ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29.09.06р. | Справа № А17/215 |
За позовом Закритого акціонерного товариства “Юнікон”, м. Дніпропетровськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Грузін І. М.
Представники:
від позивача: Кок С.А., довіреність № 31 від 30.07.2006р, начальник юридичного відділу;
від відповідача: Васільєв В.О., довіреність № 206/10/08-09-15 від 10.01.2006р., головний державний податковий інспектор; Григорьєва Л.Ю, довіреність № 20491/10/08-09-15 від 30.08.2006р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство “Юнікон” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання нечинними актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (у подальшому — відповідач) № 0000378812/0/12425 від 17.05.2006р. і № 0000378812/1/18064 від 24.07.2006р., яким позивачеві були донараховані податкові зобов’язання з податку на землю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не є власником земельних ділянок, зазначених в акті перевірки, не має на цих ділянках будь-якого майна, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації, а тому може бути суб’єктом плати за землю лише як орендар земельних ділянок і, відповідно, сплачувати орендну плату, а не земельний податок. Таким чином, на думку позивача, земельний податок нарахований відповідачем безпідставно.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що підставою для нарахування податку на землю є дані Державного земельного кадастру. Крім того, відповідач вказує, що відсутність документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку з огляду на те, що використання землі в Україні є платним.
У судовому засіданні 29.09.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідно до п. 1.1 Статуту позивача останній є правонаступником всіх прав і обов’язків ТОВ фірми “Юнікон Лтд”.
Відповідачем проведено документальну перевірку ТОВ фірми “Юнікон Лтд” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої був складений Акт від 11.05.2006р. №179-08-02/2-23647276/ДСК.
Актом перевірки було встановлено, зокрема, порушення ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992р. №2335-ХІІ (у подальшому —Закон “Про землю”), а саме за період з 01.01.2005р. по 01.11.2005р. по земельній ділянці за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Болгарська, не нараховано та до бюджету не сплачено податок на землю у розмірі 10222,62 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000378812/0/12425 від 17.05.2006р., яким ТОВ фірмі “Юнікон Лтд” було визначено податкове зобов’язання з земельного податку у розмірі 15503,93 грн., у тому числі 10222,62 грн. —основний платіж, 5281,31 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись в вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ фірма “Юнікон Лтд” подало відповідачеві скаргу №1496 юро від 17.05.2006р.
Рішенням про розгляд первинної скарги від 20.07.2006р. №17838/10/08-17-52 відповідач відмовив ТОВ фірмі “Юнікон Лтд” у задоволенні скарги, спірне податкове повідомлення-рішення залишив без змін.
Також за результатами розгляду первинної скарги відповідачем було винесене нове податкове повідомлення-рішення №0000378812/1/18064, яким ТОВ фірмі “Юнікон Лтд” було визначено податкове зобов’язання з земельного податку у розмірі 15503,93 грн., у тому числі 10222,62 грн. —основний платіж, 5281,31 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
1. Податок на прибуток підприємств.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- актом перевірки (арк. 62) встановлено, що за період з 01.01.2005р. по 01.11.2005р. по земельній ділянці за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Болгарська, не нараховано на підставі даних Державного земельного кадастру та до бюджету не сплачено податок на землю у розмірі 10222,62 грн.;
- Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1777 від 20.07.2000р. ТОВ фірмі “Юнікон Лтд” було надано у короткострокову оренду строком на 3 роки для реконструкції гуртожитку під житловий будинок та будівництва житлового будинку та спортивно-оздоровчого комплексу земельну ділянку по вул. Болгарській площею 0,4600 га;
- 29.05.2001р. між ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” і виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди земельної ділянки площею 0,4600 га по вул. Болгарській строком до 20.07.2003р.;
- Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №453/26 від 20.04.2005р. ТОВ фірму “Юнікон Лтд” було зобов’язано укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Болгарській площею 0,4600 га;
- 12.07.2005р. між ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” і Дніпропетровською міською радою було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди земельної ділянки площею 0,4600 га по вул. Болгарській строком на 2 роки.;
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2006р. по справі №9/297-06, залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. по справі №9/297-06, було визнано за ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” право користування земельною ділянкою площею 0,4600 га по вул. Болгарській у м. Дніпропетровську з 21.07.2003р. по 02.11.2005р.;
- також зазначеним вище Рішенням господарського суду Дніпропетровської області встановлено, що саме ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” протягом вказаного періоду здійснювалось використання зазначеної земельної ділянки, за що ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” вносилась орендна плата;
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону “Про землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно зі ст. 13 Закону “Про землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
У відповідності з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 85 ГПК України передбачено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Таким чином, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2006р. по справі № 9/297-06 і Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. по справі № 9/297-06 набрали законної сили, то не підлягають доведенню обставини, встановлені у них відносно позивача.
Так, вказаними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ фірма “Юнікон Лтд” використовувало протягом спірного періоду земельну ділянку за адресою вул. Болгарська і сплачувало за неї орендну плату, таким чином, між органом місцевого самоврядування і ТОВ фірмою “Юнікон Лтд” склались фактичні орендні відносини.
При цьому, ТОВ фірма “Юнікон Лтд” не ухилялось від обов’язку використання землі за плату.
Таким чином, стосовно вказаної ділянки ТОВ фірма “Юнікон Лтд” є орендарем, а не власником, і, відповідно, мало сплачувати орендну плату, а не земельний податок.
Посилання відповідача на те, що нарахування податку на землю мало здійснюватись на підставі даних Державного земельного кадастру, у яких містились записи стосовно ТОВ фірми “Юнікон Лтд”, спростовуються наступним.
По-перше, відповідно до ст. 13 Закону “Про землю” дані Державного земельного кадастру використовуються для нарахування земельного податку, а, як вже було зазначено, ТОВ фірма “Юнікон Лтд” має статус платника орендної плати відносно вказаної ділянки.
По-друге, відповідачем не враховано ст. 193 ЗК України, відповідно до якої Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Тобто в Державному змельному кадастрі містяться відомості як про власників земельних ділянок, так і про їх користувачів.
Таким чином, запис у Державному земельному кадастрі про ТОВ фірма “Юнікон Лтд” не є доказом того, що останній є власником земельної ділянки.
У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач у порушення вказаної норми не надав доказів, які б свідчили про належність ТОВ фірмі “Юнікон Лтд” вказаної земельної ділянки на праві власності, і, відповідно, доказів наявності обов’язку сплати земельного податку.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 17.05.2006р. № 0000378812/0/12425, від 24.07.2006р. № 0000378812/1/18064 винесені неправомірно, з порушенням норм чинного податкового законодавства і тому мають бути визнані недійсними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Позов Закритого акціонерного товариства “Юнікон” задовольнити повністю.
Визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 17.05.2006р. № 0000378812/0/12425, яким донараховано податкові зобов’язання з земельного податку у розмірі 15503,93 грн., у тому числі 10222,62 грн. —основний платіж, 5281,31 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 24.07.2006р. № 0000378812/1/18064, яким донараховано податкові зобов’язання з земельного податку у розмірі 15503,93 грн., у тому числі 10222,62 грн. —основний платіж, 5281,31 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Юнікон” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. К.Цеткін, 13-а, код ЄДРПОУ 23647276) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
11.10.2006р.