Справа №  2-а-09161510/11  

                                                             П О С Т А Н О В А

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 травня 2011 року                                                                                                        м.Тлумач

          Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області    Лущак Н.І. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Тлумацькому районі про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особі, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Тлумацькому районі нарахувати та виплатити доплату до додаткової пенсії – недоплачений розмір до 25 процентів прожиткового мінімуму з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року та нараховувати і виплачувати додаткову пенсію в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму в розмірі – з 01.04.2011 року – по 191 грн., з 01.10.2011 року – по 196 грн., з 01.12.2011 року – 200 грн., і надалі щомісячно із врахуванням розміру прожиткового мінімуму,-                    

                                                        с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд з вищенаведеним позовом до відповідача.                              Відповідач подав заперечення проти позову, вказавши що позивачу як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р., віднесеному до 3-ї категорії, призначена і по даний час виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 10% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили          працездатність відповідно до вимог підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Додаткова пенсія у вищезазначеному розмірі виплачувалася виходячи із розмірів прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які  втратили працездатність встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік (2009, 2010, 2011) із врахуванням змін, що вносилися до них.          

          Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного та обгрунтованого судового рішення про задоволення позову, з таких підстав:                                                   

 Згідно положень ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

Позивач ОСОБА_1 належить до 3 карегорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 виданного 18.06.1997 року (а.с. 6).

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну  здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до  Занону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010  № 2857-VI що у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 3, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом. А саме, ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз цієї норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивача має визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, приходжу до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

При розрахунку додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 3, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 25 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач в порушення вимог ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» проводив нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, керуючись п.4 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530.          

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                              Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами УПФУ за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії лежить на Управлінню пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.                                        

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.          

Розпорядженням УПФ України в Тлумацькому районі пенсія позивачу призначена довічно, а тому нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно проводити до виникнення обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення спірних правовідносин.          

Враховуючи, що позивач не ставить питання про відшкодування понесених судових витрат по справі в розмірі 3,40 грн., то такі витрати слід віднести на його рахунок.          На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 159-163, 183-2 КАС України, -  

                                                        П О С Т А Н О В И Л А :

Адміністративний позов задоволити.                                                            

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».          

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що встановлена згідно розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

та виплачених сум з 01.01.2011 року, нараховувати та виплачувати додаткову пенсію щомісячно до виникнення обставин, з яким Закон пов’язує зміну чи припинення наведених правовідносин.

Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.                                        

Постанова підлягає негайному виконанню.                                                                      Управлінню Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі подати до суду звіт про виконання  постанови протягом одного місяця після отримання її копії.                                        

Звіт повинен бути викладений у письмовій формі, і містити: реквізити судового рішення, яке повинно бути виконане, стан його виконання (виконане повністю, частково, невиконане), повний перелік дій УПФ України в Тлумацькому районі щодо виконання цього рішення, причини невиконання, якщо рішення виконане неповністю або не виконане. До звіту додати копії документів, які б підтверджували інформацію, викладену у звіті.                                                                                                                   

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу отримання її копії, через Тлумацький районний суд та набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.                                                                       

                                                                                                                                             Суддя          :                                                                                      Н.І.Лущак