ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03.10.06р. | Справа № А17/194-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінутка”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000271707/0 від 28.03.2006р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Духовна І. О.
Представники:
від позивача: представник не з’явився;
від відповідача: Ковбаса Т.А., довіреність №454/10/10-009 від 17.01.2006р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мінутка” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (у подальшому — відповідач) № 0000271707/0 від 28.03.2006р., яким позивачеві було донараховано суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заробітна плата Третяковій В.Г. не нараховувалась і не сплачувалась з каси підприємства, тобто позивач ніяких коштів вказаній особі не сплачував. Заборгованість по заробітній платі в сумі 5881,19 грн. була виплачена за рахунок особистих коштів директора позивача.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що відповідно до норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІV (у подальшому —Закон “Про податок з доходів”) позивач є податковим агентом і при здійсненні виплат гр. Третяковій В.Г. мав нарахувати, утримати і перерахувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, тому що ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006р. за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено у зв’язку з необхідністю надання відповідачем у матеріали справи довідки про включення позивача до ЄДРПОУ.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з тим, що відпали обставини, які зумовили його зупинення.
У судовому засіданні 03.10.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем було здійснено перевірку позивача з питання взаємовідносин з гр. Третяковою В.Г., за результатами якої було складено Акт від 06.03.2006р. № 171-20г.
Актом перевірки було виявлено порушення п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону “Про податок з доходів”, в результаті чого було донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 728,15 грн.
За наслідками Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000271707/0 від 28.03.2006р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2184,45 грн., у тому числі 728,15 грн. —основний платіж, 1456,30 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду від 314.01.2005р. гр. Третякова В.Г. мала бути поновлена позивачем на посаді кухаря 5-го розряду, а позивач був зобов’язаний сплатити на користь гр. Третьякової В.Г. середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5601,19 грн.;
- директор позивача Черкесова В.Л. здійснила розрахунки з гр. Третьякової В.Г. наступним чином: 01.10.2005р. були передані готівкові грошові кошти, що підтверджується розпискою про отримання коштів; 19.01.2006р. на користь гр. Третьякової В.Г. був здійснений простий грошовий переказ решти коштів в розмірі 4556,19 грн. (в тому числі витрати на оплату допомоги адвоката –280,00 грн.), що підтверджується повідомленням № 1/245.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.
У п. 1.15 ст. 1 Закону “Про податок з доходів” надано визначення податкового агенту, а саме податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону “Про податок з доходів” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Таким чином, позивач, виходячи з наданих положень, є податковим агентом Третьякової В.Г.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону “Про податок з доходів” податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно з п. 19.2 ст. 19 Закону “Про податок з доходів” особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
У відповідності з пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону “Про податок на прибуток” у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що на користь гр. Третьякової В.Г. була погашена заборгованість зі сплати заробітної плати, але прицьому позивач не виконав обов’язок нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб у якості податкового агенту.
Той факт, що відповідач особисто не нараховував і не виплачував своєму працівнику заробітну плату, не звільняє його від обов’язків податкового агента, за умов фактичного здійснення виплати доходу гр. Третяковій В.Г., що підтверджується відповідними документами, наданими у матеріали справи.
Позивач мав здійснити утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб до здійснення такої виплати, як вимагає п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону “Про податок з доходів”.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що він був звільнений від обов’язків податкового агента, покладених на нього Законом “Про податок з доходів”.
За наведених обставин позовні вимоги є необґрунтованими і у задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінутка” повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
11.10.2006р.