала державну допомогу на дитину. Однак, коли їй роз*яснили правові наслідки  такого позову, то вона надала заяву про залишення її позову без розгляду.

 Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області,  якого належним чином повідомили про  розгляд справи, до суду не з*явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

  Свідок ОСОБА_4 пояснила, що сторони проживали  однією сім*єю без реєстрації шлюбу з вересня 2008 року в АДРЕСА_1. Згодом позивачка завагітніла та  ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, ОСОБА_3, батьком якого являється відповідач. Відповідач визнавав своє батьківство та після народження дитини разом з позивачкою  подав до відділу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьківства. У вересні 2010 року відповідач вмовив позивачку звернутись до Саратського районного суду із позовною заявою про виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження. Відповідач обіцяв, що  внаслідок задоволення цього позову ОСОБА_1 отримає статус одинокої матері та їй призначать державну допомогу на дитину, а крім того, він також буде надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Однак, в суді позивачці  роз*яснили правові наслідки задоволення такого позову  і вона  подала заяву про залишення позову без розгляду    

 Свідок ОСОБА_6 дала суду аналогічні свідчення. Крім того, свідок пояснила, що про вагітність ОСОБА_1 їй повідомив відповідач у грудні 2008 року. Він говорив, що позивачка чекає від нього дитину,  дуже цим пишався і  жадав народження дитини.

 Заслухавши позивачку та відповідача, свідків  ОСОБА_4 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову  слід відмовити  з таких підстав.   

  Ст.121 СК України встановлює, що права та обов*язки матері,  батька і дитини грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому  державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

  Відповідно до  ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини.

  Згідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

 Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтвердили, що з вересня 2008 року  позивачка та відповідач проживали однією сім*єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка  ОСОБА_1 народила сина, ОСОБА_3.

  З матеріалів, що стосуються реєестрації народження даної дитини, які на запит суду надійшли з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, вбачається, що 19 серпня 2009 року відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 надали до  відділу ДРАЦС  Саратського РУЮ спільну заяву про визнання батьківства (а.с.35). На підставі вказаної заяви та медичного свідоцтва про народження, 19 серпня 2009 року  віддлом ДРАЦС  Саратського РУЮ була проведена реєстрація народження дитини та вчинено актовий запис  № 52 від  19 серпня 2009 року про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно актового запису про народження та свідоцтва про народження  дитини,  відповідач ОСОБА_2 являється батьком,  а позивачка ОСОБА_1 - матір*ю ОСОБА_3 (а.с.30). Державне мито за реєстарцію народження дитини сплатив відповідач, що підтверджується  квитанцією № 1884 від 19 серпня 2009 року (а.с.32).  

  Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2   являється батьком ОСОБА_3. Доказів, які б підтвердили відсутність кровного споріднення між відповідачем та вказаною дитиною, суду не надано, а тому  суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову та виключення відомостей про відповідача як про батька дитини з актового запису про її народження.

    Посилання  відповідача на те, що у своїй заяві до Саратського районного суду ОСОБА_1 зазначала, що заяву  про встановлення батьківства до РАЦСу вона не подавала, а  таку заяву від свого та її імені підписав відповідач, який у той час знаходився у важкому хворобливому стані. а також під впливом та оманою матері ОСОБА_1- ОСОБА_4, суд не може взяти до уваги з таких міркувань. Позивачка, а також свідки ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 показали, що викладені у позовній  заяві обставини не відповідають дійсності і звернутись  до суду з  таким позовом позивачку вмовив відповідач для того, щоб вона набула статус одинокої матері та отримувала  державну допомогу на дитину. З матеріалів цивільної справи № 2-666/10  вбачається, що позивачка подала заяву про  залишення вказаної позовної заяви без розгляду. Ухвалою Саратського районного суду від 01 жовтня 2010 року  позовна заява ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про народження дитини  була залишена без розгляду.     

    Оскільки  відповідач являється батьком ОСОБА_3, то на  підставі ст. 180 СК України він зобов*язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

   Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька  або у твердій грошовій сумі.

  На підставі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров*я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров*я та матеріальне становище  платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших детей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Ч. 2 ст.182 СК України встановлює, що розмір аліментів на одну дитину не може  бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для  дитини відповідного віку.

  Відповідно до ст.183 СК України частка  заробітку (доходу) матері,  батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

   Дитина знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою Новоселівської сільської ради Саратського району  (а.с. 2).

    Відповідач хворіє, являється інвалідом 2 групи, інших дітей або непрацездатних осіб на його утриманні немає.                           

   З урахуванням сімейного та матеріального становища сторін, стану здоров*я відповідача, а також приписів ст.182 СК України, суд визначає аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з  31 березня 2011 року і  до повноліття дитини,  але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

   Вимоги позивачки  про стягнення аліментів, починаючи з червня 2009 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред*явлення позову. Позивачка звернулась до суду 31 березня 2011 року, а тому саме  з цього дня належить стягнути аліменти на утримання дитини. Суду не надано доказів на підтвердження  того, що позивачка вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв*язку з ухиленням останнього від їх сплати.

    Керуючись ст.ст.5-6, 10-11, ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.180-182, ст.183, ст. 125, ч.1 ст.126 Сімейного кодексу України,

суд, 

                                                                  В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м.Кілія Одеської області, мешканця АДРЕСА_2, інваліда другої групи, на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі 25%  від усіх видів  заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2011 року і до  повноліття дитини, тобто до 01 липня 2027 року.

 В іншій частині позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

 В задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення запису  про нього як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

  Рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми платежу аліментів за один місяць.

 Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення- протягом десяти днів після отримання копії  рішення.

           Суддя                                                                                                    А.І.Бучацька